ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 120/16001/21-а

Товариство з обмеженою відповідальністю «Подільський Сонях» звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2022 позов задоволено.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2022 у справі №120/16001/21-а.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Вінницькій області 22.06.2022, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12.08.2022 відкрито касаційне провадження у справі №120/16001/21-а та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2023 закінчено підготовку цієї справи до касаційного розгляду та призначено її розгляд в порядку письмового провадження.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач вказує, що суд апеляційної інстанції формально поставився до доказів, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі. Як наголошує скаржник, строк звернення до суду апеляційної інстанції пропущено з поважних причин, об`єктивні обставини не повинні обмежувати права учасників судового процесу. Просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. З цим конституційним положенням кореспондують норми статті 13 КАС України, статті 14 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Разом із тим, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга статті 44 КАС України).

Судом встановлено, що скарга Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2022 у справі №120/16001/21-а вперше надійшла 17.03.2022.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2022 апеляційну скаргу залишено без руху, а скаржнику запропоновано надати оригінал документу про сплату судового збору.

28.03.2022 на адресу суду надійшла заява про продовження процесуального строку на усунення недоліків з підстав відсутності коштів та введення воєнного стану.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2022 продовжено Головному управлінню ДПС у Вінницькій області строк, встановлений ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху від 18.03.2022. Скаржнику запропоновано в строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали усунути недоліки апеляційної скарги.

08.04.2022 на адресу суду повторно надійшла заява про продовження процесуального строку на усунення недоліків з підстав відсутності коштів та введення воєнного стану.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2022 апеляційну скаргу було повернуто з підстав не сплати судового збору, а у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено.

Повертаючи апеляційну скаргу суд зауважив, що апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен був ще на стадії подання апеляційної скарги вжити заходів, спрямованих на виконання вимог закону щодо сплати судового збору, забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, та, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Окрім того, відповідно до наказу Державної податкової служби України від 10.03.2022 року №168 припинено простій у роботі територіальних органів Державної податкової служби України з 11.03.2022 року. Таким чином, суд зазначає, що апелянтом не надано доказів на підтвердження наявності поважних причин, що унеможливлюють виконання апелянтом вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2022.

Вдруге з апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось 13.05.2022 з платіжним дорученням та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2022 відмовлено Головному управлінню ДПС у Вінницькій області у задоволенні клопотання про поновлення строку, апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

На виконання вимог ухвали суду, відповідачем 08.06.2022 подано заяву про усунення недоліків, у якій зазначено, що відповідачем в найкоротший строк усунуто недоліки, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги. Крім того скаржник просить зауважити, що із запровадження в Україні воєнного стану відбулось переорієнтування бюджету країни на військові цілі та здійснення інших соціальних видатків, спрямованих на підтримку життєдіяльності населення, а здійснення інших видатків було тимчасово призупинено. Також відповідач просить взяти до уваги рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі. Постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції, надавши оцінку доводам апелянта, відзначає, що останні фактично дублюють доводи наведені у попередньому клопотанні про поновлення процесуального строку, яке за наслідками його розгляду судом залишено без задоволення.

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022. Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 на 90 діб, тобто, останній триває й досі.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Верховний Суд наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

У цій справі Головне управління ДПС у Вінницькій області доводило, що на рахунку відсутні були кошти для своєчасної сплати судового збору, через переорієнтування витрат, оскільки з 24.02.2022 на території України було введено воєнний стан, а у роботі ДПС України та її територіальних органів, в тому числі, і Головного управління ДПС у Вінницькій області, було встановлено простій до 11.03.2022. Крім того, на рахунку відсутні були кошти для своєчасної сплати судового збору. Тому управління не могло звернутись до суду з апеляційною скаргою у строки, встановлені статтею 295 КАС України.

Апеляційний суд врахував ці доводи, проте, вказав, що ситуація у Вінницькій області була контрольована, органи державної влади працювали у штатному режимі. Посилаючись на обставини введення воєнного стану, Головне управління ДПС у Вінницькій області не зазначило, які конкретні обставини зробили неможливим вчасне подання апеляційної скарги у даній справі.

Дослідження змісту як апеляційної скарги, так і клопотання, поданого скаржником до суду апеляційної інстанції, доводить, що Головне управління ДПС у Вінницькій області посилаючись на обставини введення в Україні воєнного стану та встановлення простою у роботі ДПС України та її територіальних органів до 11.03.2022 як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження, не довело при цьому причинного зв`язку між існуванням вказаних обставин та пропуском такого строку.

Крім того, колегія суддів наголошує, що ДПС України, видаючи накази про припинення простою у роботі територіальних органів ДПС про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС, мала на меті забезпечення реалізації державної податкової політики, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, здійснення повноважень, передбачених законом, у зв`язку з чим організація трудового процесу в територіальних органах ДПС України мала передбачати виконання останніми своїх функцій і повноважень.

Натомість, неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі, і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аргументи відповідача у касаційній скарзі не спростовують висновків апеляційного суду про ненаведення скаржником поважних причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -