ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 712/3583/16-ц

Описова частина

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач: Акціонерне товариство «УкрСиббанк».

Скарга обґрунтована тим, що на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебував виконавчий документ № 712/3583/16-ц від 06 жовтня 2016 року, виданий Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» суми боргу за договором про надання споживчого кредиту від 06 квітня 2007 року № 11136361000 в розмірі 31 531,03 доларів США та пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 27 472,62 грн.

13 вересня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60038384 на суму 813 856,51 грн та стягнення виконавчого збору на суму 81 385,65 грн.

04 листопада 2019 року державним виконавцем винесено постанову про зміну реєстраційних даних у постанові про відкриття виконавчого провадження, а саме зазначено борг у доларах США.

29 грудня 2021 року на адресу органів ДВС надійшла заява стягувача про повернення йому виконавчого документу.

12 січня 2022 року старший державний виконавець Центрального відділу ДВС Сиротюк Д. В. виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа), про що зробив відмітку у виконавчому листі.

Не зважаючи на винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та внесення її до автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП), 12 січня 2022 року старший державний виконавець Сиротюк Д. В., усупереч положенням статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», самостійно виніс постанову про скасування процесуального документа, а саме: постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 12 січня 2022 року. Підставою скасування зазначено - «не затверджено начальником».

Разом із тим, заявник вказує, що повноваження на скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу є тільки у начальника відділу.

13 січня 2022 року начальник відділу ДВС виніс постанову про перевірку виконавчого провадження № 60038384, в результаті якої скасував постанову про стягнення виконавчого збору від 13 вересня 2019 року в описовій і резолютивній частині. Зобов`язав старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сиротюка Д. В. привести виконавче провадження № 67923036 у відповідність. Отже, постанова про стягнення виконавчого збору від 13 вересня 2019 року в описовій і резолютивній частині скасована.

Не зважаючи на це, 13 січня 2022 року старший державний виконавець Сиротюк Д. В. виніс постанову про виправлення помилки в описовій і резолютивній частині постанови від 13 вересня 2019 року.

Отже, виконавець у скасованих описовій і резолютивній частинах постанови здійснив виправлення, що не відповідає статті 74 Закону України «Про виконавче провадження.

14 січня 2022 року старший державний виконавець Сиротюк Д. В. повторно виніс постанову про повернення стягувачу виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» суми боргу за договором про надання споживчого кредиту від 05 квітня 2007 року в розмірі 31 531,03 доларів США та пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 27 472,62 грн, на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

17 січня 2022 року старший державний виконавець Сиротюк Д. В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 6817724 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 3 153,10 доларів США та 2 747,26 грн.

Отже, такими діями державного виконавця, на думку скаржника, порушено його право, збільшено суму заборгованості за постановою про стягнення виконавчого збору від 13 вересня 2019 року з 81 385,65 грн до 3 153,10 доларів США та 2 747,26 грн.

Окремо скаржник не погоджується з пунктом 2 резолютивної частини постанов про повернення виконавчого документу стягувачу № 600038384 від 12 та 14 січня 2022 року щодо виокремлення виконавчого збору в окреме провадження без фактичного виконання основного боргу.

Враховуючи наведене, заявник просив:

- визнати незаконними дії старшого державного виконавця Сиротюка Д. В. щодо винесення постанови про скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 12 січня 2022 року у виконавчому провадженні № 60038384;

- визнати незаконними дії старшого державного виконавця Сиротюка Д. В. щодо винесення постанови 13 січня 2022 року про виправлення помилки в описовій і резолютивній частині постанови про стягнення виконавчого збору від 13 вересня 2019 року на підставі постанови начальника відділу від 13 січня 2022 року про перевірку виконавчого провадження № 60038384, якою скасовано постанову про стягнення виконавчого збору від 13 вересня 2019 року в описовій і резолютивній частині;

- визнати незаконними дії старшого державного виконавця Сиротюка Д. В. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу № 600038384 від 12 січня 2022 року, 14 січня 2022 року, а саме в частині пункту 2 резолютивної частини цієї постанови при виокремлення виконавчого збору в окреме провадження без фактичного виконання основного боргу;

- визнати незаконними дії старшого державного виконавця Сиротюка Д. В. щодо не проведення розрахунку виконавчого збору у виконавчому провадженні № 60038384 за результатами виконання виконавчого документу № 712/3583/16-ц від 06 жовтня 2016 року, що виданий Соснівським районним судом м. Черкаси станом на 12 січня 2022 року;

- зобов`язати державного виконавця органу державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 вересня 2022 року відмовлено у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства за скаргою ОСОБА_1 в частині вимог про визнання незаконними дій старшого державного виконавця Сиротюка Д. В. щодо: винесення постанови 13 січня 2022 року про виправлення помилки в описовій і резолютивній частині постанови про стягнення виконавчого збору від 13 вересня 2019 на підставі постанови начальника відділу від 13 січня 2022 року про перевірку виконавчого провадження № 60038384; винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу № 600038384 від 12 січня 2022 року, 14 січня 2022 року в частині виокремлення виконавчого збору в окреме провадження без фактичного виконання основного боргу; не проведення розрахунку виконавчого збору у виконавчому провадженні № 60038384 за результатами виконання виконавчого документу № 712/3583/16-ц від 06 жовтня 2016 року, станом на 12 січня 2022 року, роз`яснивши право звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 вересня 2022 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року, скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано постанову про скасування процесуального документу від 12 січня 2022 року, винесену старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП № 60038384.

Ухвала суду першої інстанції, з якою погодився апеляційний суд мотивована тим, що положеннями частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», які державним виконавцем зазначено як підставу винесення спірної постанови, не передбачено віднесення до компетенції державного виконавця скасування винесеного ним процесуального документа - постанови про повернення виконавчого документа. До повноважень державного виконавця не належить скасування винесеного ним же процесуального документу. Такими повноваження наділений начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Аргументи учасників справи

29 листопада 2022 року Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 вересня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року у вказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні скарги.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин положення частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на те, що такого процесуального документа як «постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 12 січня 2022 року» старшим державним виконавцем Сиротюком Д. В. не виносилося, а державний виконавець у АСВП створив лише проєкт такої постанови, який не набув статусу чинної постанови, оскільки не скріплювався печаткою відділу, не підписувався державним виконавцем, а також не надсилався сторонам виконавчого провадження.

Тобто державний виконавець Сиротюк Д. В. не скасовував постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 12 січня 2022 року, а скасував лише проєкт такої постанови.

Інший учасник справи не скористався своїм правом на подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу

Провадження в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У січні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 60038384 з примусового виконання виконавчого листа № 712/3583/16-ц, виданого 06 жовтня 2016 року Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» суми боргу за договором про надання споживчого кредиту від 06 квітня 2007 року № 11136361000 в розмірі 31 531,03 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 27 472,62 грн.

Постановами головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Нечипоренко Я. В. від 13 вересня 2019 року відкрито виконавче провадження № 60038384 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсиббанк» боргу у розмірі 813 856,51 грн та виконавчого збору в сумі 81 385,65 грн.

04 листопада 2019 року державним виконавцем Нечипоренко Я. В. винесено постанову про зміну реєстраційних даних у постанові про відкриття виконавчого провадження, а саме зазначено борг у доларах США.

21 грудня 2021 року АТ «Укрсиббанк» направлено на адресу ДВС заяву про повернення виконавчого документа стягувачу.

12 січня 2022 року за письмовою заявою стягувача про повернення виконавчого документа старшим державним виконавцем Центрального відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Сиротюком Д. В. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова про повернення виконавчого документу стягувачу від 12 січня 2022 року сторонам не направлялася, заявник їїотримав з реєстру АСВП.

12 січня 2022 року старший державний виконавець Сиротюк Д. В., керуючись абзацом 4 частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про скасування процесуального документу, а саме «Постанови про повернення виконавчого документа стягувачу» від 12 січня 2022 року. Підставою скасування зазначено - «постанова про повернення виконавчого документу стягувачу не затверджена начальником».

13 січня 2022 року начальник відділу ДВС виніс постанову про перевірку виконавчого провадження № 60038384, в результаті якої скасував постанову про стягнення виконавчого збору від 13 вересня 2019 року в описовій і резолютивній частині. Зобов`язав старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сиротюка Д. В. привести виконавче провадження № 67923036 у відповідність. Отже, постанова про стягнення виконавчого збору від 13 вересня 2019 року в описовій і резолютивній частині скасована.

13 січня 2022 року старшим державним виконавцем Сиротюком Д. В. винесено постанову про виправлення помилки в описовій і резолютивній частинах постанови від 13 вересня 2019 року.

14 січня 2022 року старший державний виконавець Сиротюк Д. В. повторно виніс постанову про повернення стягувачу виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» суми боргу за договором про надання споживчого кредиту від 05 квітня 2007 року в розмірі 31 531,03 доларів США та пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 27 472,62 грн, на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

17 січня 2022 року старшим державним виконавцем Сиротюком Д. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 6817724 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 60038384.

Мотивувальна частина

За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Приписами частини четвертої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Пунктами 2 - 5 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5 (далі - Положення) встановлено, що виконавцем до системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в системі забороняється. У разі тимчасової відсутності доступу до системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання системи з подальшим обов`язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї. Документ виконавчого провадження, який направляється у паперовому вигляді, формується виконавцем у системі до друку та вноситься до журналу реєстрації вихідної кореспонденції протягом 24 годин з моменту формування.

Відповідно статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із частиною третьою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Як встановлено судами, за письмовою заявою стягувача про повернення виконавчого документу 12 січня 2022 року старшим державним виконавцем Центрального відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Сиротюком Д. В. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Цього ж дня, 12 січня 2022 року старший державний виконавець Сиротюк Д. В. на підставі абзацу 4 частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» скасував свою ж постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 12 січня 2022 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 910/7310/20 (провадження № 12-23гс22) вказала на те, що за змістом частини третьої статті 74 Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Цей начальник при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам Закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), ухвалені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи, що Сиротюк Д. В. є державним виконавцем Центрального відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ), та не наділений повноваженнями щодо скасування своєї ж постанови, суди дійшли обґрунтованого висновку про скасування постанови про скасування процесуального документу, а саме «постанови про повернення виконавчого документа стягувачу» від 12 січня 2022 року, винесену старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сиротюком Д. В. у виконавчому провадженні ВП № 60038384, в якому заявник є боржником.

Посилання заявника на те, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 12 січня 2022 року у ВП № 60038384 була проєктом та не набула статусу чинної, оскільки не скріплювалася печаткою відділу, не була підписана державним виконавцем та не надсилалася сторонам виконавчого провадження, не заслуговують на увагу, оскільки вказана постанова була сформована і завантажена в АСВП, як це передбачено вищевказаним Положенням.

Внесення до системи АСВП проєктів процесуальних документів положенням не передбачено.

Таким чином суди попередніх інстанцій, задовольняючи скаргу, визнаючи дії державного виконавця незаконними та скасовуючи постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), правильно виходили з того, що матеріалами справи не підтверджено винесення спірної постанови у порядку та у спосіб, передбачених частиною третьою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», чим порушені права та законні інтереси заявника.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 402, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду