ПОСТАНОВА
встановив:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 38 КПК України 1960 року, надійшло клопотання прокурора про направлення вказаної кримінальної справи № 2025/1-93/11, із Ленінського районного суду м. Полтави до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.
Клопотання обґрунтоване тим, що на розгляді Ленінського районного суду м. Полтави перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 згідно з розпорядженням Голови Верховного Суду від 10.03.2022 року №4/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану».
Проте розпорядженням Голови Верховного Суду від 17 листопада 2022 року № 65 відновлено територіальну підсудність Комінтернівського районного суду м. Харкова, та розпорядженням Голови Верховного Суду від 20 вересня 2022 року № 51 відновлено територіальну підсудність Лозівського міськрайонного суду Харківської області.
У своєму клопотанні прокурор посилається на те, що усі учасники кримінальної справи проживають у м. Харкові та Харківській області, зокрема, більшість свідків, потерпілі проживають на території Лозівського району Харківської області, і згідно з обвинувальним висновком злочини у даній кримінальній справі вчинені на території Близнюківського та Лозівського районів Харківської області. Підтримання публічного обвинувачення в суді у даній справі здійснюється прокурорами Слобідської окружної прокуратури м. Харкова, місце дислокації яких визначено також у м. Харкові.
З метою забезпечення оперативності та ефективності розгляду справи у розумний строк, забезпечення явки учасників кримінальної справи до суду, прокурор просить змінити територіальну підсудність та направити кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.
Вивчивши наявні матеріали вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень ч. 1 ст. 38 КПК України 1960 року, в окремих випадках, справа може бути передана на розгляд до суду іншої області з метою забезпечення найбільш об`єктивного і повного розгляду.
Із системного аналізу норм КПК України 1960 року, випливає, що кримінальна справа може бути передана з одного суду до іншого лише у виняткових випадках, коли іншим чином неможливо забезпечити виконання завдань провадження у кримінальних справах.
Між тим, клопотання прокурора не містить обґрунтованих підстав для визнання його доводів винятковими та з яких вбачалася б неможливість забезпечення виконання завдань цього провадження Ленінським районним судом м. Полтави.
Як убачається з інформації наданої Ленінським районним судом м. Полтави, 21 липня 2022 року до Ленінського районного суду м. Полтави надійшла кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Судовий розгляд у кримінальній справі не розпочато, наступне попереднє судове засідання призначене на 28 лютого 2023 року.
Відповідно до наявних матеріалів та копії обвинувального висновку, учасники кримінальної справи проживають у різних районах м. Харкова та Харківської області, крім того, обвинувачений ОСОБА_6 проживає в м. Івано-Франківськ, обвинувачений ОСОБА_4 знаходиться в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Між тим, факт перебування учасників кримінальної справи на території іншої області сам по собі не є винятковим випадком у розумінні положень ч. 1 ст. 38 КПК України 1960 року для направлення кримінальної справи з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
При цьому, слід зазначити, що у розпорядженні Голови Верховного Суду № 65 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області», на яке посилається прокурор як на підставу для направлення кримінальної справи № 2025/1-93/11 з одного суду до іншого, вказано забезпечити, зокрема, Ленінському районному суду м. Полтави розгляд справ, які надійшли до 22 листопада 2022 року.
З огляду на зазначене, вважаю, що наведенні прокурором обставини не є винятковими випадками у розумінні ч. 1 ст. 38 КПК України 1960 року, а відносяться до організації судового процесу, що вирішується в інший процесуальний спосіб, а не шляхом направлення кримінальної справи з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку, відсутні підстави для задоволення клопотання прокурора про направлення матеріалів вказаної кримінальної справи з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а тому підстав для його задоволення немає.
Керуючись ст. 38 КПК України, 1960 року,