ПОСТАНОВА
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року.
Зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2022 року ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні його скарги на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2022 року повернуто.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Не погодившись із рішенням Київського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року, ОСОБА_6 звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати. Він стверджує, що апеляційну скаргу на рішення слідчого судді подав у строк, визначений ст. 395 КПК, а саме через два дні після отримання копії судового рішення. На його думку, строку апеляційного оскарження пропущено не було. Вважає, що рішення апеляційного суду не ґрунтується на вимогах закону.
Крім того, ОСОБА_6 вказує на порушення, які, на його переконання, допустив слідчий суддя, однак за приписами ст. 310 та ч. 4 ст. 424 КПК ухвалу слідчого судді місцевого суду суд касаційної інстанції не переглядає, оскільки зазначене судове рішення не входить до переліку тих рішень, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні суду касаційної інстанції погодилася з доводами, викладеними у касаційній скарзі ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 у судове засідання суду касаційної інстанції не з`явився, у касаційній скарзі зазначив, що просить розглянути скаргу за його відсутності.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) підставою для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотним є таке порушення вимог цього Кодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За приписами статей 370, 419 КПК ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою, має містити належні і достатні мотиви та підстави для її ухвалення.
Оскаржене рішення апеляційного суду відповідає наведеним вимогам закону.
Вирішуючи питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого ст. 395 КПК строку на апеляційне оскарження, суду необхідно чітко встановити початок перебігу вказаного строку та його закінчення.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Абзацом 2 ч. 3 цієї ж статті встановлено, що у разі якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Таким чином, ст. 395 КПК розмежовує строки апеляційного оскарження ухвали суду або слідчого судді для осіб, які викликалися судом, та ухвали, постановленої судом без виклику особи, яка її оскаржувала. Для особи, яка оскаржує ухвалу слідчого судді, постановлену в провадженні, де порушено порядок виклику особи внаслідок недотримання правил повідомлення про час, день та місце судового розгляду, кримінальне процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку апеляційного оскарження такої ухвали з моментом її оголошення, а не з часом отримання копії судового рішення.
Постановляючи рішення про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2022 року, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив зі змісту п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК та правильно вважав, що строк апеляційного оскарження ухвали почався з моменту її оголошення.
З матеріалів провадження вбачається, що, подаючи скаргу на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_6 просив розглянути скаргу за його відсутності, додатково просив повідомити його про дату судового засідання за допомогою sms-повідомлення. Про судове засідання, призначене на 02 лютого 2022 року на 16:10, ОСОБА_6 було повідомлено шляхом направлення повістки, а також шляхом надіслання sms-повідомлення, яке було доставлено йому на вказаний номер телефону 19 січня 2022 року о 18:44. Відповідно до наявної в матеріалах провадження довідки 02 лютого 2022 року скарга ОСОБА_6 була знята з розгляду через надходження повідомлення про мінування приміщення суду.
Наступне судове засідання було призначено на 09 березня 2022 року на 10:50, однак не відбулося у зв`язку з початком широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, подальший розгляд скарги призначено на 13 травня 2022 року на 11:00, про що ОСОБА_6 повідомлено шляхом надіслання повістки та sms-повідомлення.
Разом з тим відомостей, які би підтверджували, що особа, яка подавала скаргу, була належним чином повідомлена про дату та час проведення судового засідання, матеріали провадження не містять. Наявна в матеріалах провадження довідка свідчить, що ОСОБА_6 не було доставлено sms-повідомлення стосовно розгляду провадження за його скаргою, повідомлення про вручення йому повістки про виклик до суду в кримінальному провадженні в цих матеріалах також відсутнє.
Таким чином, підстави стверджувати, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2022 року постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, відсутні, а отже відсутні підстави до застосування приписів абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК.
Матеріали провадження свідчать, що апеляційну скаргу ОСОБА_6 подав 11 серпня 2022 року, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження. Питання про поновлення такого строку ОСОБА_6 не порушував. При цьому суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості поновити пропущений строк апеляційного оскарження за відсутності відповідної заяви особи, що подає апеляційну скаргу.
Згідно з приписами п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається якщо, вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Ухвала апеляційного суду вмотивована та відповідає вимогам кримінального процесуального закону. Обґрунтованих доводів на спростування висновків апеляційного суду щодо необхідності повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2022 року, касаційна скарга не містить.
За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд