ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 511/1700/13-ц

ОПИСОВА ЧАСТИНА

У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» (далі - ТОВ «ФК «Інвест Хаус») звернулося до суду з заявою, в якій просило замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») на його правонаступника - ТОВ «ФК «Інвест Хаус» у цій справі, видати дублікати виконавчих листів щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Заява мотивована тим, що 20 серпня 2013 року Роздільнянський районний суд Одеської області ухвалив рішення у цій справі про стягнення заборгованості за кредитним договором від 07 грудня 2007 року № 423/П/14/2007-840 з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра».

05 березня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» укладений договір про відступлення прав вимоги № GL2N79735, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором від 07 грудня 2007 року № 423/П/14/2007-840, перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус» (новий кредитор).

Роздільнянський районний суд Одеської області ухвалою від 28 жовтня 2020 року заяву задовольнив.

Замінив стягувача ПАТ «КБ «Надра», на його правонаступника - ТОВ «ФК «Інвест Хаус» у справі № 511/1700/13-ц.

Видав дублікати виконавчих листів по цивільній справі № 511/1700/13-ц, щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , та поновив пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що 05 березня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL2N79735, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором від 07 грудня 2007 року № 423/П/14/2007-840, перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус».

Крім того, відповідно до офіційної інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП), станом на день розгляду даної заяви, оригінали виконавчих листів щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на примусовому виконанні не перебувають.

Згідно з актом приймання-передачі оригіналів документів до договору відступлення прав вимог, оригінали виконавчих листів передані банком до ТОВ «ФК «Інвест Хаус» не були, що підтверджується відсутністю відповідного запису у зазначеному акті.

Таким чином, оригінали виконавчих листів щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у заявника та первісного стягувача відсутні.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 18 січня 2022 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 18 лютого 2022 року апеляційну скаргу Кубрака О. О. , представника ОСОБА_1 , на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2020 року у справі за заявою ТОВ «ФК «Інвест Хаус» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - залишив без руху.

Надав Кубраку О. О. , представнику ОСОБА_1 , у відповідності до частини третьої статті 357 ЦПК України протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, в якій вказати поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 була обізнана про судове провадження за позовом ПАТ «КБ «Надра» до неї та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки отримувала копію ухвали про відкриття провадження, а також подавала заяву до суду про визнання позовних вимог, отже апелянт була обізнана про слухання справи у суді, однак не вживала заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження та отримувати копії судових рішень по справі.

Оскільки, апелянт звернулася до суду з апеляційною скаргою, з пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали, апеляційна скарга підлягала залишенню без руху, з наданням апелянту строку у відповідності до частини третьої статті 357 ЦПК України протягом десяти днів з дня вручення ухвали для звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, в якій вказати поважні причини пропуску строку.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 17 серпня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Кубрака О. О. , представника ОСОБА_1 , на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2020 року відмовив.

Апеляційний суд виходив з того, що 06 квітня 2022 року копія ухвали Одеського апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху від 18 лютого 2022 року була надіслана адвокату Кубраку О. О., представнику ОСОБА_1 на його електронну адресу, яка зазначена апелянтом в апеляційній скарзі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Однак, у встановлений строк, недоліків апеляційної скарги апелянт не усунув, не подав заяву про поновлення строку, з зазначенням поважних причин пропуску строку, тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Вдовиченко В. О., подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на частину другу статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що копію ухвали суду від 28 жовтня 2020 року вона не отримувала та не була повідомлена органами державної виконавчої служби про відкрите виконавче провадження.

Про наявність ухвал суду від 28 жовтня 2020 року та від 03 червня 2021 року ОСОБА_1 дізналася в грудні 2021 року після звернення до Адвокатського об`єднання «Алтекса» з питання блокування її особового рахунку. У зв`язку з цим, представником заявника подано заяву про видачу копії оскаржуваної ухвали, проте така копія не надійшла.

Крім того, заявник була обізнана, що відносно неї наявний судовий процес, проте вона не була обізнана стосовно змісту судових рішень, оскільки не отримала від суду копії оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Отже, ОСОБА_1 цікавилася провадженням у справі та добросовісно користувалася належними їй процесуальними правами.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Верховний Суд ухвалою від 09 січня 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував цивільну справу із Роздільнянського районного суду Одеської області.

Цивільна справа № 511/1700/13-ц надійшла до Верховного Суду 05 травня 2023 року.

Верховний Суд ухвалою від 22 травня 2023 року справу призначив до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом

У жовтні 2020 року ТОВ «ФК «Інвест Хаус» звернулося до суду з заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Роздільнянський районний суд Одеської області ухвалою від 28 жовтня 2020 року заяву задовольнив. Замінив стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Інвест Хаус» у справі № 511/1700/13-ц. Видав дублікати виконавчих листів по цивільній справі № 511/1700/13-ц щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та поновив пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання. Ухвала суду постановлена без участі сторін.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 18 січня 2022 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 18 лютого 2022 року апеляційну скаргу Кубрака О. О. , представника ОСОБА_1 , на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2020 року у справі за заявою ТОВ «ФК «Інвест Хаус» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - залишив без руху.

Надав Кубраку О. О. , представнику ОСОБА_1 , у відповідності до частини третьої статті 357 ЦПК України протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, в якій вказати поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 17 серпня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Кубрака О. О. , представника ОСОБА_1 , на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2020 року відмовив з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України основними засади судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 8 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

Фундаментальними засадами цивільного судочинства є, зокрема, принципи диспозитивності, змагальності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Диспозитивність цивільного судочинства передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до частин першої і другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно із частиною сьомою статті 14 ЦПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня (частини третя, п`ята статті 272 ЦПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Частиною третьою статті 354 ЦПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Підстави відмови у відкритті апеляційного провадження визначені у статті 358 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).

20 серпня 2013 року Роздільнянський районний суд Одеської області ухвалив рішення у цій справі про стягнення заборгованості за кредитним договором від 07 грудня 2007 року № 423/П/14/2007-840 з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра». Про розгляд цієї справи 20 серпня 2013 року ОСОБА_1 була обізнана.

У жовтні 2020 року ТОВ «ФК «Інвест Хаус» звернулося до суду з заявою заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Роздільнянський районний суд Одеської області ухвалою від 28 жовтня 2020 року заяву задовольнив.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 18 лютого 2022 року апеляційну скаргу Кубрака О. О. , представника ОСОБА_1 , на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2020 року у справі за заявою ТОВ «ФК «Інвест Хаус» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - залишив без руху, з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 17 серпня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Кубрака О. О. , представника ОСОБА_1 на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2020 року відмовив.

Апеляційний суд вказував, що 28 жовтня 2020 року Роздільнянський районний суд Одеської області постановив ухвалу без присутності апелянта, 01 березня 2021 року судом направлено на адресу ТОВ «ФК «Інвест Хаус» копію ухвали від 28 жовтня 2020 року та дублікат виконавчого листа від 20 серпня 2013 року.

Проте, відповідно до супровідного листа Роздільнянського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2020 року копія оскаржуваної ухвали направлена, зокрема, ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 152), однак доказів отримання копії цієї ухвали суду останньою матеріали справи не містять.

При цьому, за змістом супровідного листа Роздільнянського районного суду Одеської області від 22 жовтня 2020 року повідомлено про розгляд заяви ТОВ «ФК «Інвест Хаус» 28 жовтня 2020 року, зокрема, ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 147), проте доказів отримання такого повідомлення останньою матеріали справи також не містять.

Відповідно до заяви від 03 грудня 2021 року представник ОСОБА_1 просив направити копію ухвали суду від 03 червня 2021 року (т. 1 а. с. 196, 197).

Згідно з заявою від 10 січня 2022 року представник ОСОБА_1 просив надати копію ухвали суду від 28 жовтня 2020 року (т. 1 а. с. 206).

Відповідно до супровідного листа Роздільнянського районного суду Одеської області від 14 січня 2022 року копія ухвали від 28 жовтня 2020 року направлена адвокату Кубраку О. О. (т. 1 а. с. 210), однак доказів отримання копії цієї ухвали суду останнім матеріали справи не містять.

Верховний Суд звертає увагу на те, що для вирішення питання порушення учасником справи процесуального строку на звернення до суду слід виходити з того, що конструкція статті 354 ЦПК України передбачає обізнаність особи, яка подала апеляційну скаргу, зі змістом оскаржуваного судового рішення.

Разом з тим, відповідно до супровідного листа Роздільнянського районного суду Одеської області від 22 жовтня 2020 року ОСОБА_1 направлено повідомлення про призначення до розгляду справи на 28 жовтня 2020 року (т. 1 а. с. 147), однак доказів отримання копії цього повідомлення останньою матеріали справи не містять.

Наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що ОСОБА_1 не була відома інформація про розгляд справи щодо заяви ТОВ «ФК «Інвест Хаус» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, яка була подана більш ніж через 7 років після розгляду справи по суті.

За змістом частини одинадцятої статті 272 ЦПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з підпунктом 15.14 пункту 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Наведені норми свідчать про те, що суд першої інстанції був зобов`язаний в силу закону вручати і надсилати судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом.

День належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд, про що зазначив, зокрема у постановах від 28 січня 2021 року у справі № 260/1888/20, від 19 лютого 2021 року у справі № 909/541/19, від 31 березня 2021 року у справі № 240/13092/20, від 09 квітня 2021 року у справі № 500/90/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/1129/19, від 19 травня 2021 року у справі № 910/16033/20.

Відповідно до частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 205/1129/19, … [день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення].

Таким чином, враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 або її представником ухвали Роздільнянського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2020 року, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали суду.

За викладених обставин, висновок апеляційного суду про пропуск заявником строку апеляційного оскарження без поважних причин є передчасним.

Крім того апеляційний суд залишив поза увагою те, що із практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

ЄСПЛ зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року).

Частиною третьою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки порушення апеляційним судом норм процесуального права призвело до ухвалення незаконного судового рішення, оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду (вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).

Щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, а передає справу на новий розгляд, тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду