ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна - ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року про накладення арешту на майно.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 42019000000001779 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Це рішення адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 оскаржив в апеляційному порядку та просив апеляційний суд поновити йому строк на оскарження цього рішення.
Київський апеляційний суд ухвалою від 27 лютого 2023 року відмовив у задоволенні вказаного клопотання.
Своє рішення апеляційний суд обґрунтував тим, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно було розглянуто слідчим суддею у відкритому судовому засіданні за участю адвоката та ОСОБА_7 , які давали пояснення щодо поданого клопотання. Цього ж дня слідчим суддею було проголошено вступну та резолютивну частину ухвали, копію якої вручено під розписку прокурору та адвокату (а. п. 126).
При цьому апеляційний суд визнав безпідставними доводи адвоката про необізнаність із мотивами ухваленого рішення та зазначив, що не вбачає об`єктивних підстав вважати підтвердженими обставини на які він посилався у клопотанні про поновлення пропущеного строку, які перешкодили йому оскаржити ухвалу слідчого судді в передбачений законом строк.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у цьому суді.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що він не знав і не міг знати мотиви з яких слідчий суддя задовольнив клопотання прокурора, а тому у визначений законом строк п`ять днів не зміг подати апеляційну скаргу та навести обґрунтованих доводів щодо незаконності оскаржуваної ухвали, копію якої отримав на електронну пошту лише 30 січня 2023 року та 02 лютого того ж року, на його думку в межах строку на апеляційне оскарження, подав на це рішення апеляційну скаргу. Вважає, що всупереч правовій позиції, викладеної у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року, суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив йому в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку.
Позиція учасників у суді касаційної інстанції
Прокурор вважав, що оскаржувана ухвала є законною та просив відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Інших учасників було належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони у судове засідання не з`явилися, що не перешкоджає розгляду справи.
Мотиви Суду
Колегія суддів (далі - Суд), заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє оскаржуване судове рішення в межах доводів касаційної скарги.
Відповідно до положень ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Умотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Забезпечення права на апеляційний перегляд судового рішення є однією з основних засад судочинства. Ці правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2, 17 ст. 7 КПК, де вказано, що зміст і форма кримінального провадження повинні узгоджуватися з загальними засадами кримінального провадження, в тому числі і з забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Згідно з ч. 3 ст. 395 КПК, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
За правилами ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Як убачається з матеріалів провадження, ухвала про накладення арешту на майно була ухвалена слідчим суддею в судовому засіданні 17 січня 2023 року за участю прокурора, адвоката ОСОБА_6 та власника майна ОСОБА_7 . Відповідно до положень ст. 376 КПК місцевий суд обмежився проголошенням резолютивної частини ухвали, копію якої у той же день було вручено сторонам.
Адвокат ОСОБА_6 був ознайомлений з клопотанням прокурора про накладення арешту на майно ОСОБА_7 і подав на нього письмові заперечення (а. п. 111, 112-117).
Повний текст ухвали слідчого судді було скеровано адвокату на електронну адресу 30 січня 2023 року (а. п. 134). 02 лютого 2023 року він оскаржив це рішення в апеляційному порядку та подав клопотанням про поновлення йому пропущеного строку.
На обґрунтування цього клопотання адвокат зазначив, що зі змістом ухвали слідчого судді та мотивами прийнятого рішення він ознайомився 30 січня 2023 року, а тому пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин.
Відповідно до правового висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 27 травня 2019 року (справа № 461/1434/18, провадження № 51-6470кмо18), у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.У випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого рішення ця обставина за їх клопотанням може бути визнана поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та підставою для його поновлення.
При цьому Суд звертає увагу на те, що обставини, які є предметом розгляду у цьому провадженні та обставини у проваджені, де зроблено висновок Об`єднаною палатою не є тотожними.
Так, предметом аналізу Об`єднаної палати була ухвала апеляційного суду про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді якою було відмовлено у задоволенні скарги захисника на постанову прокурора про закриття кримінального провадження, оскільки резолютивна частина ухвали слідчого судді не містила мотивів прийнятого рішення, то у визначений законом строк захисник не міг навести у своїй скарзі обґрунтованих доводів щодо незаконності цієї ухвали, що залишилось поза увагою суду апеляційної інстанції та стало підставою для скасування ухваленого цим судом рішення.
У провадженні, яке розглядається, адвокат був ознайомлений з клопотанням прокурора та наведеними у ньому мотивами, і в суді висловив свою позицію щодо вказаного клопотання, а тому його посилання в касаційній скарзі про необізнаність із мотивами ухваленого слідчим суддею рішення не є прийнятними.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27 березня 2019 року (справа № 127/17092/18), особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), й інші доречні обставини.
У своєму рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів і такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип «res judicata» (принцип юридичної визначеності).
Суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, діяв з додержанням вимог статей 113, 116, 117 та п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК у їх взаємозв`язку.
Наведені адвокатом у скарзі обґрунтування не свідчать про наявність у нього об`єктивних перешкод для реалізації права на подання апеляційної скарги у визначений законом строк, а тому відсутні підстави вважати, що вказані ним причини пропуску цього строку є поважними.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити апеляційному суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення, під час касаційної перевірки оскаржуваної ухвали Судом не встановлено.
Ухвала апеляційного суду є належним чином обґрунтованою та вмотивованою і за змістом відповідає вимогам статей 370, 399, 419 КПК.
З урахуванням наведеного підстав для задоволення касаційної скарги адвоката ОСОБА_6 колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд