ПОСТАНОВА
встановив:
У касаційних скаргах захисник порушує питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 388 Кримінально-процесуального кодексу України в редакції 1960 року (далі - КПК 1960 року) справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог ч. 1 ст. 398, ст. 350 КПК 1960 року не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року касаційна скарга повинна містити вказівку на те, в чому полягає незаконність судових рішень та доводи на їх обґрунтування.
Однак захисник у касаційних скаргах, які не відповідають вимогам ст. 350 КПК 1960 року, цих даних не навела.
Як убачається зі змісту касаційних скарг захисник, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судових рішень щодо ОСОБА_3 , наводить доводи, що стосуються невідповідності висновків судів, викладених у вказаних судових рішеннях, фактичним обставинам справи та правової оцінки доказів наданої судами першої та апеляційної інстанцій.
Невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та незгода з правовою оцінкою доказів, наданої судами першої та апеляційної інстанцій, згідно зі ст. 398 КПК 1960 року не є підставами для скасування або зміни судового рішення касаційним судом.
За приписами ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень можуть бути лише істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Однак у скаргах не міститься обґрунтування необхідності скасування вироку та ухвали на підставах, передбачених пунктами 1 - 3 ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року, з огляду на положення статей 370 - 372 цього Кодексу.
Зокрема, захисник у касаційних скаргах не наводить обґрунтування незаконності оскаржуванихсудовихрішень через істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, а також не зазначає у зв`язку з чим, на її думку, засудженій було призначено явно несправедливе покарання через суворість.
Разом із цим, захисником не зазначено конкретних порушень закону, які, на її думку, було допущено апеляційним судом (за аналогічними доводами сторони захисту), оскільки вирок був предметом перевірки в апеляційному порядку, відтак і немає обґрунтування незаконності ухвали цього суду.
Виходячи з наведеного, касаційні скарги захисника ОСОБА_2 як такі, що не відповідають вимогам статей 350, 398 КПК 1960 року, не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Керуючись ст. 388 КПК 1960 року, п. 4 § 3 Перехідних положень Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII