ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 916/1106/21

1. Стислий зміст позовних вимог

1.1. Приватне акціонерне товариство ?Національна енергетична компанія ?Укренерго? (далі - ПрАТ "НАК "Укренерго", позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до акціонерного товариства ?ДТЕК Одеські електромережі? (далі - АТ ?ДТЕК Одеські електромережі?, відповідач) про стягнення 3 271 322, 02 грн, з яких 1 498 398, 90 грн пені, 1 550 805,28 грн штрафу, 133 965, 63 грн 3% річних, 88 152, 21 грн інфляційних втрат.

1.2. Рішенням господарського суду Одеської області від 16.09.2021 у справі №916/1106/21, яке набрало законної сили, у задоволенні позову відмовлено.

1.3. Після ухвалення судового рішення судом першої інстанції 21.09.2021 до господарського суду надійшла заява відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн, з посиланням на наявність укладеного між АТ ?ДТЕК Одеські електромережі? та адвокатським об`єднанням "ПЕРШИЙ РАДНИК" договору про надання правової допомоги від 25.09.2020 №137-ОЕМ та додаткової угоди від 01.07.2021 №9 до нього.

1.4. Заява мотивована тим, що АТ ?ДТЕК Одеські електромережі? понесено витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких він вважає співмірними з обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

2.1. Додатковим рішенням від 04.10.2020 (суддя Степанова Л.В.) у справі №916/1106/21, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2022 (колегія суддів: Савицький Я.Ф., Колоколов С.І., Принцевська Н.М.) заяву АТ ?ДТЕК Одеські електромережі? про покладення на ПрАТ "НАК "Укренерго" судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Суд стягнув з позивача на користь відповідача 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

2.2. Суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, а також зважаючи на заперечення ПрАТ "НАК "Укренерго" про зменшення розміру судових витрат в частині обґрунтування щодо неспівмірності, визначеної вартості адвокатських послуг зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зменшення відповідної суми до 15 000,00 грн.

3.1. ПрАТ "НАК "Укренерго" (далі - скаржник), не погоджуючись з додатковим рішенням господарського суду Одеської області від 04.10.2022 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2022, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить її скасувати повністю; ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви АТ "ДТЕК Одеські електромережі" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №916/1106/21.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1.1. Касаційна скарга ПрАТ "НАК "Укренерго", подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

4.1.2. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення частини третьої статті 126 ГПК України та частини восьмої статті 129 ГПК України.

4.1.3. Зокрема, за твердженням скаржника, судами попередніх інстанцій не враховано доводів позивача в частині того, що відповідач не надав доказів фактичного понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у визначеному законом порядку. Таке тлумачення судами попередніх інстанцій зазначених вище норм процесуального права не відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 14.11.2018 зі справи №910/8682/18, від 07.09.2020 зі справи №910/4201/19, згідно з якою, необхідною умовою для вирішення питання про перерозподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

4.1.4. За твердженням скаржника, у застосування положень статті 126 ГПК України на обґрунтування наявності у відповідача підстав на компенсацію витрат на професійну правничу допомогу на підставі Договору про надання правової допомоги від 25.09.2020 N2137-OEM, суд апеляційної інстанції керувався умовами договору в різних редакціях і такі висновки суду є хибними, зважаючи на приписи пункту 8.2 Договору у редакції Додаткової угоди до нього від 01.07.2021 №9.

4.1.5. На переконання скаржника, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат. Водночас умовами Договору про надання правової допомоги від 25.09.2020 №137-ОЕМ (як в редакції від 25.09.2020 так і в редакції Додаткової угоди від 01.07.2021 №9) не встановлено розміру або порядку обчислення витрат на професійну правничу допомогу в рамках справи №916/1106/21.

4.1.6. Задовольняючи частково заяву відповідача про стягнення з ПрАТ "НАК "Укренерго" витрат на професійну правничу допомогу, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги заперечення позивача та не надали належного правового обґрунтування щодо розміру часткового задоволення вимог заяви, а саме неможливості задоволення заяви відповідача у зв`язку з відсутністю, поданих на її обґрунтування доказів понесення таких витрат. Зокрема, у оскаржуваних судових рішеннях відсутні будь-які посилання на порядок розрахунку (визначення) таких витрат, на підставі якого суди дійшли висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.

4.1.7. Судами неправильно застосовано положення частини восьмої статті 129 ГПК України та вирішено питання про відшкодування стороні витрат на професійну правничу допомогу за відсутності наданих відповідачем доказів, які мають підтверджувати фактичне здійснення таких витрат.

4.2. Доводи інших учасників справи

4.2.1. АТ "ДТЕК Одеські електромережі" не скористалось своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

6.1. Дослідивши доводи касаційної скарги, зміст оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

6.2. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

6.3. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

6.4. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

6.5. Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

6.6. Відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

6.7. У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

6.8. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

6.9. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

6.10. Разом із тим у частині п`ятій зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.

6.11. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

6.12. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

6.13. Таким чином під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

6.14. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

6.15. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19. Ці правові висновки було підтверджено і в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

6.16. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

6.17. Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

6.18. У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21). Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункт 29). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

6.19. За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

6.20. Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

6.21. Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

6.22. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону №5076-VI).

6.23. Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

6.24. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

6.25. Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

6.26. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

6.27. У розгляді даного спору судова колегія враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19. У наведеній постанові Верховний Суд у звернув увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

6.28. Верховний Суд також звертається до правової позиції, зазначеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21. Так, Велика Палата зазначила про те, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

6.29. Як встановлено місцевим та апеляційним судами на підтвердження доказів понесення витрат на правову допомогу відповідачем подано до суду Договір про надання правової допомоги від 25.09.2020 №137-ОЕМ (далі - Договір), укладений між АТ "ДТЕК Одеські електромережі" (Клієнт) та адвокатським об`єднанням "ПЕРШИЙ РАДНИК" (Виконавець), за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнту правову допомогу (Послуги) за окремими дорученнями останнього щодо захисту прав та законних інтересів Клієнта, зокрема, надавати усні та письмові консультації; здійснювати підготовку та подачу документів до суду; знайомитися з матеріалами справи, подавати докази та заперечення, заявляти клопотання, робити заяви, давати пояснення, отримувати документи, подавати від імені Клієнта апеляційні та касаційні скарги, подавати заяви про звернення рішень суду до виконання; подавати заяви і скарги щодо виконання судових рішень; виконувати інші дії за погодженням із замовником; підписувати від імені клієнта усі необхідні документи; надає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у клієнта в процесі здійснення діяльності тощо. Відповідно до пункту 2.4.1 Договору, Клієнт зобов`язується сплати такі послуги.

6.30. Згідно з пунктом 1.2. Договору зміст, обсяг і вартість Послуг визначається сторонами у Додаткових угодах.

6.31. У пункті 3.1 Договору визначено, що приймання-передача Послуг за цим Договором здійснюється за Актами наданих послуг.

6.32. Вартість Послуг, розмір витрат виконавця та порядок розрахунків погоджується сторонами в Додаткових угодах (пункт 4.1. Договору).

6.33. За умовами пункту 4.2 Договору сторони домовились про встановлення погодинного порядку обчислення розміру гонорару адвокатів Виконавця.

6.34. У пункті 5.1 Договору встановлено, що останній набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2021, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

6.35. За змістом положень пункту 8.2 Договору, після його підписання всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу.

6.36. Судами на підставі аналізу положень Договору встановлено, що відповідачем та адвокатським об`єднанням "ПЕРШИЙ РАДНИК" визначено почасову оплату роботи адвоката, загальна вартість якої зазначається у відповідній Додатковій угоді та Акті, із зазначенням обсягу правничої допомоги.

6.37. Суди встановили, що відповідачем також на підтвердження доказів понесення витрат на правову допомогу подано суду Додаткову угоду від 01.07.2021 №9 до Договору, відповідно до умов якої сторони погодили викласти вказаний Договір у новій редакції.

6.38. Зокрема, згідно з пунктом 1.3 Договору (у редакції Додаткової угоди №9) зміст, обсяг, вартість Послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається сторонами в Акті наданих послуг.

6.39. Пунктом 4.2 Договору (у редакції Додаткової угоди №9) сторони визначили, що розмір гонорару, який має сплатити Клієнт, визначається згідно з Актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін.

6.40. Відповідно до пункту 4.4 Договору (у редакції Додаткової угоди №9) сторонами було узгоджено, що вартість наданих послуг може визначатись окремо у кожній справі та кожній судовій інстанції (в якій розглядалась справа), про що складається відповідний Акт наданих послуг.

6.41. Оплата наданих послуг та компенсація витрат здійснюється Клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами Актів наданих послуг впродовж 15 (п`ятнадцяти) календарних днів. з моменту вступу рішення суду по справі, в межах якої надавалась правова допомога, в законну силу (пункт 4.6 Договору у редакції Додаткової угоди №9).

6.42. Як встановив суд апеляційної інстанції положення пункту 8.2 Договору залишились незмінним також і у редакції Додаткової угоди №9.

6.43. Досліджуючи вказані документи та надаючи оцінку, як умовам Договору у редакції від 25.09.2020, так і умовам Договору у редакції Додаткової угоди №9, суд апеляційної інстанції встановив, що сторонами цього договору фактично були внесені зміни лише у частині пунктів Договору. Зокрема, суд встановив, що зі зміни стосувалися пунктів Договору у частині визначення вартості та обсягу Послуг. Тобто в частині пункту 1.2 Договору щодо визначення документа у якому вони встановлюються, зокрема, сторонами змінено Додаткову угоду на Акт наданих послуг, як документ, яким визначається інформація стосовно вартості правової допомоги, наданої за конкретною справою.

6.44. Судами також встановлено, що відповідачем на обґрунтування витрат понесених на професійну правничу допомогу подано суду Акт наданих послуг від 21.09.2021 №144, складений та підписаний між АТ "ДТЕК Одеські електромережі" та адвокатським об`єднанням "ПЕРШИЙ РАДНИК", згідно з яким сторонами було визначено загальну вартість наданих послуг у розмірі 30000,00грн. Зокрема, у Акті наданих послуг від 21.09.2021 №144АТ зазначено, що АТ "ДТЕК Одеські електромережі" прийняло надані адвокатським об`єднанням послуги з правничої допомоги в рамках судової справи №916/1106/21, яка розглядалась в господарському суді Одеської області за позовом ПрАТ "НАК "Укренерго" до АТ "ДТЕК Одеські електромережі" про стягнення заборгованості.

6.45. Суди також встановили, що у матеріалах справи міститься копія довіреності від 16.11.2020 №387 на підтвердження повноважень адвоката адвокатського об`єднання "ПЕРШИЙ РАДНИК" Оляша О.Ю., відповідно до якої останній представляє інтереси АТ "ДТЕК Одеські електромережі" та свідоцтво про право Оляша О.Ю. на зайняття адвокатською діяльністю. Участь адвоката Оляша О.Ю. у судових засіданнях, призначених для розгляду справи №916/1106/21, підтверджується протоколами судових засідань, які містяться у даній справі. Також матеріали справи містять докази підписання процесуальних документів представником відповідача - Оляш О.Ю.

6.46. Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, у запереченнях на заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу ПрАТ "НАК "Укренерго" заперечувало щодо заявленого відповідачем розміру судових витрат посилаючись на те, що з наданої відповідачем копії Договору у редакції додаткової угоди №9 не вбачається, що він стосується надання адвокатським об`єднанням "ПЕРШИЙ РАДНИК" правової допомоги саме по справі №916/1106/21, по якій також відсутнє підтвердження понесення відповідачем витрат на правову допомогу щодо фактичної оплати грошових коштів. Також позивач вказував проте, що зазначений Договір та довіреність, яка видана АТ "ДТЕК Одеські електромережі" адвокату Оляшу О.Ю. не містить посилань про доручення Клієнтом ведення цієї справи саме адвокатським об`єднанням "ПЕРШИЙ РАДНИК", а також посилань щодо надання Послуг саме у справі №916/1106/21.

6.47. ПрАТ "НАК "Укренерго" зазначало про те, що виходячи з умов Договору в редакції Додаткової угоди №9 строк дії Договору починається 01.07.2021 (дати укладення відповідної Додаткової угоди). Водночас провадження по справі 916/1106/21 відкрито значно раніше - ухвалою суду від 26.04.2021, а відзив відповідачем було подано 07.06.2021, тобто до укладення цього Договору (01.07.2021). З огляду на наведене позивач зазначав про те, що надані відповідачем документи на обґрунтування заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не стосуються справи №916/1106/21.

6.48. Також за твердженням позивача, вартість послуг адвоката у розмірі 30 000, грн за даною Додатковою угодою є неспроможною та непомірно завищеною, є неспівмірною зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

6.49. У контексті доводів касаційної скарги та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, а також враховуючи висновки судів попередніх інстанцій, Суд виходить з такого.

6.50. Як вже, було зазначено вище, суди попередніх інстанцій надали оцінку доводам позивача, викладеним у заперечення на заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а також надавши оцінку наявним у справі документам на підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи дійшли висновку, що для цілей розподілу понесених позивачем витрат на оплату професійної правничої допомоги у цій справі необхідно виходити з їх розміру, погодженого, як у Договорі в редакції в редакції від 25.09.2020 так і в редакції Додаткової угоди від 01.07.2021 №9.

6.51. Зокрема, зміст оскаржуваної постанови свідчить, що суди надали оцінку умовам Договору у редакції Додаткової угоди №9, Акту наданих послуг від 21.09.2021 №144АТ та дійшли висновку, що у наведеному Акті зазначено вид наданої правничої допомоги, кількість витрачених годин на кожну послугу адвоката та підсумкові суми по кожному окремому виду правової допомоги. Інформація яка зазначена у Акті наданих послуг від 21.09.2021 №144 щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг), відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи.

6.52. Суд, у контексті доводів касаційної скарги та висновків суду апеляційної інстанції зазначає, що визначення співмірності із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суди здійснюють з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, з урахуванням статті 86 ГПК у взаємозв`язку із оцінкою таких критеріїв як складність справи (обсяг опрацьованого законодавства, судової практики, кількість та тривалість судових засідань, тощо). Подібні за змістом висновки, викладені і у постановах Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №915/1473/20, від 27.01.2022 у справі №910/17733/20 та від 15.12.2021 у справі №910/2166/21.

6.53. Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

6.54. Беручи до уваги обставини щодо відмови у задоволенні позовних вимог, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, місцевий та апеляційний суди врахувавши заперечення позивача в цій частині дійшли висновку про наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу частково у розмірі 15 000,00 грн, оскільки заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн не відповідає критеріям, які наведені у частині четвертій статті 126 ГПК України.

6.55. Таким чином додаткове рішення було прийнято судом першої інстанції з урахуванням того, що ПрАТ "НАК "Укренерго" у запереченнях на заяву відповідача зазначено, що розмір судових витрат заявлених позивачем явно завищений та необґрунтований. Вказані позивачем обставини і стали підставою для зменшення місцевим господарським судом суми заявлених відповідачем витрат на 50%, а саме: замість заявлених 30 000,00 грн суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з позивача 15 000,00 грн.

6.56. У контексті доводів касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень статей 126, 129 ГП України та неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.11.2018 зі справи №910/8682/18, від 07.09.2020 зі справи №910/4201/19, Суд зазначає таке.

6.57. Зокрема, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги в частині помилковості посилання суду апеляційної інстанції на положення умов Договору в редакції від 25.09.2020 N2137-OEM виходячи з приписів пункту 8.2 Договору у редакції Додаткової угоди №9 за необґрунтованістю, оскільки укладення сторонами Договору про надання правової допомоги від 25.09.2020, Додаткової угоди від 01.07.2021, ніяким чином не спростовує чинність цього Договору станом на час розгляду справи у суді першої інстанції. Доводи касаційної скарги в частині посилань на умови пункту 8.2 Договору у редакції Додаткової угоди №9 фактично зводяться до вільного тлумачення скаржником цієї умови та не спростовують, встановленого судами факту надання саме адвокатським об`єднанням "ПЕРШИЙ РАДНИК" в особі адвоката Оляши О.Ю. послуг зазначених у Акті наданих послуг від 21.09.2021 №144.

6.58. Посилання скаржника на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків викладених у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №910/8682/18 щодо того, що необхідною умовою для вирішення питання про перерозподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи, колегією суддів відхиляються, позаяк витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України). Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

6.59. У постанові від 07.09.2020 у справі №910/4201/19 (на яку посилається скаржник) Верховним Судом вказано, що: "визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI. Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково".

6.60. Також у справі №910/4201/19 Верховний Суд, вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених до відшкодування судових витрат, що пов`язані з наданням правничої допомоги, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про залишення без розгляду заяви АТ "Житомиробленерго" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 50000 грн, у зв`язку з ненаданням позивачем доказів фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом саме даної справи у заявленому розмірі, з огляду на відсутність у додатковій угоді від 25.03.2019 №6, яку позивач вважає доказом понесення таких витрат, посилань на даний судовий спір.

6.61. Колегія суддів звертає увагу, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

6.62. Натомість, як вже було зазначено вище, у цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що за змістом Договору у редакції Додаткової угоди №9 сторонами визначено почасову оплату роботи адвоката, загальна вартість якої зазначається у відповідній Додатковій угоді та Акті, із зазначенням обсягу правничої допомоги. Судами також встановлено, що у Акті наданих послуг від 21.09.2021 №144АТ зазначено, що АТ "ДТЕК Одеські електромережі" прийняло надані адвокатським об`єднанням послуги з правничої допомоги в рамках судової справи №916/1106/21, яка розглядалась в господарському суді Одеської області за позовом ПрАТ "НАК "Укренерго" до АТ "ДТЕК Одеські електромережі" про стягнення заборгованості.

6.63. Залишаючи без змін додаткове рішення суду першої інстанції,суд апеляційної інстанції, виходячи саме із умов Договору та інформації зазначеної у Акті наданих послуг від 21.09.2021 №144 щодо виду наданої правничої допомоги, кількість витрачених годин на кожну послугу адвоката та підсумкові суми по кожному окремому виду правової допомоги, дійшов висновку, що зазначена у Акті інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг), відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи.

6.64. З огляду на наведене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника в цій частині, оскільки висновки, які викладено у справі №910/4201/19 не є релевантними до справи №916/1106/21, оскільки зроблені, виходячи з інших фактичних обставин справи.

6.65. За таких обставин, колегія суддів не вбачає порушень норм процесуального права у діях судів попередніх інстанцій під час винесення оскаржуваних додаткового рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів, їх висновки повністю відповідають правовим позиціям Верховного Суду, а переоцінка доказів, зокрема, і тих які стосуються обґрунтованості розміру судових витрат, що понесені на оплату послуг адвоката, знаходиться поза межами компетенції касаційного суду.

6.66. Інші доводи касаційної скарги відповідача, які продубльовані ним у запереченнях щодо судових витрат, спрямовані на переоцінку доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду, який, у даному випадку, лише перевіряє дотримання вимог законодавства при винесенні оскаржуваних судових рішень та за відсутності таких порушень не може втручатись в дискреційні повноваження судів попередніх інстанції, які в повній мірі врахували та оцінили наведені ПрАТ "НАК "Укренерго" заперечення щодо зменшення витрат на правничу допомогу та встановили наявність підстав для їх зменшення на 50%.

7.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

7.2. Згідно із статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

7.3. Аргументи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку судів попередніх інстанцій, тому Верховний Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а судові рішення - без змін з мотивів, викладених у цій постанові.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд