ПОСТАНОВА
встановив:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 38 КПК України 1960 року, надійшло клопотання прокурора про направлення вказаної кримінальної справи № 1-1228/11, із Ленінського районного суду м. Полтави до Червонозаводського районного суду м. Харкова.
Прокурор обґрунтовує своє клопотання тим, що у провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебуває вищезазначена кримінальна справа, та на цей час розгляд справи по суті фактично не розпочатий з об`єктивних причин, оскільки усі учасники даної кримінальної справи мешкають у м. Харкові. Зазначає, що 26.01.2012 року дана кримінальна справа № 1-1228/11 направлялась до апеляційного суду Харківської області, і її підсудність було визначено за Червонозаводським районним судом м. Харкова, яким 26.02.2018 року у справі постановлено обвинувальний вирок, та який у подальшому було скасовано, а справу направлено до Червонозаводського районного суду м. Харкова на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Враховуючи, що у даному суді територіальну підсудність судових справ відновлено, посилаючись на виняткові обставини, прокурор просить з метою забезпечення оперативності й ефективності судового розгляду, направити кримінальну справу до вказаного суду.
Вивчивши наявні матеріали вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень ч. 1 ст. 38 КПК України 1960 року, в окремих випадках, справа може бути передана на розгляд до суду іншої області з метою забезпечення найбільш об`єктивного і повного розгляду.
Із системного аналізу норм КПК України 1960 року, випливає, що кримінальна справа може бути передана з одного суду до іншого лише у виняткових випадках, коли іншим чином неможливо забезпечити виконання завдань провадження у кримінальних справах.
Між тим, клопотання прокурора не містить обґрунтованих підстав для визнання його доводів винятковими та з яких вбачалася б неможливість забезпечення виконання завдань цього провадження Ленінським районним судом м. Полтави.
Факт перебування учасників кримінальної справи на території іншої області сам по собі не є винятковим випадком у розумінні положень ч. 1 ст. 38 КПК України 1960 року для направлення кримінальної справи з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10 березня 2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» у зв`язку із неможливістю Червонозаводським районним судом м. Харкова здійснювати правосуддя під час воєнного стану визначено територіальну підсудність судових справ цього суду за Ленінським районним судом м. Полтави.
Як вбачається з інформації, наданої Ленінським районним судом м. Полтави, у провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебуває кримінальна справа № 1-1228/11 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 262, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 191 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 262, ч. 2 ст. 27 ч. 1 ст. 263 КК України. Судовий розгляд у кримінальній справі не розпочато.
При цьому, слід зазначити, що у розпорядженні Голови Верховного Суду № 65 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області», вказано забезпечити, зокрема, Ленінському районному суду м. Полтави розгляд справ, які надійшли до 22 листопада 2022 року, включно.
З огляду на зазначене, вважаю, що наведені у клопотанні обставини не є винятковими випадками у розумінні ч. 1 ст. 38 КПК України 1960 року, а відносяться до організації судового процесу, що вирішується в інший процесуальний спосіб, а не шляхом направлення кримінальної справи з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання прокурора про направлення матеріалів кримінальної справи № 1-1228/11 з Ленінського районного суду м. Полтави на розгляд до Червонозаводського районного суду м. Харкова.
Керуючись ст. 38 КПК України 1960 року,