ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 640/32676/21

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-1), П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - відповідач-2), за участю третьої особи - Київської міської прокуратури, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 357 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» від 13.09.2021 П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих);

- зобов`язати уповноважену кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур, створену на підставі наказу Генерального прокурора, призначити ОСОБА_1 новий час (дату) повторного проходження (складання) етапу атестації - іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 №3 57 Про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

3. Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022, стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 гривень 00 копійок.

4. Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2022 заяву представника позивача про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково. Прийнято додаткову постанову, якою стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15 000 гривень 00 копійок.

5. Не погодившись із додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2022, Офісом Генерального прокурора подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та порушення норм процесуального права, а саме: статей 2, 6, 143, 242, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, просить додаткову постанову скасувати та винести нову постанову, якою у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.

6. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник звертає увагу, що надані докази щодо вартості наданих правових послуг є неспіврозмірними зі складністю даної справи, обсягом та видом виконаних представником позивача робіт.

7. У відзиві на касаційну скаргу позивач наводить свої спростування щодо тверджень скаржника про необґрунтованість розміру правничої допомоги, просить додаткову постанову залишити без змін, касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора - залишити без задоволення.

Рух касаційних скарг

8. Ухвалою Верховного Суду від 14.12.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора.

9. Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

10. Як вбачається зі змісту заяви представника позивача останній просить суд апеляційної інстанції вирішити питання щодо стягнення з відповідача понесених позивачем у справі витрат на оплату правничої допомоги в суді апеляційної інстанції згідно з приписами статей 134, 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

11. Приписами частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

12. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

13. Частиною другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

14. Відповідно до вимог частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

15. Аналіз вказаних норм дає суду підстави для висновку, що витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами (відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі) лише у разі задоволення позову (повністю або частково) сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

16. Оскільки в межах розгляду справи № 640/32676/21 (провадження № К/990/31339/22) по суті позовних вимог суд дійшов висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, тому підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу відсутні, відповідно заява позивача про стягнення понесених витрат на оплату правничої допомоги не може бути задоволена.

17. Інші доводи та аргументи касаційної скарги, зважаючи на наведені мотиви, визначального значення не мають, а тому Верховним Судом не аналізуються.

18. Відповідно до частин першої та третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

19. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139, 327, 341, 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд