ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 809/1127/16

І. Суть спору

1. Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - позивач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРО-ЕКСПО» (далі - відповідач, ТОВ «УКРАГРО-ЕКСПО»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бродекс Тім», про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг, який виник у зв`язку із несплатою узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 149 758,92 грн, визначених податковим повідомленням-рішенням № 273/21-03-22-05 від 18 січня 2016 року, на які нараховано пеню в сумі 31 292,24 грн. Вжиті заходи щодо стягнення заборгованості не призвели до погашення боргу, що є підставою для погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі ТОВ «УКРАГРО-ЕКСПО» відповідно до акта опису майна № 210/21-03-23-01-12 від 29 березня 2016 року, дозвіл на що отримується в судовому порядку.

3. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року позов задоволено. Надано контролюючому органу дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 181 051,16 грн за рахунок майна ТОВ «УКРАГРО-ЕКСПО» (код ЄДРПОУ 33277283), що перебуває у податковій заставі згідно з актом опису майна № 210/21-03-23-01-12 від 29 березня 2016 року, в межах суми боргу. Суд першої інстанції дійшов висновку, що податковий борг у сумі 181 051,16 грн відповідачем не погашено, його стягнення з рахунків відповідача та за рахунок його готівки не відбулося, а тому наявні підстави для надання дозволу на погашення податкового боргу в розмірі 181 051,16 грн за рахунок майна відповідача, що знаходиться в податковій заставі, в межах суми податкового боргу. Рішення виконано.

4. У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Херсонзерноекспо» (далі - скаржник, ТОВ «ТД «Херсонзерноекспо») подало апеляційну скаргу на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року, у якій просило постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Скаржник порушення своїх прав як власника майна обґрунтовував внесенням до Реєстру прав власності запису про обтяження на його майно, яке внесено за заявою податкового органу.

5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2021 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Надано ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 181 051,16 грн за рахунок майна ТОВ «УКРАГРО-ЕКСПО», що перебуває у податковій заставі згідно з пунктом 2 Акта опису майна від 29 березня 2016 року № 210/21-03-23-01-12. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

6. Постановою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року задоволено касаційну скаргу ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Касаційну скаргу ГУ ДПС в Івано-Франківській області задоволено частково. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2021 року у справі № 809/1127/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Приймаючи вказане рішення Верховний Суд виходив з того, що поза увагою і правовою оцінкою суду апеляційної інстанції залишилися доводи про фактичне виконання судового рішення, а саме - постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у справі № 809/1127/16 (апеляційний перегляд якого здійснено лише через п`ять років), шляхом реалізації майна, внесеного у податкову заставу згідно з пунктом 1 Акта опису майна від 29.03.2016 № 210/21-03-23-01-12. Також Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції, приймаючи до уваги Інформацію з Державного реєстру речових прав, надану ТОВ «ТД «Херсонзерноекспо» як належний доказ права власності останнього, яка фактично і стала вирішальною підставою для скасування постанови суду першої інстанції, не вказав, чому він вважає недостовірною використану судом першої інстанції Інформацію з цього реєстру, за якою спірне майно належить ТОВ «УКРАГРО-ЕКСПО». Більш того, не містить постанова апеляційного суду посилання на конкретний доказ і аркуш справи, який би свідчив про те, що майно, яке було внесено в податкову заставу, належало саме ТОВ «ТД «Херсонзерноекспо».

Крім того, у вказаній постанові Верховний Суд окремо звернув увагу на те, що, відкриваючи апеляційне провадження і поновлюючи строк на апеляційне оскарження судового рішення, суд апеляційної інстанції прийняв до уваги доводи заявника про те, що ТОВ «ТД «Херсонзерноекспо» не було залучено до участі у справі, проте, суд першої інстанції вирішив питання про його права та обов`язки. Однак, питання вирішення прав та обов`язків ТОВ «ТД «Херсонзерноекспо» оскаржуваним рішенням суду першої інстанції суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив. Проте це питання входить до предмета доказування і є передумовою для задоволення апеляційної скарги особи, яка не була залучена до участі у справі, оскільки скасування чи зміна оскаржуваної постанови суду першої інстанції за апеляційною скаргою такої особи має усувати виявлене під час апеляційного розгляду порушення її прав (свобод, інтересів) або відновлювати зміст обов`язків. Ані ухвала суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження, ані постанова апеляційного суду не містять обґрунтування, чому на переконання суду правильним є обраний заявником апеляційної скарги спосіб захисту свого права шляхом оскарження саме постанови суду першої інстанції у цій справі, а не результатів її виконання, які за позицією ТОВ «ТД «Херсонзерноекспо» призвели до зміни власника майна. З урахуванням того, що постанова суду першої інстанції є виконаною, а майно - реалізованим. Зазначене може свідчити про те, що правовідносини, які були предметом розгляду судом першої інстанції, вже не є спірними, а спір припинився фактом реалізації майна і погашенням податкового боргу. Також суд апеляційної інстанції не аналізував фактичну можливість/неможливість дізнатися ТОВ «ТД «Херсонзерноекспо» про стан майна, яке він вважає своєю власністю і право на яке було зареєстроване (за його позицією) у 2015 році. Водночас, прийняте судом апеляційної інстанції рішення має ознаки декларативного характеру і не може бути виконане ані шляхом державно-примусової діяльності, ані в порядку, встановленому ПК України. При цьому обставини, якими ТОВ «ТД «Херсонзерноекспо» обґрунтовувало свою апеляційну скаргу входять до предмета доказування у справі № 923/1295/21.

Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний перегляд судового рішення за апеляційною скаргою особи, яка не була учасником справи під час її розгляду судом першої інстанції, мав ретельно перевірити чи дійсно саме прийняттям Івано-Франківським окружним адміністративним судом постанови від 19 жовтня 2016 року порушені права, свободи, інтереси та/або обов`язки ТОВ «ТД «Херсонзерноекспо» як передумова прийнятності та можливості задоволення його апеляційної скарги (частина перша статті 293 КАС України) та зважити наслідки скасування через п`ять років судового рішення, що набрало законної сили, у співвідношенні із принципом «res judicata» (остаточності рішень суду) як елемента принципу верховенства права, а також із можливістю ефективного захисту прав заявника апеляційної скарги у такий спосіб (з урахуванням того, що судове рішення вже фактично виконано і відновлення прав шляхом повороту його виконання не є можливим).

7. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «ТД «Херсонзерноекспо» залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у справі № 809/1127/16 - без змін. Суд апеляційної інстанції приймаючи оскаржуване рішення дійшов висновку, про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що при прийнятті контролюючим органом рішення № 68 від 22.02.2016 про опис майна в податкову заставу та складанні акта опису були враховані отримані довідки органів реєстрації щодо зареєстрованого за відповідачем майна, яке може бути внесено у податкову заставу. Тобто, станом на 22.02.2016 та 29.03.2016 Адміністративна будівля - літ. «П», яка знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вулиця Ливарна, будинок 18 належала на праві власності саме ТОВ «УКРАГРО-ЕКСПО». Крім цього, суд апеляційної інстанції встановив, що відбулося фактичне виконання судового рішення - постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 у справі № 809/1127/16 шляхом реалізації майна, внесеного у податкову заставу згідно з пунктом 1 Акта опису майна від 29.03.2016 № 210/21-03-23-01-12 (апеляційний перегляд вперше якого здійснено через п`ять років).

8. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ТОВ «ТД «Херсонзерноекспо» звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2023 року у справі № 809/1127/16 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

9. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування норм процесуального права, зокрема, пункти 3, 4 частини третьої статті 353 КАС України.

10. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що будь-яких судових викликів, повісток чи повідомлень не отримував, а, отже, не був повідомлений про розгляд справи у суді апеляційної інстанції у відповідності до вимог процесуального законодавства. Зазначає, що також не отримував постанову Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі, що розглядається. Вказує, що рішення суду апеляційної інстанції винесено із порушенням норм процесуального права, а участь скаржника у розгляді справи мала б вирішальний вплив на результати судового розгляду. Також скаржник зазначає, що належність спірного майна скаржнику підтверджується відповідною довідкою, а тому незалежно від того, кому належало спірне майно станом на день складення Акту про податкову заставу, на момент вирішення справи судом першої інстанції майно належало скаржнику, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

11. Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області надіслало відзив на касаційну скаргу в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

12. Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

13. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковий борг ТОВ «УКРАГРО-ЕКСПО» виник у зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість.

Податковий керуючий на підставі рішення заступника начальника Херсонської ОДПІ від 22.02.2016 № 68 склав акт опису майна ТОВ «УКРАГРО-ЕКСПО» у податкову заставу № 210/21-03-23-01-12 від 29.03.2016.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 02.06.2016 у справі № 821/613/16 стягнув з ТОВ «УКРАГРО-ЕКСПО» податковий борг в сумі 181051,16 грн з рахунків у банках, що його обслуговують, та за рахунок готівки. На підставі зазначеного судового рішення Херсонська ОДПІ направила банківським установам інкасові доручення (розпорядження), в тому числі від 13.07.2016 за № 1048, № 1049, № 1050, № 1051, на суму 181051,16 грн, кожне з яких повернуто без виконання. Оскільки податковий борг у сумі 181051,16 грн відповідач не погасив у самостійному порядку, а його стягнення з рахунків відповідача та за рахунок його готівки не відбулося, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при прийнятті Херсонською ОДПІ рішення № 68 від 22.02.2016 про опис майна в податкову заставу та складанні акта опису були враховані отримані довідки органів реєстрації щодо зареєстрованого за відповідачем майна, яке може бути внесено у податкову заставу. Тобто, станом на 22.02.2016 та 29.03.2016 Адміністративна будівля - літ. «П», яка знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вулиця Ливарна, будинок 18 належала на праві власності саме ТОВ «УКРАГРО-ЕКСПО»

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

15. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку дотриманню норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

Щодо доводів скаржника, що судами попередніх інстанцій приймались оскаржувані рішення без встановлення обставин належності спірного майна скаржнику, колегія суддів зазначає, що судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами (що не спростовано скаржником), що при прийнятті контролюючим органом рішення № 68 від 22.02.2016 про опис майна в податкову заставу та складанні акта опису були враховані отримані довідки органів реєстрації щодо зареєстрованого за відповідачем майна, яке може бути внесено у податкову заставу. Тобто, станом на 22.02.2016 та 29.03.2016 адміністративна будівля - літ. «П», яка знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вулиця Ливарна, будинок 18 належала на праві власності саме - ТОВ «УКРАГРО-ЕКСПО».

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що відбулося фактичне виконання судового рішення - постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 у справі № 809/1127/16 шляхом реалізації майна, внесеного у податкову заставу згідно з пунктом 1 Акта опису майна від 29.03.2016 № 210/21-03-23-01-12.

Також колегія суддів з урахуванням постанови Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі, що розглядається, звертає увагу, що скаржником не наведено обґрунтування, правильності обраного способу захисту свого права шляхом оскарження постанови суду першої інстанції у цій справі, а не результатів її виконання, які за позицією ТОВ «ТД «Херсонзерноекспо» призвели до зміни власника майна. З урахуванням того, що постанова суду першої інстанції є виконаною, а майно - реалізованим.

16. Так, підставою касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування норм процесуального права, зокрема, пункти 3, 4 частини третьої статті 353 КАС України.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що 07.02.2023 суд апеляційної інстанції без виклику скаржника ухвалив оскаржувану постанову, якою відмовив йому у задоволенні апеляційної скарги. Тобто, за доводами скаржника він не був повідомлений судом апеляційної інстанції про розгляд його апеляційної скарги, що порушило його процесуальні права.

Колегія суддів зазначає, за положеннями пункту 3 частини третьої 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо, зокрема, справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Так, у матеріалах справи, що розглядається міститься ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 січня 2023 року, якою адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ «ТД «Херсонзерноекспо» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у справі № 809/1127/16 за адміністративним позовом ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до ТОВ «Украгро-експо», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - ГУ ДПС в Івано-Франківській області та ТОВ «Бродекс Тім» про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі призначено до розгляду у судове засідання на 7 лютого 2023 року об 11:30 год. у залі судових засідань № 2 Восьмого апеляційного адміністративного суду (вул. Саксаганського, 13, м. Львів). Однак, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи не міститься доказів повідомлення належним чином скаржника про дату, час і місце судового засідання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що не зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо відсутності правових підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ «ТД «Херсонзерноекспо», судом було допущено порушення норм процесуального права, а саме - не повідомлено учасника справи належним чином про дату, час і місце судового засідання, що з урахуванням положень пункту 3 частини третьої 353 КАС України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.

17. За обставин, що склались у цій справі та з огляду на завдання та основні засади адміністративного судочинства, визначені статтями 2, 4 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2023 року у справі № 809/1127/16 підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

18. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

19. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,