ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 440/4011/19

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у касаційній інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРОЛІЯ» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2020, ухвалене у складі головуючого судді Головка А.Б., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020, прийняту у складі колегії суддів: Донець Л.О., суддів: Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.

І. Суть спору

1. 22.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю (далі -ТОВ) «УКРОЛІЯ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП), у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000165015 від 05.08.2019; №0000155015 від 05.08.2019; №0000455016 від 05.08.2019.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач уважає прийняті відповідачем рішення протиправними, оскільки останнім під час перевірки не було враховано, що відповідно до умов контракту № 1/2015 від 18.05.2015 днем повернення кредиту вважається день повної сплати позичальником кредитодавцеві усієї заборгованості за кредитом на рахунок кредитодавця (Республіка Кіпр). Згідно пункту 5.2 вказаного контракту сплата позичальником процентів за користування кредитом здійснюється щоквартально не пізніше п`ятого операційного банківського дня, наступного за останнім календарним днем облікового кварталу, або в день повернення кредиту на поточний рахунок кредитодавця. Також, 04.07.2019 сторонами контракту укладено додаткову угоду № 1/1, в якій зазначено строк повернення кредиту до 01.09.2019. Додаткова угода № 1/1 від 04.07.2019 станом на 25.07.2019 зареєстрована в НБУ та нею також підтверджується правомірність нарахування 9% річних за користування кредитними коштами з дати отримання коштів до моменту їх повернення. Вважає неправомірним коригування доходів та витрат відповідних курсових різниць на відсотки за період з 01.06.2016 по 31.12.2018.

3. Також, позивач уважає неправомірною вимогу щодо збільшення фінансового результату по рядку 3.1.7 додатку РІ на 30 % вартості послуг, посилаючись на підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 ПК України, оскільки оподаткування процентів за борговими зобов`язаннями регулюється нормами пунктів 140.1 - 140.3 статті 140 ПК України. Зазначав, що оскільки сума боргових зобов`язань за отриманими кредитами не перевищує у 3,5 рази суму власного капіталу, проценти нараховані нерезиденту, коригуванню не підлягають.

4. З приводу нарахування відповідачем податку на доходи нерезидентів за ставкою 15 % по операціях за зовнішньоекономічними контрактами з ALPHACOSTA MANAGMENT LP (Великобританія), ALPHACOSTA INC (Панама), ODYSSEY SHIPPING SERVICES LLC (ОАЕ) зазначав, що підпункт 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПК України не містить положень щодо визначення як доходів нерезидента плати експедитору за послуги з перевезення, яка йому не належить, та є компенсацією наданих послуг. Крім того, зауважував, що підпункт "й" підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПК України виводить з під оподаткування не лише виручку, а і будь - які види компенсації товарів, робіт, послуг нерезиденту.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

5. Судами попередніх інстанцій установлено, що працівниками відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, про що складений акт від 08.07.2019 № 52/28-10-50-16-07/31577685.

6. Порушення встановлені перевіркою склали у порушенні: пп.134.1.1п.134.1ст.134, пп.140.5.4 п.140.5 статті 140 ПК України; Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318; п. 3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 263 787 грн; п.137.3 ст.137, пп.141.4.2 п.141.4 статті 141 ПК України, в результаті чого при виплаті на користь нерезидентів доходу з джерелом походження з України у вигляді інших доходів у розмірі 23 794 868 грн не утримано та не сплачено до бюджету податок на доходи нерезидентів за ставкою 15% на суму 3 569 230 грн; п.103.9 статті 103, пп.16.1.3п.16.1статті 16 ПК України, в результаті чого до декларації з податку на прибуток підприємства не подано розрахунки (звіти) податкових зобов`язань (додаток ПН) по нерезидентах.

7. За результатами перевірки прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення:

8. № 0000455016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 579 733,75 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням на суму 1 263 787 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 315 946,75 грн;

9. № 0000155015, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 6 089 972 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням на суму 3 494 092 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 2 595 880 грн;

10. № 0000165015, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1530,00 грн.

11. Уважаючи вказані податкові-повідомлення рішення протиправними та такими, що порушують його законні права та інтереси, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

12. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 04.02.2020 адміністративний позов задовольнив.

13. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, та такими, що підлягають скасуванню.

14. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.11.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

15. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення, у задоволенні позову відмовити.

16. Як підставу касаційного оскарження вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

17. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

18. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

19. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

20. Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

21. Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

22. Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

23. Згідно з підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (в редакції станом на 01.01.2016 року) для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:

24. а) господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами - нерезидентами;

25. б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

26. Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (підпункт 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.

27. Указані господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

28. річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

29. обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

30. Відповідно до підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (в редакції, яка діє з 01.01.2017 року) контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме: а) господарські операції, що здійснюються з пов`язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту; б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів; в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав; г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

31. Згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (в редакції, яка діє з 01.01.2017 року) господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

32. річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

33. обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

34. Відповідно до підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних, зокрема, у нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

35. Пунктом 140.2 статті 140 ПК України передбачено, що для платника податку, у якого сума боргових зобов`язань, визначених в пункті 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов`язаними особами - нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3, 5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов`язаннями, що виникли за операціями з пов`язаними особами - нерезидентами, над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

VI. Оцінка Верховного Суду

36. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень № 0000165015 від 05.08.2019 року; № 0000155015 від 05.08.2019 року; № 0000455016 від 05.08.2019, які ґрунтуються на таких висновках контролюючого органу:

- по-перше, позивач невірно відобразив у бухгалтерському обліку відсотки та курсові різниці на такі відсотки за період з 01.06.2016 року по 31.12.2018 року за кредитним контрактом від 18.05.2015 року № 1/2015, оскільки термін використання позивачем кредитних коштів та нарахування 9,0 % річних закінчився 31.05.2016 року;

- по-друге, позивачем не було збільшено фінансовий результат по рядку 3.1.7 додатку РІ на суму 30 % від нарахованих процентів за операціями із залучення коштів від компанії MEGLIANDI INTERPRISES LTD за перевіряємий період у сумі 7 827 239,64 грн;

- по-третє, позивач здійснив виплату доходів на користь нерезидентів ALPHACOSTA MANAGMENT LP (Великобританія), ALPHACOSTA INC (Панама), ODYSSEY SHIPPING SERVICES LLC (ОАЕ) за договорами на транспортно - експедиційне обслуговування вантажів без утримання та сплати до бюджету податку на доходи нерезидентів за ставкою 15% , що є порушення, оскільки контрагенти позивача не є бенефіціарними отримувачами таких доходів (фактично є посередниками), тому відповідно до статті 103 ПК України не мав права на застосування пільгового оподаткування згідно з правилами міжнародних договорів між Великобританією та Україною, а також між ОАЕ та Україною.

37. Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ "УКРОЛІЯ" (Позичальник) укладений кредитний контракт з компанією MEGLIANDI INTERPRISES LTD (Кредитодавець) № 1/2015 від 18.05.2015 року (том 1 а.с. 61-65).

38. За умовами цього контракту Кредитодавець надає Позичальнику кредит (кредитні кошти) у розмірі 1000000,00 дол. США в строк з 03.06.2015 року до 31.05.2016 року для поповнення обігових коштів (придбання сільськогосподарської продукції, основних засобів, оплати транспортних, митних зборів та послуг, виплата заробітної плати, погашення заборгованості, здійснення страхових платежів, сплата податків та інших обов`язкових платежів, рефінансування поточних кредитів, оплати інших поточних виробничих потреб, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити 9,0 % (процентів) річних, на умовах передбачених Контрактом. (пункт 1.1 Контракту).

39. Згідно з пунктом 3.1 сторони контракту узгодили, що строк повернення кредиту здійснюється в період з 01.05.2016 року по 31.05.2016 року, але максимальний строк повернення кредиту не пізніше 31 травня 2016 року.

40. Днем повернення кредиту вважається день повної сплати Позичальником Кредитодавцеві усієї заборгованості за кредитом на рахунок Кредитодавця (пункт 2.4 Контракту).

41. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється Кредитодавцем з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці 9у році умовно 360 днів), процентної ставки, передбаченої пунктом 1.1 Контракту. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважається одним днем, тобто враховується день надання кредиту і не враховується день його погашення (пункт 5.1 Контаркту).

42. Сплата Позичальником процентів за користування кредитом може здійснюватися щоквартально, не пізніше п`ятого операційного банківського дня, наступного за останнім календарним днем облікового кварталу, або в день повернення кредиту на поточний рахунок Кредитодавця (пункт 5.2 Контракту).

43. За користування кредитом понад строку, вказаного у пункті 1.1 Контракту, Кредитодавець нараховує, а Позичальник сплачує проценти в розмірі 0,1 процента річних від суми, якою Позичальник користується понад встановлений контрактом термін (пункт 5.3 Контракту).

44. Умовами Контракту передбачено нарахування 9% річних в межах строку до 31.05.2016 та 0,1% річних в межах користування грошовими коштами понад встановлений контрактом термін. Відсотки у розмірі 0,1% має нараховувати Кредитодавець.

45. Задовольняючи в цій частині позовні вимоги суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки у звітних періодах позивачем не було повернуто всієї суми кредиту ним було правомірно нараховано процент за користування кредитом згідно умов пункту 1.1 Контракту виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком.

46. Згідно з доводами відповідача, до перевірки не було надано документів щодо нарахування Кредитодавцем 0,1% річних за користування кредитними коштами понад термін з 31.05.2016. Такі доводи залишені судами попередніх інстанцій поза увагою.

47. Також, сторонами Контракту було укладено додаткову угоду № 1/1 до Кредитного контракту № 1/2015 від 18.05.2015 року, якою було змінено строк повернення кредиту, про що було внесено зміни до облікового запису 25.07.2019 року.

48. Відповідно до п. 6 вказаної додаткової угоди, вона є невід`ємною частиною кредитного контракту №1/2015 від 18.05.2015 та набирає чинності з моменту його реєстрації у відповідних територіальних органах НБУ.

49. Проте суди не надали оцінку тому факту, що додаткова угода № 1 від 23.05.2016 до кредитного контракту від 18.05.2015 №1/2015, згідно з якою змінено термін повернення кредиту до 31.05.2017, не зареєстрована у відповідних територіальних органах НБУ.

50. Під час судового розгляду позивач надав угоду №1/1, яка зареєстрована НБУ 25.07.2019, тобто після закінчення перевірки, складання акта перевірки, реєстрації та вручення такого.

51. Тобто, на дату підписання акту перевірки, додаткова угода № 1 від 23.05.2016 до кредитного контракту №1/2015 від 18.05.2015 у відповідних територіальних органах зареєстрована не була, що не заперечується самим позивачем.

52. На підставі наведеного, відповідач указує, що на момент здійснення перевірки додаткова угода не вступила в дію і максимальний термін повернення кредиту - 31.05.2016, у зв`язку з чим відсотки та курсові різниці на такі відсотки за період з 01.06.2016 по 31.12.2018 відображені позивачем у бухгалтерському обліку неправомірно, оскільки термін контракту закінчився, а додаткова угода не вступила в дію.

53. Такі доводи відповідача судами попередніх інстанцій ураховані не були, вказані обставини мають значення для вирішення справи але не досліджені.

54. Окрім цього, перевіркою встановлено, що ТОВ "УКРОЛІЯ" у звітних періодах здійснювало нарахування плати у вигляді процентів - плата за використання кредитних коштів, позичених у юридично пов`язаної особи - нерезидента, яка зареєстрована в державі (території) з низьким рівнем оподаткування (Кіпр).

55. Відповідно до пп. 140.5.4 п. 140.5 статті 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних, зокрема, у нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

56. Пунктом 140.2 статті 140 ПК України зазначено, що для платника податку, у якого сума боргових зобов`язань, визначених в пункті 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов`язаними особами - нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов`язаннями, що виникли за операціями з пов`язаними особами - нерезидентами, над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

57. Судами встановлено, що ТОВ "УКРОЛІЯ" уклало кредитні контракти з компанією MEGLIANDI INTERPRISES LTD (Кредитодавець) № 1/2015 від 18.05.2015 року, № 1/2009 від 14.10.2009 року (том 2, а.с. 139-153).

58. За даними перевірки відповідно до наданих платіжних документів та відомостей по рахунках бухгалтерського обліку заборгованість ТОВ "УКРОЛІЯ" перед компанією MEGLIANDI INTERPRISES LTD:

59. - по кредитному контракту № 1/2009 від 14.10.2009 року: - станом на 01.01.2016 року становить (1 251 367,19 $) 30 033 647,94 гр. (Кт 506 Інші довгострокові займи в іноземній валюті); - станом на 31.12.2018 року становить (1 251 367,19 $) 34 648 185,95 грн. (Кт 506 Інші довгострокові займи в іноземній валюті);

60. - по кредитному контакту № 1/2015 від 18.05.2015 року: - станом на 01.01.2016 року становить (728 500,00 $) 17 484 485,91 грн. (Кт 607 Інші короткострокові кошти в іноземній валюті); - станом на 31.12.2018 року становить (728 500,00 $) 20 170 900,32 грн.(Кт 607 Інші короткострокові кошти в іноземній валюті).

61. Згідно даних бухгалтерських довідок ТОВ "УКРОЛІЯ" нараховано проценти за користування кредитними коштами компанії MEGLIANDI INTERPRISES LTD: по кредитному контракту № 1/2009 від 14.10.2009 року - 7 118 008,75 грн.; - по кредитному контракту № 1/2015 від 18.05.2015 року - 5 327 799,44 грн. (том 3 , а.с. 50-61).

62. Обсяги господарських операцій між ТОВ "УКРОЛІЯ" та компанією MEGLIANDI INTERPRISES LTD по кредитним договорам № 1/2015 від 18.05.2015 року, № 1/2009 від 14.10.2009 року не перевищили вище встановлених норм у звітних періодах, вищевказані операції не є контрольованим, що не заперечується відповідачем.

63. За змістом пункту 6.2 статті 6 Статуту ТОВ "УКРОЛІЯ" статутний капітал Товариства складається з вартості вкладу його учасника, зокрема, ТОВ МЕГЛІАНДІ ЕНТЕРПРАЙЗИЗ ЛТД у розмірі 350 000 грн., (том 5, а.с.34), тобто позивач та ТОВ МЕГЛІАНДІ ЕНТЕРПРАЙЗИЗ ЛТД у перевіряємому періоді були пов`язаними особами.

64. Ухвалюючи рішення у справі суди попередніх інстанцій застосували п. 140.2 статті 140 ПК України, норми якого розповсюджуються на платника податку, у якого сума боргових зобов`язань, що виникли за операціями з пов`язаними особами - нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази.

65. Тоді як, суди встановили, що сума зобов`язання ТОВ "УКРОЛІЯ" за будь-якими кредитами перед пов`язаними особами не перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази.

66. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки розмір процентної ставки не перевищував максимального значення процентної ставки, встановленої Національним банком України, то спірні операції позивача відповідали принципу «витягнутої руки».

67. Вимоги п. 140.5.4 п. 140.5 статті 140 ПК України надають право платнику податків для звільнення від збільшення фінансового результату до оподаткування на 30% вартості придбаних фінансових послуг (нарахованих процентів) лише за умови документального підтвердження, що сума таких витрат підтверджується за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст.39 цього Кодексу, але без подання звіту.

68. Проте при розгляді справи судами не враховано та не надано належної правової оцінки доводам відповідача про те, що платник податків до перевірки та матеріалів справи не надав документального підтвердження того, що сума таких витрат сформована за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури встановленої статтею 39 ПК України.

69. Щодо здійснення виплати доходів на користь нерезидентів ALPHACOSTA MANAGMENT LP (Великобританія), ALPHACOSTA INC (Панама), ODYSSEY SHIPPING SERVICES LLC (ОАЕ) за договорами на транспортно - експедиційне обслуговування вантажів без утримання та сплати до бюджету податку на доходи нерезидентів за ставкою 15% судами встановлено таке.

70. Судами поперендніх інстанцій установлено, що за період, який перевірявся, ТОВ «УКРОЛІЯ» здійснено виплати доходів на користь нерезидентів ALPHACOSTA MANAGMENT LP (Великобританія), ALPHACOSTA INC (Панама), ODYSSEY SHIPPING SERVICES LLC (ОАЕ) за договорами на транспортно - експедиційне обслуговування вантажів за договорами від ALPHACOSTA MANAGMENT LP (Великобританія), ALPHACOSTA INC (Панама), ODYSSEY SHIPPING SERVICES LLC (ОАЕ) 01.08.2014 № АСM2014080103, від 01.10.2014 № АС2014100108, від 14.09.2015 № OSS-000663/15.

71. Задовольняючи в цій частині позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що під час здійснення таких виплат позивачем правомірно не обчислено податок на прибуток іноземних юридичних осіб з підстав визнання таких виплат такими, що пов`язані із компенсацією наданих послуг.

72. Разом з тим, судами попередніх інстанцій не враховані доводи контролюючого органу, що відповідні послуги надавались третіми особами, не встановлено хто є бенефіціарним отримувачем і власником доходу в цих відносинах, не з`ясовано чи є проведення виплат однією із сторін договору зобов`язань третім особам - компенсацією.

73. Суди попередніх інстанцій, посилаючись на надані позивачем документи, не конкретизуючи їх суті та змісту операцій, яких вони стосуються, обмежились загальним висновком про те, що наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження здійснення господарських операцій із вказаними контрагентами.

74. Суди також не дослідили наявність довідок на підтвердження того, чи є нерезиденти ALPHACOSTA MANAGMENT LP (Великобританія), ALPHACOSTA INC (Панама), ODYSSEY SHIPPING SERVICES LLC (ОАЕ) резидентами країн, з якими укладено міжнародний договір, що дає право на звільнення від оподаткування податком відповідно до п. 103.2 ст. 103 ПК України.

75. З огляду на наведене суди попередніх інстанцій у порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи не надали належної оцінки цим обставинам, у зв`язку з чим висновки цих судів не можна визнати такими, що ґрунтуються на повному і всебічному з`ясуванні обставин у справі.

76. Виходячи із меж перегляду справи судом касаційної інстанції, установлених частинами першою, другою статті 341 КАС України, Верховний Суд, як суд права, не наділений повноваженнями на встановлення обставин у справі, без яких правильне вирішення спору неможливе.

77. За приписами частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

78. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

79. У зв`язку з наведеним Суд визнає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

80. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

81. Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача про неповідомлення контролюючого органу про дату та час розгляду справи Другим апеляційним адміністративним судом під час ухвалення постанови від 19.11.2020, оскільки в матеріалах справи є Повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.189-190 том 5) згідно з яким представник Офісу ВПП Харченко 09.11.2020 остримав судову повістку про розгляд справи № 440/4011/19 на 14:00 год 19.11.2020.

82. На підставі наведеного, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржувані судові рішення - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.