ПОСТАНОВА
встановив:
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника потерпілої у якій порушується питання про перевірку ухвали апеляційного суду у касаційному порядку.
Порядок здійснення касаційного провадження визначений нормами глави 31 КПК України 1960 року.
Так, приписами ч. 1 ст. 387 КПК України передбачено, що до скарги додається стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких вона стосується, а також додаються копії судових рішень, що оскаржуються.
Однак, в порушення приписів ст. 387 КПК України 1960 року, представник потерпілої - адвокат ОСОБА_3 додав до скарги лише дві її копії, що не відповідає кількості учасників судового розгляду, інтересів яких вона стосується. Так, згідно фотокопії оскаржуваної ухвали такими учасниками, окрім нього, є прокурор, двоє обвинувачених, захисник ОСОБА_6 та потерпіла.
Окрім цього, до скарги не додано копії судового рішення, що оскаржується, оформленого відповідно до вимог Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, або згідно з п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».
Відсутність копії оскаржуваного судового рішення позбавляє суд можливості у повній мірі перевірити дотримання вимог ст. 350 КПК України 1960 року.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 388 КПК України 1960 року, п. 15 розділу ХІ Перехідних положень до КПК України, суддя