ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/18749/20

Суди розглядали справу неодноразово. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 позов задоволено повністю в зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 з мотивів розгляду справи місцевим господарським судом за відсутності відповідача-2, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, що згідно з пунктом 3 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, та ухвалено нове рішення про задоволення позову в повному обсязі з огляду на обґрунтованість і доведеність позовних вимог.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 у справі № 910/18749/20 скасовано з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 позов задоволено повністю в зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2023 касаційну скаргу Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент, позивач, заявник) задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 у справі № 910/18749/20 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 у цій справі залишено в силі.

11.04.2023 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання Департаменту від 06.04.2023 про вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме судового збору в сумі 8408 грн, яке (клопотання) по суті є заявою про ухвалення додаткового рішення в порядку, передбаченому статтею 244 ГПК України.

Зазначена заява аргументована тим, що Верховним Судом у пункті 47 мотивувальної частини постанови від 31.01.2023 було зазначено про наявність підстав для розподілу судових витрат у виді судового збору на загальну суму 8408 грн, сплаченого Департаментом за подання касаційної скарги, шляхом покладання на обох відповідачів обов`язку з пропорційного відшкодування витрат позивача, які (витрати) понесено у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, проте резолютивна частина вказаної постанови не містить розподілу судових витрат.

Згідно з частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.05.2023 призначено до розгляду заяву Департаменту про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/18749/20 у судовому засіданні на 30.05.2023.

Колегія суддів, розглянувши зазначену заяву, дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 123 та частини 14 статті 129 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з підпунктом "в" пункту 4 частини 1 статті 315 ГПК України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом було сплачено судовий збір у сумі 8408 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 у цій справі, що підтверджується оригіналом платіжного доручення від 21.10.2022 № 1412.

Зважаючи на те, що постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2023 залишено в силі рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 у цій справі № 910/18749/20, яким задоволено дві позовні вимоги немайнового характеру, заявлені до кожного з відповідачів окремо, а в пункті 47 мотивувальної частини постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2023 було зазначено про наявність підстав для розподілу судових витрат у виді судового збору на загальну суму 8408 грн, сплаченого Департаментом за подання касаційної скарги, шляхом покладання на обох відповідачів обов`язку з пропорційного відшкодування витрат позивача, які (витрати) понесено у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, тоді як резолютивна частина зазначеної постанови не містить розподілу судових витрат у виді судового збору, колегія суддів вбачає підстави для задоволення заяви Департаменту про ухвалення додаткового рішення у цій справі шляхом стягнення з обох відповідачів порівну (по 4204 грн) витрат позивача зі сплати судового збору, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 123, 129, 244, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд