ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Першотравневого районного суду міста Чернівці 28 червня 2022 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 01 вересня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022262020001080, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого, 22 квітня 2022 року Шевченківським районним судом міста Чернівці за ч. 1 ст.185 КК України до покарання у виді арешту на строк три місяці, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Першотравневого районного суду міста Чернівці від 28 червня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Шевченківського районного суду міста Чернівці від 22 квітня 2022 року, ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
Строк відбування покарання постановлено рахувати з моменту фактичного затримання, з 13 квітня 2022 року.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 01 вересня 2022 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
За вироком суду встановлено, що ОСОБА_7 , 11 квітня 2022 року близько 11:35 год., знаходячись по вул. Небесної Сотні, 9 в м. Чернівці, діючи умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, проник до салону автомобіля марки «Чері Амулет» д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , звідки викрав мобільний телефон REALME 6і вартістю 3361,50 грн., рюкзак вартістю 1400 грн., у якому знаходився паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду закордон, ідентифікаційний код на ім`я ОСОБА_9 , блокнот вартістю 50 грн.; флеш-носій вартістю 250 грн.; мобільний телефон «Samsung Galaxy S10» вартістю 8899,70 грн., а також інші речі, які матеріальної цінності не становлять. Своїми діями ОСОБА_7 заподіяв потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 13961,20 грн.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на суворість призначеного ОСОБА_7 покарання, просить змінити судові рішення, на підставі ст.69 КК України, пом`якшити покарання до 2 років позбавлення волі.
Зазначає, що місцевий суд, призначаючи засудженому покарання, не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність декількох обставин, які пом`якшують покарання, а саме: повне визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, крім того, не взяв до уваги відсутність обставин, які його обтяжують, а також те, що ОСОБА_7 є особою молодого віку, має постійне місце проживання за яким позитивно характеризується, просив вибачення у потерпілої.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 , посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги захисника, заперечувала проти її задоволення.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. При перевірці доводів касаційної скарги суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.
Обираючи ОСОБА_7 міру примусу, місцевий суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, належним чином врахував наведені положення матеріального закону, дав відповідну оцінку ступеню тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України, є тяжким, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
При цьому, обґрунтовано врахував той факт, що засуджений вчинив крадіжку в період війни, яка триває в Україні у зв`язку з нападом Російської Федерації. Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX затверджено Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».
Вчиняючи крадіжку в умовах воєнного стану, коли зусилля всієї країни спрямовані на подолання агресора, люди згуртувались, використовуючи, в тому числі, власні матеріальні ресурси, для надання відсічі ворогу та виживання, ОСОБА_7 знехтував всіма моральними та загальнолюдськими цінностями і в надскладний для держави час, здійснив посягання на майно співгромадян, тому ці обставини впливають на ступінь тяжкості вчиненого.
Що стосується касаційних доводів захисника ОСОБА_6 про наявність обставин, які, на її думку, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину і є підставою для застосування положень ст.69 КК України, слід зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України суд, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання, місцевий суд врахував позицію потерпілої ОСОБА_9 , котра претензій матеріального характеру до засудженого немає, однак вважала, що він повинен нести покарання за свої протиправні дії, а також дані про особу винного, який є особою молодого віку, раніше судимий за вчинення аналогічного корисливого злочину проти власності, не працює, на спеціальних обліках у лікарів психіатра і нарколога не перебуває.
Обставин, які обтяжують покарання, суд не встановив, а до пом`якшуючих обставин слушно відніс: повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Наведені обставини слугували підставою для призначення засудженому мінімального покарання, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.
Суди вірно дійшли переконання, що наведені обставини не знижують ступінь тяжкості вчиненого діяння до такої міри, яка є необхідною і достатньою для застосування ст. 69 КК України і призначення покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті.
Суд вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання є законним, справедливим, воно буде відповідати тяжкості кримінального правопорушення, сприятиме виправленню винного та попередженню вчинення ним нових злочинів, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Підстав для пом`якшення покарання, як про те безпідставно йдеться у касаційній скарзі, колегія суддів не убачає.
Матеріали провадження не містять даних про порушення вимог кримінального процесуального чи неправильне застосування кримінального законів, які були б безумовними підставами для зміни або скасування судових рішень, а тому підстав для задоволення касаційної скарги немає.
У зв`язку з цим та, керуючись статтями 434, 436, 438, 441,442 КПК України, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення слід залишити без зміни. З цих підстав Суд ухвалив:
Вирок Першотравневого районного суду міста Чернівці 28 червня 2022 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 01 вересня 2022 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.