ПОСТАНОВА
встановив:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 38 КПК України 1960 року, надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про направлення кримінальної справи № 1-542/11 щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із Ленінського районного суду м. Полтави до Московського районного суду м. Харкова для розгляду.
Обвинувачений обґрунтовує своє клопотання тим, що у провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебуває вищезазначена кримінальна справа, та на цей час розгляд справи по суті фактично не розпочатий з об`єктивних причин, оскільки усі учасники даної кримінальної справи є мешканцями м. Харкова. Також обвинувачений вказує, що проведення судових засідань дистанційно в режимі відеоконференції є також проблематичним у зв`язку з частковим пошкодженням мережі електропостачання, відключеннями світла та інтернету в м. Харкові та в м. Полтаві. Тому обвинувачений просить направити вказану кримінальну справу до Московськогорайонного суду м. Харкова для її оперативного та ефективного розгляду.
Вивчивши наявні матеріали вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень ч. 1 ст. 38 КПК України 1960 року, в окремих випадках, справа може бути передана на розгляд до суду іншої області з метою забезпечення найбільш об`єктивного і повного розгляду.
Із системного аналізу норм КПК України 1960 року, випливає, що кримінальна справа може бути передана з одного суду до іншого лише у виняткових випадках, коли іншим чином неможливо забезпечити виконання завдань провадження у кримінальних справах.
Проте клопотання обвинуваченого не містить обґрунтованих підстав для визнання його доводів винятковими та з яких вбачалася б неможливість забезпечення виконання завдань цього провадження Ленінським районним судом м. Полтави.
Факт перебування учасників кримінальної справи на території іншої області, про що вказує обвинувачений у клопотанні, сам по собі не є винятковим випадком у розумінні положень ч. 1 ст. 38 КПК України 1960 року для направлення кримінальної справи з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Як вбачається з інформації, наданої Ленінським районним судом м. Полтави, у провадженні вказаного суду перебуває кримінальна справа № 1-542/11 щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Судовий розгляд у кримінальній справі не розпочато.
При цьому, у розпорядженні Голови Верховного Суду № 65 від 17 листопада 2022 року «Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області», вказано забезпечити, зокрема, Ленінському районному суду м. Полтави розгляд справ, які надійшли до 22 листопада 2022 року, включно.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що наведені у клопотанні обставини не є винятковими випадками у розумінні ч. 1 ст. 38 КПК України 1960 року, а відносяться до організації судового процесу, що вирішується в інший процесуальний спосіб, а не шляхом направлення кримінальної справи з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Враховуючи зазначене, суддя дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання обвинуваченого пронаправлення матеріалів кримінальної справи № 1-542/11 із Ленінського районного суду м. Полтави до Московського районного суду м. Харкова для розгляду.
Керуючись ст. 38 КПК України 1960 року,