ПОСТАНОВА
встановив:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 38 КПК України 1960 року, надійшло клопотання захисника ОСОБА_2 про направлення вказаної кримінальної справи № 2033/8919/12, із Октябрського районного суду м. Полтави до Фрунзенського районного суду м. Харкова.
У своєму клопотанні захисник вказує, що місцем вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є м. Харків та м. Кременчук та інші, однак більшість потерпілих, свідків, а також усі експерти проживають, зареєстровані або працюють у м. Харкові та Харківській області. Відстань від м. Харкова до Октябрського районного суду м. Полтави становить приблизно 300 км в обидва боки, до того ж, більшість потерпілих є людьми похилого віку. Тому, враховуючи, що у вказаному суді територіальну підсудність судових справ відновлено, посилаючись на виняткові обставини, захисник просить з метою забезпечення оперативності й ефективності судового розгляду, направити дане кримінальне провадження до зазначеного суду за місцем проживання більшості учасників судового провадження.
Вивчивши наявні матеріали вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень ч. 1 ст. 38 КПК України 1960 року, в окремих випадках, справа може бути передана на розгляд до суду іншої області з метою забезпечення найбільш об`єктивного і повного розгляду справи, за місцем проживання чи роботи обвинуваченого або за місцем знаходження більшості свідків.
Із системного аналізу норм КПК України 1960 року випливає, що кримінальна справа може бути передана з одного суду до іншого лише у виняткових випадках, коли іншим чином неможливо забезпечити виконання завдань провадження у кримінальних справах.
Проте, клопотання захисника ОСОБА_2 не містить обґрунтованих підстав для визнання її доводів винятковими та з яких вбачалася б неможливість забезпечення виконання завдань цього провадження Октябрським районним судом м. Полтави.
Факт перебування учасників кримінальної справи на території іншої області сам по собі не є винятковим випадком у розумінні положень ч. 1 ст. 38 КПК України 1960 року для направлення кримінальної справи з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Як убачається з інформації наданої Октябрським районним судом м. Полтави, кримінальна справа № 2033/8919/12 наявна в провадженні Октябрського районного суду м. Полтави, перебуває на стадії підготовчого провадження. Відповідно до наявних матеріалів та копії обвинувального висновку, учасники кримінальної справи проживають у різних регіонах України.
При цьому, слід зазначити, що у розпорядженні Голови Верховного Суду від 17 листопада 2022 року № 65 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області» покладено обов`язок на районні суди м. Полтави та Полтавської області, зокрема й на Октябрський районний суд міста Полтави, забезпечити розгляд справ, які надійшли на розгляд цих судів до 22 листопада 2022 року включно.
З огляду на зазначене, вважаю, що наведені захисником обставини не є винятковими випадками у розумінні ч. 1 ст. 38 КПК України 1960 року, а відносяться до організації судового процесу, що вирішується в інший процесуальний спосіб, а не шляхом направлення кримінальної справи з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання захисника.
Керуючись ст. 38 КПК України 1960 року,