ПОСТАНОВА
суддів Кібенко О.Р., Багай Н.О., Студенець В.І.
Кібенко О.Р. - головуючий, Багай Н.О., Студенець В.І., за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В., представників учасників справи:
Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" -Герасименко І.В. (адвокат), Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" -Верещагіна А.О. (адвокат) розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 (суддя Марченко О.В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 (колегія суддів: Агрикова О.В., Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПрАТ "Київводоканал") до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (ПрАТ "Укренерго") про стягнення 9 541 546,78 грн.
Суть спору
1. Сторони уклали договір врегулювання небалансів електричної енергії. Позивач, стверджуючи, що ПрАТ "Укренерго" не виконало зобов`язання щодо оплати рахунків за поставлену електричну енергію за цим договором, звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості; за прострочення виконання зобов`язань позивач заявив також вимогу про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
2. Суд першої інстанції закрив провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача частини суми основної заборгованості, яка була сплачена під час судового розгляду справи; в іншій частині позовні вимоги задовольнив. Суд апеляційної інстанції вказане рішення залишив без змін.
3. ПрАТ "Укренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
4. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- яким є порядок виставлення рахунків за небаланси електричної енергії;
- чи підлягають стягненню інфляційні втрати та 3% річних у випадку, якщо прострочення боржника відбулося через особливий порядок розрахунків на ринку електричної енергії, визначений нормами закону.
5. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
6. 01.09.2019 ПрАТ "Київводоканал" і ПрАТ "Укренерго" (як оператор системи передачі (далі - ОСП)) уклали Договір про врегулювання небалансів електричної енергії №0545-01024 (далі - Договір), за умовами якого:
- Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс (далі - СВБ), у тому числі її балансової групи; Договір є договором приєднання в розумінні ст.634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому (п.1.1);
- на підставі Договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ (п.1.2);
- за Договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи (п.1.3);
- ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку) (п.1.4);
- врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (п.1.5);
- вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються адміністратором розрахунків (АР) для кожного розрахункового періоду доби згідно з Правилами ринку; оплата платежів відповідно до Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених чинним законодавством; за підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії (п.2.1);
- порядок розрахунків обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначаються Правилами ринку (п.2.2);
- ОСП має право на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді (п.3.2);
- СВБ має право отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії та за результатом інших платежів, передбачених Правилами ринку (п.3.4);
- виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, відбувається згідно з процедурами та графіками, передбаченими Правилами ринку, та відповідно до умов Договору (п.5.1);
- СВБ, що є електропостачальником, повинна відкрити в одному з уповноважених банків поточний рахунок зі спеціальним режимом використання; учасник ринку повинен укласти будь-які необхідні угоди з його розрахунковим банком для здійснення платежів у відповідності до процедур та графіків, визначених Правилами ринку (п.5.2);
- СВБ, у якої виникли зобов`язання перед ОСП щодо оплати за небаланс електричної енергії, вносить плату за електричну енергію виключно на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ОСП, визначений у реквізитах Договору (п.5.3);
- подання платіжних документів здійснюється сторонами згідно з Правилами ринку (п.5.6);
- ОСП надає СВБ у паперовому та / або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано (п.5.9);
- Договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заявки-приєднання до Договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заявка-приєднання; після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру (п.9.1);
- якщо жодна із сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії Договору з ініціативою щодо його розірвання, то Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п.9.2).
7. Протягом періоду з 11.05.2021 по 31.12.2021 ПрАТ "Укренерго" через систему управління ринком виставив рахунки (інвойси) за небаланси електричної енергії, згідно з якими відповідач зобов`язаний сплатити за придбану електроенергію з метою врегулювання небалансів.
8. З 11.05.2021 по 31.12.2021 ПрАТ "Київводоканал" виставляв ПрАТ "Укренерго" рахунки за небаланси електричної енергії на загальну суму 9 257 257,64 грн.
9. 21.01.2022 ПрАТ "Київводоканал" виставило ПрАТ "Укренерго" вимогу №329/12/36/02-22, відповідно до якої вимагало сплатити заборгованість, що виникла через небаланси електричної енергії, у сумі 9 257 257,64 грн.
10. 31.01.2022 ПрАТ "Укренерго" листом №01/4422 повідомило ПрАТ "Київводоканал" про те, що:
- внаслідок значного розміру наявної заборгованості перед оператором системи передачі СВБ, яка виникла з початку роботи нового ринку електроенергії, ПрАТ "Укренерго" не має можливості розраховуватися вчасно та у повному обсязі з усіма СВБ та ППБ;
- станом на 31.01.2022 адміністратором розрахунків проводиться оплата учасникам балансуючого ринку рахунків за першу декаду березня 2021 року згідно з оціночною версією даних комерційного обліку;
- заборгованість відповідача перед ПрАТ "Київводоканал" за період з березня 2021 року по січень 2022 року згідно з Договором становить 11 947 591,50 грн з ПДВ;
- ОСП щоденно здійснює виплати постачальникам послуг з балансування та СВБ, на недискримінаційній основі та відповідно до положень ст.3 Закону "Про ринок електричної енергії" у межах доступної суми на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання;
- ПрАТ "Укренерго", незважаючи на усі наявні перешкоди, пов`язані із розрахунками з учасниками ринку, докладає максимальних зусиль для усунення будь-яких проблем в рамках співпраці з позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства.
11. Під час розгляду справи в суді першої інстанції ПрАТ "Укренерго" сплатило 2 065 374, 33 грн заборгованості.
Короткий зміст позовних вимог
12. У 2022 році ПрАТ "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ "Укренерго" про стягнення 9 541 546,78 грн.
13. Позов мотивовано тим, що:
- ПрАТ "Київводоканал" подало до ПрАТ "Укренерго" заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, затвердженого наказом ПрАТ "Укренерго" від 16.08.2019 №441;
- ПрАТ "Укренерго" повідомило про приєднання ПрАТ "Київводоканал" до умов Договору із визначенням ідентифікатора Договору №0545-01024 та дати акцептування 01.09.2019;
- на виконання умов Договору ПрАТ "Київводоканал" у період з 11.05.2021 по 31.12.2021 поставило ПрАТ "Укренерго" електричну енергію для врегулювання небалансів на суму 9 257 257,64 грн, що підтверджується виставленням ПрАТ "Укренерго" як адміністратором рахунку, рахунків для оплати через мережу Інтернет за http://mms.ua.energy/;
- ПрАТ "Укренерго" частково погашено заборгованість у сумі 644 978,84 грн, у зв`язку з чим станом на 06.05.2022 (дата підписання позову) заборгованість становить 8 612 278,80 грн;
- за прострочення ПрАТ "Укренерго" виконання зобов`язань з оплати електричної енергії для врегулювання небалансів ПрАТ "Київводоканал" нарахувало 801 883,63 грн втрат від інфляції та 127 384,35 грн 3% річних.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
14. Господарський суд міста Києва рішенням від 01.08.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022, закрив провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 065 374,23 грн основної заборгованості; в іншій частині позовні вимоги задовольнив та стягнув з ПрАТ "Укренерго" на користь ПрАТ "Київводоканал" 6 546 904,57 грн основної заборгованості, 801 883,63 грн інфляційних втрат та 127 384,35 грн 3% річних.
15. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, тим, що:
- ПрАТ "Укренерго" не виконало зобов`язання щодо оплати рахунків, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед ПрАТ "Київводоканал" у сумі 8 612 278,80 грн;
- відповідач у процесі розгляду справи здійснив часткову оплату основної заборгованості в розмірі 2 065 374,33 грн, а тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК);
- із посиланням на приписи статей 11, 509, 526 ЦК, суди дійшли висновку про доведеність обставин порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної оплати вартості небалансів електричної енергії з травня по грудень 2021 року;
- наявність у боржника рахунку зі спеціальним режимом використання не звільняє особу, яка порушила грошове зобов`язання від сплати втрат від інфляції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
16. 20.12.2022 ПрАТ "Укренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022, у якій просить їх скасувати їх в частині стягнення коштів та ухвалити нове рішення про відмову позові.
17. 20.01.2023 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків та нова редакція касаційної скарги, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у частині задоволення вимог про стягнення з ПрАТ "Укренерго" на користь ПрАТ "Київводоканал" 6 546 904,57 грн основної заборгованості, 801 883,63 грн інфляційних втрат та 127 384,35 грн 3% річних та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
18. Скаржник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно розтлумачили абз.1 пп.1.11.1, пп.1.11.8 гл.1.11 розд.І Правил ринку, зробивши помилкові висновки, що розміщення відповідачем у системі розрахунків за небаланси електричної енергії відомостей щодо обсягу та вартості небалансів електричної енергії є "направленням" рахунків у розумінні п.7.7.4 гл.7.7 розд.VII цих Правил, внаслідок чого застосували ч.2 ст.625 ЦК, що не підлягала застосуванню; не застосували абзаци 2 та 3 ч.4 ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії"; порушили норми процесуального права (статті 86, 236, 238, 282 ГПК), що призвело до неправильного вирішення справи; не врахували висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №922/1008/16.
19. Скаржник зазначає, що:
- суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема, що сплата 3% річних від простроченої суми, так само як і інфляційні нарахування, "є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові" (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 29.01.2019 у справі №910/11249/17, від 04.12.2019 у справі №910/15714/18, від 30.04.2020 у справі №914/1001/19);
- враховуючи особливий порядок розрахунків на ринку електричної енергії та вимоги ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії" (вважає, що ця норма має пріоритет над статтями 509, 525, 526, 530 ЦК та ст.193 Господарського кодексу України), ПрАТ "Укренерго" не мало змоги користуватися коштами на рахунку зі спеціальним режимом використання, адже і джерела надходжень на вказаний рахунок, і напрямки сплати коштів з такого рахунку визначені Законом; в діях ПрАТ "Укренерго", з урахуванням встановленого особливого розрахунку на ринку електричної енергії, відсутня вина, що є підставою для звільнення від відповідальності;
- враховуючи неможливість використання коштів, належних до сплати ПрАТ "Київводоканал", позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат і 3% річних є необґрунтованими, а ст.625 ЦК не підлягала застосуванню;
- ПрАТ "Київводоканал" не надало доказів направлення рахунків ПрАТ "Укренерго" і їхнього отримання, а отже є сумніви в належності доказів, на підставі, яких прийняті оскаржувані рішення судів; ПрАТ "Київводоканал" надало рахунки-фактури, які виписані директором Верхотуров О.Ю., а також скріншоти екрана монітора, з якого не вбачається можливим встановити, кому саме та які конкретно виставлені рахунки-фактури та дата отримання таких рахунків ПрАТ "Укренерго"; за відсутністю актів та підтвердження направлення рахунків-фактур, встановити дату початку прострочення грошових зобов`язань є неможливим.
20. Також у касаційній скарзі вказує, що на сьогодні відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування норм пп.1.11.1 та пп.1.11.8 гл.1.11 розд.І, п.7.7.4 гл.7.7 розд.VII Правил ринку та ч.2 ст.625 ЦК у подібних правовідносинах.
21. 24.02.2023 надійшов відзив ПрАТ "Київводоканал", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
22. У відзиві ПрАТ "Київводоканал" зазначає, зокрема, таке:
- станом на дату подання відзиву ПрАТ "Укренерго" повністю погасило суму основного боргу, що є предметом стягнення у справі; вказане свідчить про визнання відповідачем зобов`язань у відповідному розмірі;
- Закон "Про ринок електричної енергії" не містить норм про звільнення ПрАТ "Укренерго" від сплати інфляційних втрат та 3% річних (посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №904/10242/17, від 04.12.2018 у справі №913/63/18 та від 05.07.2019 у справі №905/600/18 щодо застосування ст.625 ЦК); Правила ринку, які регулюють порядок розрахунків, передбачають можливість нарахування пені за прострочення сплати;
- пунктом 10.12 Правил ринку (в редакції, що діяла в спірний період) передбачено, що у термін до 31.01.2021 включно виставлення рахунків за небаланси електричної енергії здійснюється щодекадно протягом місяця, що спростовує доводи ПрАТ "Укренерго" про те, що Правила ринку не визначали строків виставлення рахунків;
- ані Правилами ринку, ані умовами Договору не передбачено направлення рахунків у інший спосіб, ніж через систему управління ринком, а тому належним є їх направлення (формування) АР у системі розрахунків за небаланси електричної енергії (посилається на постанову Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №910/15364/20);
- доказів на спростування інформації із Системи управління ринком про виставлення рахунків та, як наслідок, виникнення у ПрАТ "Укренерго" обов`язку з оплати, а також доказів на підтвердження невідповідності сум у рахунках фактичним даним ПрАТ "Укренерго" не надало.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
23. Верховний Суд ухвалою від 09.02.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Укренерго", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 22.03.2023.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо направлення рахунків
24. Суди попередніх інстанцій встановили, що протягом періоду з 11.05.2021 по 31.12.2021 ПрАТ "Укренерго" через систему управління ринком виставив рахунки (інвойси) за небаланси електричної енергії, згідно з якими відповідач зобов`язаний сплатити за придбану електроенергію з метою врегулювання небалансів. Суди зазначили, що обов`язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку (ОСП та СВБ) в системі наділений саме АР; належним є направлення (формування) рахунків АР у системі розрахунків; строк на оплату платіжного документа встановлено протягом чотирьох днів з дати направлення рахунків АР у системі.
25. Скаржник у касаційній скарзі вказує про помилковість висновків, що розміщення відповідачем у системі розрахунків за небаланси електричної енергії відомостей щодо обсягу та вартості небалансів електричної енергії є "направленням" рахунків; також зазначає, що позивач не надав доказів направлення рахунків ПрАТ "Укренерго" і їхнього отримання, а отже є сумніви в належності доказів, на підставі яких ухвалено оскаржувані рішення судів; позивач надав рахунки-фактури, які виписані директором, а також скріншоти екрана монітора, з чого неможливо встановити кому та які рахунки-фактури виставлено та дату отримання таких рахунків ПрАТ "Укренерго"; за таких умов неможливо встановити дату початку прострочення грошових зобов`язань.
26. Позивач у відзиві зазначає, що ані Правила ринку, ані умови Договору не передбачають направлення рахунків у інший спосіб, ніж через систему управління ринком, а тому належним є їх направлення (формування) АР у системі розрахунків за небаланси електричної енергії; доказів на спростування інформації із системи управління ринком про виставлення рахунків, а також доказів на підтвердження невідповідності сум у рахунках фактичним даним ПрАТ "Укренерго" не надало.
27. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника та погоджується із висновками судів попередніх інстанцій та позивачем з огляду на таке.
28. Суди попередніх інстанцій встановили, що з 11.05.2021 по 31.12.2021 ПрАТ "Київводоканал" виставляв ПрАТ "Укренерго" рахунки за небаланси електричної енергії на загальну суму 9 257 257,64 грн. ПрАТ "Укренерго" не виконало зобов`язання щодо оплати рахунків, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед ПрАТ "Київводоканал".
29. Відповідно до п.1.1.4 Правил ринку (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) скорочення, що застосовуються в цих Правилах, мають такі значення: АР - адміністратор розрахунків; СВБ - сторона, відповідальна за баланс; ОСП - оператор системи передачі.
30. Договором передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби згідно з Правилами ринку (п.2.1); порядок розрахунків обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначаються Правилами ринку (п.2.2); виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, відбувається згідно з процедурами та графіками, передбаченими Правилами ринку, та відповідно до умов Договору (п.5.1); подання платіжних документів здійснюється сторонами згідно з Правилами ринку (п.5.6); ОСП надає СВБ у паперовому та / або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано (п.5.9).
31. Пунктом 7.3.1 Правил ринку визначено, що АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
32. У відповідності до п.7.7.4 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
33. Відповідно до п.1.1.2 Правил ринку система управління ринком - система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.
34. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, окрім іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії (п.1.11.1 Правил ринку).
35. Згідно з п.1.11.6 Правил ринку учасники ринку мають право на доступ до інформації, що міститься в базах даних системи управління ринком, що їх безпосередньо стосується.
36. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Авторизація користувачів системи відбувається із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису (п.1.11.8 Правил ринку).
37. Пунктом 5.14.9 Правил ринку передбачено, що АР використовує систему розрахунків за небаланси електричної енергії для проведення відповідних розрахунків, дебетувань / кредитувань ринкових рахунків СВБ для платежів і зборів при розрахунках за небаланс. Система розрахунків за небаланси електричної енергії є частиною системи управління ринком та містить інформацію про ринкові рахунки СВБ.
38. У постанові від 21.12.2021 у справі №910/15364/20 Верховний Суд вказав, що направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків через систему управління ринком, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії (п.13); строк на оплату платіжного документа здійснюється протягом чотирьох днів з дати направлення рахунків АР у Системі (п.14); ані Правилами ринку, ані умовами договору не передбачено направлення рахунків у інший спосіб, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) адміністратором розрахунків у системі розрахунків за небаланси електричної енергії (п.15). На ці ж висновки посилається Верховний Суд також у постанові від 19.01.2023 у цій же справі (№910/15364/20).
39. Таким чином, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій та доводи позивача, що належним є направлення (формування) рахунків АР у системі розрахунків за небаланси електричної енергії, а доводи скаржника зводяться до заперечень встановлених судами обставин справи.
40. Окрім цього, скаржник не посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.4 ч.2 ст.287 ГПК у взаємозв`язку із відповідними пунктами ч.3 ст.310 ГПК (недослідження зібраних у справі доказів, відхилення клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів).
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат
41. Скаржник у касаційній скарзі посилається на висновки Верховного Суду про те, що сплата 3% річних від простроченої суми та інфляційних нарахувань є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
42. Скаржник стверджує, що в його діях відсутня вина, що є підставою для звільнення від відповідальності та посилається на особливий порядок розрахунків на ринку електричної енергії, вимоги ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії", що позбавило його можливості користуватися коштами на рахунку зі спеціальним режимом використання.
43. Позивач, у свою чергу, вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність його вини, оскільки інфляційні втрати та 3% річних є засобами захисту прав кредитора, що застосовуються незалежно від вини боржника, оскільки вони не є засобом притягнення боржника до відповідальності (яким є, наприклад, пеня). Зазначає, що Закон "Про ринок електричної енергії" не містить норм про звільнення ПрАТ "Укренерго" від сплати інфляційних втрат та 3% річних, а розд.7 Правил ринку, які регулюють порядок розрахунків, навіть передбачає можливість нарахування пені за прострочення оплати.
44. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у порядку ч.2 ст.625 ЦК у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат. Верховний Суд вважає такі висновки обґрунтованими з огляду на таке.
45. Відповідно до ст.509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу (зокрема з договорів та інших правочинів).
46. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК).
47. Згідно зі статтями 610 та 611 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
48. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частини 1 та 2 ст.612 ЦК).
49. Відповідно до ст.625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
50. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, на яку посилається позивач, виклала висновок, що зобов`язання зі сплати інфляційних та процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю, а тому вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.
51. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника, яка полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18 та Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №904/10242/17, від 04.12.2018 у справі №913/63/18 та від 05.07.2019 у справі №905/600/18, на які посилається позивач).
52. Стаття 1 Закону "Про ринок електричної енергії" передбачає, що алгоритм розподілу коштів - порядок розподілу уповноваженими банками коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, що встановлюється Регулятором (НКРЕКП) відповідно до цього Закону. Поточний рахунок із спеціальним режимом використання - рахунок, відкритий в уповноваженому банку і призначений для забезпечення проведення розрахунків відповідно до цього Закону.
53. Відповідно до ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
54. Частина 4 ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії" встановлює, що постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках.
55. Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на: 1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників,; 2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; 3) поточний рахунок оператора системи передачі.
56. З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.
57. Системні обмеження - обставини, обумовлені необхідністю забезпечення функціонування ОЕС України в межах гранично допустимих значень, за яких можливе відхилення від оптимального розподілу навантаження генеруючих потужностей відповідно до їх договірних обсягів відпуску електричної енергії та / або оптимального розподілу навантаження генеруючих потужностей відповідно до пропозицій (заявок) на балансуючому ринку (ст.1 Закону "Про ринок електричної енергії").
58. Скаржник зазначає, що суди не встановили обставини врегулювання системних обмежень, а тому відповідач не міг скористатися правом вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка для проведення розрахунків з позивачем.
59. Таким чином, із аналізу зазначених норм вбачається, що умовою проведення розрахунків є наявність коштів на рахунку із спеціальним режимом використання, що надійшли від учасників балансуючого ринку, на що також вказує скаржник.
60. Разом з тим, у п.5.24 постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/6636/21 викладено правовий висновок про те, що ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за договором.
61. У постанові від 08.06.2022 у справі №910/6636/21 Верховний Суд погодився із рішеннями судів попередніх інстанцій про стягнення із ПрАТ "Укренерго" 3% річних, інфляційний втрат, а також пені, нарахованих за неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором.
62. Подібного висновку про застосування ч.2 ст.625 ЦК дійшов Верховний Суд також у п.25 постанови від 21.12.2021 у справі №910/15364/20.
63. Відсутність на спеціальному рахунку грошових коштів для розрахунку з позивачем може свідчити про неможливість належного виконання своїх зобов`язань відповідачем, однак не може спростовувати обставин порушення прав позивача на отримання оплати за Договором.
64. Таким чином, суди дійшли обґрунтованих висновків про стягнення з ПрАТ "Укренерго" на користь ПрАТ "Київводоканал" основної заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних. Такі висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.12.2021 у справі №910/15364/20, від 08.06.2022 у справі №910/6636/21, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
65. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги, що висновки суду апеляційної інстанції зроблені без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 29.01.2019 у справі №910/11249/17, від 04.12.2019 у справі №910/15714/18, від 30.04.2020 у справі №914/1001/19, оскільки у цій справі та у справах, на які посилається скаржник, суди дійшли відповідних висновків не у зв`язку з неоднаковим застосуванням норм права, а у зв`язку з наявністю різних фактичних обставин у справах.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
66. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
67. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
68. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.
Судові витрати
69. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст.129 ГПК покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
