ПОСТАНОВА
встановив:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про направлення кримінальної справи №2024/7166/2012щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із Київського районного суду м. Полтави до Ленінського районного суду м. Харкова.
У своєму клопотанні обвинувачений ОСОБА_2 зазначає, що вказана кримінальна справа перебуває у Київському районному суді м. Полтави на стадії підготовчого судового засідання. При цьому усі учасники кримінальної справи мешкають у м. Харкові. Водночас обвинувачений вказує, що він є інвалідом першої групи, тому не може самостійно пересуватися, що унеможливлює його безпосередню участь у судових засідань у Київському районному суді м. Полтави. Також зазначає про надмірне навантаження на суддів Київського районного суду м. Полтави, що призводить до тривалого розгляду справи. Тому, просить направити вказану кримінальну справу до Ленінського районного суду м. Харкова для її оперативного та ефективного розгляду.
Вивчивши наявні матеріали, вважаю, що клопотання обвинуваченого підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 38 КПК України 1960 року, в окремих випадках, справа може бути передана на розгляд до суду іншої області з метою забезпечення найбільш об`єктивного і повного розгляду.
У клопотанні обвинувачений ОСОБА_2 просить передати вказану кримінальну справу із Київського районного суду м. Полтави до Ленінського районного суду м. Харкова для її оперативного та ефективного розгляду.
Водночас, як убачається із матеріалів провадження, постановою Голови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 травня 2023 року задоволено клопотання прокурора та кримінальну справу щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 направлено із Київського районного суду м. Полтави до Ленінського районного суду м. Харкова для розгляду.
Враховуючи те, що питання про направлення матеріалів даної кримінальної справи з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вже було вирішено головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду, вважаю за необхідне клопотання обвинуваченого залишити без розгляду.
Керуючись ст. 38 КПК України 1960 року,