ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 600/4457/21-а

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Чернівецькій області), в якому просив:

- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ у Чернівецькій області у проведенні позивачу з 01.12.2019 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області" від 12.06.2021 № 33/46-667/6261 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені у довідці (з урахуванням раніше виплачених сум пенсії), відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Чернівецькій області провести позивачу з 01.12.2019 перерахунок пенсії, виходячи із розміру 50% грошового забезпечення, на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області" від 12.06.2021 № 33/46-667/6261 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені у довідці та провести позивачу нарахування та виплату пенсії із врахуванням раніше проведених виплат пенсії та із врахуванням індексації, відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Чернівецькій області негайно здійснити виплату всієї суми заборгованості недоплаченої частини розміру перерахованої та нарахованої пенсії позивачу за період з 01.12.2019 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, однією сумою.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.02.2022 позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову ГУ ПФУ у Чернівецькій області у проведенні позивачу з 01.12.2019 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області" від 12.06.2021 № 33/46-667/6261 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені у довідці (з урахуванням раніше виплачених сум пенсії), відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Зобов`язано ГУ ПФУ у Чернівецькій області провести позивачу з 01.12.2019 перерахунок пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області" від 12.06.2021 № 33/46-667/6261 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені у довідці та провести позивачу нарахування та виплату пенсії із врахуванням раніше проведених виплат пенсії, відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Зобов`язано ГУ ПФУ у Чернівецькій області негайно здійснити виплату всієї суми заборгованості недоплаченої частини розміру перерахованої та нарахованої пенсії позивачу за період з 01.12.2019 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, однією сумою.

В задоволенні решти позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду, ГУ ПФУ у Чернівецькій області оскаржило його в апеляційному порядку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022 апеляційну скаргу залишено без руху відповідно до положень частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України ), оскільки скаргу подано після закінчення строку, встановленого статтею 295 КАС України, і скаржник не порушив питання про поновлення цього строку. Запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання вимог ухвали суду апелянтом 22.06.2022 подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження разом із доказами які, на думку апелянта, підтверджують поважні причини пропуску строку звернення із скаргою до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою , ГУ ПФУ у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.02.2022 у справі № 600/4457/21-а.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник не навів поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та не надав на їх підтвердження належні та допустимі докази. У підсумку суд апеляційної інстанції вважав, що обставини, на які посилається скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не є непереборними чи такими, що унеможливлювали своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Не погодившись з такою ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до допущення судом апеляційної інстанції порушень норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права. Скаржник зазначає, що підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, оскільки вперше апеляційну скаргу було подано в межах строку, встановленого статтею 295 КАС України (04.03.2022), шляхом її направлення на електронну адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду, проте з незалежних від нього причин апеляційна скарга до суду не надійшла. З огляду на зазначене відповідач вважає, що висновки суду про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження є помилковими.

Позивачем до закінчення встановленого судом строку відзиву на касаційну скаргу не подано, що відповідно до приписів статті 338 КАС України не перешкоджає її розгляду по суті.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України встановлено, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 420/5137/18.

У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги до розгляду є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити заявник).

КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується відповідачем, що рішення суду першої інстанції отримано ним 03.02.2022.

Враховуючи зазначене, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду з урахуванням норм КАС України є 07.03.2022.

Апеляційна скарга надійшла до суду 20.05.2022, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Слід зазначити, що вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування. При вирішенні питання про поновлення строку суд, в межах кожної конкретної справи, надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду відповідачем подано заяву, в якій на обґрунтування поважності підстав пропуску строків подання апеляційної скарги зазначив, що вперше апеляційну скаргу було подано в межах строку, встановленого статтею 295 КАС України (04.03.2022), шляхом її направлення на електронну адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду, проте з незалежних від нього причин апеляційна скарга до суду не надійшла. На підтвердження вказаних обставин до заяви долучив знімок з екрану (скриншот), який на думку апелянта, підтверджує вказані ним обставини.

Надавши оцінку зазначеним у заяві обставинам, які на думку відповідача, підтверджують об`єктивну неможливість подання у визначені процесуальним законодавством строки апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції визнав їх неповажними причинами пропуску строку, оскільки такі доводи підтверджуються лише знімком з екрану (скриншот). Проте, з наданого скриншоту не вбачається, що саме направлялось і чи взагалі відправлялось на електронну адресу суду. При цьому, інших причин (підстав) для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду відповідачем не наведено, як і не надано жодних доказів наявності поважних підстав для поновлення такого строку.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Наведене у сукупності та взаємозв`язку дає підстави вважати правильними висновки суду апеляційної інстанції про неповажність вказаних відповідачем підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Також слід зазначити, що згідно із частинами 7, 8, 10 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

На цій підставі колегія суддів доходить до висновку, що надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду, зокрема із апеляційною скаргою, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через «Електронний кабінет».

Подібна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20, від 03.06.2021 у справі № 9901/82/21, від 01.07.2021 у справі № 9901/76/21 та у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 2340/4648/18, від 22.08.2019 у справі № 520/20958/18.

Враховуючи наведені положення статті 44 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, звертаючись вперше з апеляційною скаргою шляхом її направлення на електронну пошту Сьомого апеляційного адміністративного суду, не дотримався вимог процесуального закону щодо порядку звернення (направлення) з апеляційною скаргою до суду.

Окрім того, посилання відповідача щодо наявності правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2012 у справі № 1227/8971/2012, є безпідставними, оскільки у вказаній справі пропуск строку на апеляційне оскарження обумовлено невчасним направленням місцевим судом судового рішення апелянту. Водночас у справі, що розглядається пропуск строку на апеляційне оскарження пов`язаний із зволіканням відповідача щодо вчасного звернення із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

Всі інші доводи, які наводяться скаржником в касаційній скарзі, не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального або матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення.

За приписами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, висновок суду апеляційної інстанції щодо відмови у відкритті апеляційного провадження є правильним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд,