ПОСТАНОВА
встановив:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 38 КПК України 1960 року, надійшло клопотання прокурора про направлення вказаної кримінальної справи № 1-52/11, із Ленінського районного суду м. Полтави до Московського районного суду м. Харкова.
Клопотання обґрунтоване тим, що на розгляді Ленінського районного суду м. Полтави перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 згідно з розпорядженням Голови Верховного Суду від 10.03.2022 року №4/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану».
У своєму клопотанні прокурор посилається на те, що усі учасники кримінальної справи проживають у м. Харкові та Харківській області, і враховуючи факт проживання потерпілої на території Салтівського району м. Харкова, ставить питання про зміну територіальної підсудності саме за Московським районним судом м. Харкова. Підтримання публічного обвинувачення в суді у даній справі здійснюється прокурорами Слобідської окружної прокуратури м. Харкова, місце дислокації яких визначено також у м. Харкові. З метою забезпечення оперативності та ефективності розгляду справи у розумний строк, забезпечення явки учасників кримінальної справи до суду, прокурор просить змінити територіальну підсудність та направити кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 до Московського районного суду м. Харкова.
Вивчивши наявні матеріали вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень ч. 1 ст. 38 КПК України 1960 року, в окремих випадках, справа може бути передана на розгляд до суду іншої області з метою забезпечення найбільш об`єктивного і повного розгляду.
Із системного аналізу норм КПК України 1960 року, випливає, що кримінальна справа може бути передана з одного суду до іншого лише у виняткових випадках, коли іншим чином неможливо забезпечити виконання завдань провадження у кримінальних справах.
Проте, клопотання прокурора не містить обґрунтованих підстав для визнання його доводів винятковими та з яких вбачалася б неможливість забезпечення виконання завдань цього провадження Ленінським районним судом м. Полтави.
Факт перебування учасників кримінальної справи на території іншої області сам по собі не є винятковим випадком у розумінні положень ч. 1 ст. 38 КПК України 1960 року для направлення кримінальної справи з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Як убачається з інформації наданої Ленінським районним судом м. Полтави, кримінальна справа № 1-52/11 щодо ОСОБА_2 наявна в провадженні Ленінського районного суду м. Полтави з 14 липня 2022 року, підготовче судове засідання призначено на 31 березня 2023 року.
Відповідно до наявних матеріалів та копії обвинувального висновку, обвинувачений ОСОБА_2 проживає в Дніпропетровській області, інші учасники кримінальної справи проживають у різних районах м. Харкова та Харківської області.
При цьому, слід зазначити, що у розпорядженні Голови Верховного Суду № 65 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області» вказано забезпечити, зокрема, Ленінському районному суду м. Полтави розгляд справ, які надійшли до 22 листопада 2022 року.
З огляду на зазначене, вважаю, що наведенні прокурором обставини не є винятковими випадками у розумінні ч. 1 ст. 38 КПК України 1960 року, а відносяться до організації судового процесу, що вирішується в інший процесуальний спосіб, а не шляхом направлення кримінальної справи з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання прокурора.
Керуючись ст. 38 КПК України, 1960 року,