ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 921/434/21

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 01.11.2021 у справі №921/434/21 позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" 71 005 689, 24 грн заборгованості, 8 047 935, 47 грн пені, 3 204 382, 81 грн три відсотки річних, 7 234 336, 37 грн втрат від інфляції та 794 500 грн судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.11.2021 у справі №921/434/21 залишено без змін.

02 серпня 2022 року Господарським судом Тернопільської області видано наказ про примусове виконання судового рішення.

09.08.2022 Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із скаргою №ТЕР-03/839 від 09.08.2022 (вх.№5102) на дії приватного виконавця Левченко Яни Олександрівни у виконавчому провадженні ВП 69587523 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 02.08.2022, у якій просило зупинити виконання за наказом Господарського суду Тернопільської області від 02.08.2022 у справі №921/434/21; визнати неправомірними дії приватного виконавця Левченко Яни Олександрівни щодо відкриття виконавчого провадження ВП 69587523; скасувати постанови приватного виконавця Левченко Яни Олександрівни, прийняті в межах виконавчого провадження ВП 69587523: постанову про відкриття виконавчого провадження від 08 серпня 2022; постанову про арешт коштів боржника від 08 серпня 2022; постанову про арешт майна боржника від 08 серпня 2022.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2022, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022, в задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" на дії приватного виконавця Левченко Яни Олександрівни відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 18.01.2023 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 у справі № 921/434/21- без змін.

Приватний виконавець Левченко Яна Олександрівна 23.01.2023 направила на адресу Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №921/434/21, в якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" 14 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Згадана заява надійшла на адресу суду 27.01.2023.

Колегія суддів враховує, що у відзиві на касаційну скаргу Приватний виконавець Левченко Яна Олександрівна, відповідно до вимог статті 124 Господарського процесуального кодексу України, зазначила, що розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції становить 14 000, 00 грн. При цьому відповідно до вимог 129 Господарського процесуального кодексу України зауважила, що докази, які підтверджують оплату послуг з надання правничої допомоги на стадії підготовки до судового розгляду будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2023 прийнято до розгляду заяву Приватного виконавця Левченко Яни Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 921/434/21 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

До заяви Приватного виконавця Левченко Яни Олександрівни про ухвалення додаткового рішення додано такі докази: копію договору про надання правової допомоги № 37/22 від 23.12.2022; копію ордера на надання правничої (правової) допомоги Приватному виконавцю Левченко Яні Олександрівні на підставі договору про надання правової допомоги № 37/22 від 23.12.2022 у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду адвокатом Косяк Наталією Вікторівною; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; Акт від 23.01.2023 № 01/23 приймання передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 37/22 від 23.12.2022; копію платіжної інструкції № 2917 від 23.01.2023 на суму 14 000, 00 грн.

Відповідно до пункту 1 договору № 37/22 про надання правової допомоги Приватний виконавець Левченко Яна Олександрівна (клієнт) доручила, а Адвокатське бюро "Наталії Косяк" (виконавець) прийняло на себе зобов`язання за винагороду надати послуги адвоката, спрямовані на юридичне супроводження питань, пов`язаних з оскарженням дій або бездіяльності приватного виконавця, стягнення шкоди (та всіх інших спорах пов`язаних з діяльністю приватного виконавця) у справі № 921/434/21.

Згідно з пунктом 4.1. договору вартість юридичних послуг визначається за домовленістю сторін та визначається в залежності від часу, необхідного адвокату для захисту інтересів змовника. Розмір оплати за годину роботи адвоката з надання правової допомоги складає 2 000 грн за годину.

За погодженням сторін вартість послуг з надання професійної правничої допомоги на стадії судового розгляду у Верховному Суді Касаційному господарському суді у справі № 921/ 434/21 становить 7 000, 00 грн незалежно від кількості (але не більше трьох) судових засідань (пункт 4.2. договору).

У пункті 4.4. договору передбачено, що акт приймання-передачі наданих послуг формується виконавцем та має бути розглянутий і підписаний клієнтом протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання (у випадку відсутності зауважень щодо його змісту). Акт приймання-передачі наданих послуг складається в двох примірниках, по одному примірнику для кожної сторони. За наявності у клієнта зауважень (уточнень) щодо змісту Акта приймання-передачі наданих послуг, він повинен не пізніше 3 (трьох) робочих днів повідомити виконавцю (у такому випадку сторони разом погоджують остаточну редакцію акта приймання-передачі наданих послуг).

У Акті від 23.01.2023 № 01/23 приймання передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 37/22 від 23.12.2022 зазначено, що адвокатом Косяк Наталією Вікторівною надано такі адвокатські послуги:

-ознайомлення з матеріалами касаційної скарги Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2022 у справі № 921/434/21 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 у справі № 921/434/21 - 30 хвилин, 1 000 грн;

-формування правової позиції замовника щодо відзиву на касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2022 у справі № 921/434/21 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 у справі № 921/434/21 (аналітика та новели законодавства, судова практика) - 30 хвилин, 1 000 грн;

-складання відзиву на касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2022 у справі № 921/434/21 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 у справі № 921/434/21 - 5 годин 10 000, 00 грн;

-формування пакету документів, відправка документів у справі № 921/434/21 з урахуванням наявності світла, інтернету, відсутності сигналу повітряної тривоги та роботи відділень АТ "Укрпошта" - 1 година, 2 000 грн;

-підготовка та подання (відправка) заяви про ухвалення додаткового рішення - 3 години, відповідні послуги надавалися в якості супутніх послуг, а саме в якості підготовки до судових засідань, супроводження розгляду справи та вартість включалася до вартості професійної правничої допомоги відповідно до умов договору.

До матеріалів справи додано відзив на касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", складений адвокатом Косяк Н.В. на 22 аркуші.

Колегія суддів враховує правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, відповідно до якої частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

З врахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що Приватний виконавець Левченко Яна Олександрівна надала докази розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розумінні пункту 1 частини 2 статті 126 та статті 129 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, що мають бути сплачені.

Відповідно до положень частин 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" своїм правом не скористалося, пояснень та/або заперечень на подану Приватним виконавцем Левченко Яною Олександрівною заяву не подало, а отже відповідачем не заявлено щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим колегія суддів враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення

Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

Дослідивши надані Приватним виконавцем Левченко Яною Олександрівною докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним переглядом справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 14 000, 00 грн не є пропорційним до предмета касаційного провадження та необґрунтованим, виходячи зі змісту наданих адвокатом послуг зі складання відзиву на касаційну скаргу, основні аргументи якого є подібними, з тими, що були викладені у поясненнях на скаргу та у відзиві на апеляційну скаргу. З урахуванням викладеного та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи колегія суддів вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 7 000, 00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 235, 244, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд