ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 819/976/18

1. У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив суд:

- визнати протиправною відмову в здійсненні переведення ОСОБА_1 на пенсію з інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу";

- зобов`язати призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 26.012.2018 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у відповіді Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області № 570/04 від 26.01.2018 та зобов`язати під час розрахунку пенсії ОСОБА_1 взяти до уваги довідку, видану Городоцьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області від 26.01.2018 №570/04.

2. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про закриття провадження у справі задоволено. Закрито провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 238 Кодексом адміністративного судочинства України.

3. Не погодившись з таким судовим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Просив скасувати оскаржену ухвалу та скерувати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково:

- скасовано ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 стосовно вимог про зобов`язання Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області при розрахунку пенсії позивача взяти до уваги довідку, видану Городоцьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницького області від 26.01.2018 № 570/04, а справу стосовно цієї частини вимог скеровано для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У решті ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 залишено без змін

5. Надалі рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 в позові відмовлено.

6. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 у справі № 819/976/18 - без змін.

7. 19.02.2020 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №819/976/18, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове рішення про задоволення його позову.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, ОСОБА_1 звільнений з посади заступника начальника Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області відповідно п. 1 ст. 36 КЗпП України та ч. 2 ст. 86 Закону України «Про державну службу» з 30.03.2017.

9. Позивач перебуває на обліку в Теребовлянському об`єднаному (Гусятинський район) управлінні Пенсійного фонду України як одержувач пенсії відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" по 2 групі інвалідності.

10. Станом на 26.01.2018 ОСОБА_1 виплачувалася пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 3480,27 грн.

11. 26 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності як інваліда 2-ї групи, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця у відповідності до вимог п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII) та вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон №3723-ХII).

12. Листом від 02.02.2018 №701/02 Теребовлянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області відмовило позивачу в призначенні пенсії по інвалідності державного службовця, мотивуючи це тим, що з 01 травня 2016 року набрав Закон №889-VIII, яким передбачено призначення пенсії за віком особам, які працювали на посадах державних службовців, однак призначення пенсії по інвалідності державним службовцям зазначеним Законом не передбачено, натомість статтею 90 Закону №889-VIII встановлено можливість призначення пенсії по інвалідності державним службовцям за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

13. Вважаючи своє право на пенсійне забезпечення порушеним, позивач звернувся до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 виплачується пенсія по інвалідності відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», то застосування до нього норм Закону України «Про державну службу» є безпідставними, так як пенсія державному службовцю призначається з дати звернення, але не раніше від дати виникнення права на неї в розмірі 60% суми їхньої заробітної плати. Таке право у позивача ще не настало, а, відтак, і відсутні підстави для зобов`язання Пенсійного органу при розрахунку пенсії позивача взяти до уваги довідку видану Городоцьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області від 26.01.2018 №570/04.

15. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що він має право на отримання пенсії державного службовця, що встановлено судовим рішенням у справі №687/545/17. Звертає увагу, що відповідачами не заперечувався зміст довідки від 26.01.2018 №570/04, а тому незаконними є висновки судів щодо відсутності підстав для врахування зазначеної довідки при перерахунку пенсії позивача.

16. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

18. Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 03 травня 2017 року звертався в Чемеровецький районний суд Хмельницької області з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною відмову Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до ч. 7 ст. 37 Закону України «Про державну службу»; зобов`язати Теребовлянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити та виплачувати в повному обсязі позивачу пенсію по інвалідності відповідно до ч. 7 ст. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 60 відсотків заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 10 квітня 2017 року.

19. Постановою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 30.05.2017 у справі №687/545/17 позовні вимоги задоволено.

20. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 30.05.2017 у справі №687/545/17 скасовано і в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

21. Постановою Верховного Суду від 02.04.2019 постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 скасована, а постанова Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 30.05.2017 у справі №687/545/17 залишена в силі.

22. Отже, станом на час розгляду цієї справи в суді першої інстанції існувало судове рішення, яке набрало законної сили, про зобов`язання Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити та виплачувати в повному обсязі позивачу пенсію по інвалідності відповідно до ч. 7 ст. 37 Закону України «Про державну службу».

23. Поряд з цим, ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 було закрито провадження у цій справі.

24. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2019 частково скасовано вищезазначену ухвалу від 23.05.2019, а саме в частині вимог про зобов`язання Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області при розрахунку пенсії позивача взяти до уваги довідку, видану Городоцьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області від 26.01.2018 №570/04. Справу в зазначеній частині направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

25. Таким чином, у цій справі суди розглядали лише вимогу позивача «зобов`язати Теребовлянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області при розрахунку пенсії позивача взяти до уваги довідку видану Городоцьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області від 26.01.2018 №570/04».

26. Розглядаючи спір, суди вирішили його по суті. Проте, на переконання колегії суддів зазначена позовна вимога заявлена передчасно, з огляду на таке.

27. Внаслідок подання позивачем двох майже тотожніх позовів склалась ситуація, за якої одна справа перебувала в суді касаційної інстанції (№687/545/17), а ця справа (№819/976/18) розглядалась в суді першої інстанції.

28. Станом на день прийняття судом першої інстанції оскаржуваного в межах цієї касаційної скарги рішення постанова Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №687/545/17 вже була ухвалена. Тобто, як вже зазначено вище, існувало судове рішення, яке набрало законної сили, про зобов`язання Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити та виплачувати в повному обсязі позивачу пенсію по інвалідності відповідно до ч. 7 ст. 37 Закону України «Про державну службу».

29. Натомість, в матеріалах справи відсутні відомості щодо виконання відповідачем зазначеного судового рішення. Отже, відсутні підстави вважати, що при виконанні рішення у справі №687/545/17 відповідачем не врахована/не буде врахована довідка від 26.01.2018 №570/04, виключно щодо врахування при розрахунку якої залишився спір в межах цієї справи.

30. Отже, на переконання колегії суддів, у судів попередніх інстанцій були відсутні підстави для розгляду спору по суті. Судам необхідно було відмовити у задоволенні позову з мотивів передчасності заявлених вимог, оскільки відсутні підстави вважати права позивача порушеними.

31. Відповідно до ч. 1 та 4 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

32. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги та необхідність зміни постанови апеляційного суду в частині мотивів відмови у задоволенні позову.

33. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,