ПОСТАНОВА
суддів Желтобрюх І.Л., Блажівської Н.Є., Шишова О.О.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2022 року (головуючий суддя Лічевецький І.О., судді - Мельничук В.П., Оксененко О.М.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФА Інтертрейдінг Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФА Інтертрейдінг Україна» (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 листопада 2013 року №93526552207, №93726552207, №93626552207.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2016 року позов Товариства задоволено.
Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві оскаржила вказане рішення до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року апеляційну скаргу податкового органу було задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2016 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішення апеляційного суду Товариство оскаржило його в касаційному порядку.
Постановою Верховного Суду від 7 жовтня 2021 року задоволено частково касаційну скаргу ТОВ «ФА Інтертрейдінг Україна», скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року й направлено справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Після надходження матеріалів справи до Шостого апеляційного адміністративного суду (утвореного на базі Київського апеляційного адміністративного суду), апеляційним судом, при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (правонаступник - Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України), виявлено, що апелянтом не було сплачено судовий збір при поданні у березні 2016 року апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2016 року. У зв`язку з цим, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2021 року апеляційну скаргу податкового органу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2016 року залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків, апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2016 року повернуто апелянту.
Після цього, у лютому 2022 року Головне управління ДПС у м. Києві повторно подало апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2016 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на вказане рішення суду першої інстанції. Рішення мотивоване тим, що апеляційна скарга подана зі спливом одного року після ухвалення відповідного судового рішення, що, на думку суду, відповідно до приписів частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зумовлює такий правовий наслідок як відмову у відкритті апеляційного провадження.
Не погоджуючись із ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження Головне управління ДПС у м. Києві оскаржило її в касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду й направити справу до цього ж суду для продовження розгляду. Зазначає, що у податкового органу була відсутня можливість оплатити судовий збір та виконати вимоги ухвали апеляційного суду від 8 листопада 2021 року, зважаючи на скрутний майновий стан органів Державної податкової служби та відсутність видатків на оплату судового збору.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що, втім, не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Касаційний перегляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з огляду на приписи пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 299 КАС України унормовано, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що суд апеляційної інстанції зобов`язаний відмовити у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу річного строку на апеляційне оскарження незалежно від поважності причин пропуску цього строку. Тобто, встановлений річний строк є присічним, таким, що не може бути поновлений.
Як вже зазначалось, після отримання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року про повернення апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2016 року (повний текст якої складено 22 лютого 2016 року), відповідачем вдруге подано апеляційну скаргу на вказане рішення. Повторна апеляційна скарга подана засобами поштового зв`язку 9 лютого 2022 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, що, як правильно зауважив суд, є імперативною підставою до відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 299 КАС України.
Доводи ж касаційної скарги про те, що пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2016 року відбувся в зв`язку з відсутністю у нього належного фінансування для сплати судового збору, не беруться касаційним судом до уваги, оскільки будь-яких відповідних застережень з цього приводу положення КАС України не містять, встановлюючи такий процесуальний наслідок як «незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження». Єдиним винятком з цього правила законом зазначено випадки подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений, або до участі в якій не був залучений, чого в цій справі встановлено не було.
В касаційній скарзі не наведено відомостей про наявність інших обставин, які б свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
У разі незгоди відповідача з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду він 8 листопада 2021 року та подальшим її поверненням ухвалою від 20 грудня 2021 року з мотивів, викладених у касаційній скарзі, саме останню ухвалу слід було оскаржувати до суду касаційної інстанції, і право на таке оскарження закріплене у статті 328 КАС України. Однак, Суд вимушений констатувати, що податковий орган не скористався своїм процесуальним правом на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року , під час якого міг би звернути увагу на вказані вище обставини.
За наслідками ж перевірки повторно поданої апеляційної скарги податкового органу суд апеляційної інстанції, встановивши, що така подана зі спливом одного року з дня ухвалення рішення, в ухвалі, яка є предметом даного касаційного перегляду, застосував єдино можливий процесуальний наслідок в даному випадку, - відмову у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду