ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 761/17063/20

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кудрявська» (далі - ОСББ «Кудрявська»), третя особа - Київська міська рада, про визнання права власності за набувальною давністю.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 02 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Кудрявська» витрати за надання професійної правової допомоги в сумі 20 000 грн.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 30 травня 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Кудрявська» витрати на правову допомогу в сумі 25 000 грн.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, на яку представником ОСББ «Кудрявська» - адвокатом Старшинським В. А. було подано відзив.

Постановою Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року - без змін.

У жовтні 2022 року від представника ОСББ «Кудрявська» - адвоката Старшинського В. А. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача на користь відповідача ОСББ «Кудрявська» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000 грн, які останній поніс у зв`язку із розглядом цієї справи.

Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно із частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (пункт 53 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

За змістом частини восьмої статті 141 ЦПК України сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2021 року у справі № 465/3424/10-ц (провадження № 61-3038св21).

Встановлено, що на стадії касаційного перегляду справи у відзиві на касаційну скаргу представник ОСББ «Кудрявська» - адвокат Старшинський В. А. заявляв про необхідність розподілу витрат на професійну правничу допомогу та вказував, що у зв`язку з розглядом касаційної скарги відповідач поніс та очікує понести витрати на загальну суму 18 000 грн (а.с. 183-203, т. 3).

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду касаційної інстанції надано договір про надання правової допомоги від 15 березня 2021 року, додаткову угоду № 3 до договору про надання правової допомоги, рахунок фактуру від 14 липня 2022 року на суму 18 000 грн, платіжне доручення № 718 (2) 8 від 15 липня 2022 року про сплату ОСББ «Кудрявська» АО «Протекція Права» гонорару за надання правової допомоги у сумі 18 000 грн та акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 27 вересня 2022 року із детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Заяву про зменшення цих витрат позивач ОСОБА_1 не подавав, хоча згідно із наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень 03 січня 2023 року отримав заяву про ухвалення додаткового рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про доведеність відповідачем понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді касаційної інстанції у розмірі 18 000 грн та їх співмірність складності справи та виконаним адвокатом обсягу роботам, часу, виплаченого гонорару.

Враховуючи, що постановою Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року - без змін, однак питання щодо розподілу судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу під час перегляду справи у суді касаційної інстанції, не вирішено, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви представника ОСББ «Кудрявська» - адвоката Старшинського В. А. та ухвалення додаткового судового рішення.

Керуючись статтями 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду