ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року, якою відмовлено у відкритті провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2022 року про продовження строку запобіжного заходу у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку відносно ОСОБА_7 .
1. Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1.1. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2022 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк запобіжного заходу у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку відносно ОСОБА_7 до 16 січня 2023 року.
1.2. На цю ухвалу захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.
1.3. Суддя Київського апеляційного суду ухвалою від 30 листопада 2022 року відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК, оскільки вважав, що апеляційна скарга подана на рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
2. Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
2.1. У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді.
2.2. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що висновок судді апеляційного суду не ґрунтується на вимогах закону, оскільки ухвала суду про продовження строку запобіжного заходу у виді поміщення до психіатричного закладу, яка постановлена під час судового провадження, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог ст. 422-1 КПК.
3. Позиції учасників у суді касаційної інстанції
3.1. Прокурор просив залишити касаційну скаргу захисника без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без зміни.
3.2. Інші учасники були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи в суді касаційної інстанції, однак у судове засідання не прибули.
4. Мотиви Суду
4.1. Колегія суддів (далі - Суд), заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи, наведені у касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
4.2. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги.
4.3. За правилами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
4.4. Приписами ч. 1 ст. 412 КПК визначено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
4.5. Згідно з положеннями ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
4.6. Відповідно до вимог статей 392, 394 КПК ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом, обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
4.7. Положеннями ст. 422-1 КПК визначено порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
4.8. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суддя апеляційного суду виходив з того, що рішення місцевого суду про продовження запобіжного заходу у провадженні про застосування примусових заходів медичного характеру оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
4.9. Однак такий висновок не ґрунтується на вимогах статей 392, 394, 422-1 КПК.
4.10. Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2022 року під час судового розгляду у кримінальному провадженні про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_7 , останньому продовжено строк дії запобіжного заходу у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.
4.11. Верховний Суд раніше в своїй постанові від 22.12.2022 у цій справі вже висловив свою позицію з цього приводу та вказав на те, що на рішення судів щодо обрання та продовження особі запобіжного заходу в порядку ст. 508 КПК у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку, ухвалені під час судового розгляду, поширюється такий самий порядок оскарження, як і на рішення щодо обрання та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
4.12. Отже, ухвалюючи таке рішення суддя апеляційного суду не дотримався положень п. 2 ч. 1 ст. 395 та ч. 3 ст. 508 КПК.
4.13. Допущені порушення є істотними, які перешкодили апеляційному суду ухвалити у справі законне судове рішення, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для його скасування судом касаційної інстанції.
4.14. Разом із тим колегія суддів ураховує й те, що згідно з положеннями ст. 197 КПК термін дії ухвали слідчого судді або суду про продовження строку тримання особи під вартою у кримінальному провадженні обмежується певним строком, після закінчення якого в разі подання відповідного клопотання стороною обвинувачення слідчий суддя або суд знову вирішують питання щодо необхідності його продовження, зміни або скасування в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом. Тому питання, чи продовжувався і надалі судом ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу в кримінальному провадженні має вирішальне значення для Суду при розгляді вказаної касаційної скарги, оскільки у випадку його продовження прийняття Судом рішення щодо оскаржуваної ухвали не вплине на виконання цих рішень, які були прийняті пізніше.
4.15. З матеріалів справи убачається, що такі рішення місцевим судом приймалися і сторона захисту скористалась своїм правом на їх оскарження в апеляційному порядку.
4.16. Так, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 січня 2023 року ОСОБА_7 було продовжено строк дії вказаного запобіжного заходу у кримінальному провадженні до 09 березня 2023 року.
4.17. Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 березня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 на це рішення було задоволено та скасовано вказану ухвалу, частково задоволено клопотання прокурора і застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді передання його на піклування матері - ОСОБА_9 з обов`язковим лікарським наглядом.
4.18. Таким чином, хоча оскаржуване рішення апеляційного суду й було ухвалено з порушенням вимог кримінального процесуального закону, його скасування з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції не зможе забезпечити відновлення прав та інтересів сторони захисту, адже предметом апеляційного оскарження сторони захисту є рішення місцевого суду термін дії якого сплинув і яке на даний час не має правового значення. Отже, такий розгляд апеляційної скарги сторони захисту судом апеляційної інстанції не зможе забезпечити виконання завдань кримінального провадження визначених кримінальним процесуальним законом.
4.19. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд