ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/2803/22

1.1. У лютому 2022 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (далі - ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та/або позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фомальгаут» (далі - ТОВ «Фомальгаут» та/або відповідач) про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію у сумі 3 914 315,58 грн, з яких: 3 251 428,15 грн - основний борг за необліковану електричну енергію (період нарахування 6 місяців з 20.06.2019 по 19.12.2019) згідно з актом про порушення від 19.12.2019 № 0002953, 184 721,72 грн - 3 % річних та 478 165,71 грн - інфляційна складова боргу.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що 19.12.2019 уповноваженими представниками позивача в присутності представника споживача - директора ТОВ «Фомальгаут» - Кублицького В. А. на об`єкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 3, зафіксовано порушення підпункту 3 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312, порушення продемонстровано споживачу: порушена схема підключення засобу обліку електричної енергії шляхом встановлення перемички, яка шунтує струмові кола засобу обліку, а саме: до клемної колоди КП-25, внаслідок чого спожита електрична енергія недовраховується. При цьому похибка електролічильника становить 37,9 %. Виявлені порушення зафіксовано в акті про порушення від 19.12.2019 № 0002953 та підтверджено фотофіксацією. Ураховуючи наведене та відповідно до положень підпункту 1 пункту 8.4.8 та пункту 8.4.10 ПРРЕЕ необлікований обсяг електричної енергії, донарахованої споживачу (період нарахування 6 місяців з 20.06.2019 по 19.12.2019), за розрахунком позивача склав 1 410 763 кВТ*год на суму 3 251 428,15 грн.

Крім цього, ураховуючи те, що споживач у строк, визначений відповідно до положень пункту 8.2.7 ПРРЕЕ, тобто до 20.03.2020, рахунок на оплату вартості необлікованої енергії на суму 3 251 428,15 грн не сплатив, позивач відповідно до положень статей 526, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) також заявив до стягнення 3 % річних у сумі 184 721, 72 грн та інфляційну складову боргу у сумі 478 165,71 грн за період з 21.03.2020 по 10.02.2022.

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 у справі № 910/2803/22 (суддя Пукшин Л. Г.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 (Тищенко О. В. - головуючий, судді Шаптала Є. Ю., Агрикова О. В.) позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Фомальгаут» на користь ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» заборгованості за необліковану електроенергію за актом про порушення від 19.12.2019 № 002953 у сумі 3 251 428,15 грн, 3 % річних у сумі 184 711,49 грн, інфляційні втрати у сумі 478 165,71 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 58 714,58 грн; в іншій частині позову відмовлено.

2.2. Судові рішення арґументовано тим, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 251 428,15 грн боргу за необліковану спожиту електроенергію обґрунтовані та підлягають задоволенню.

При цьому, здійснивши перерахунок відповідальності за порушення грошового зобов`язання, суди зазначили, що за їх розрахунками розмір 3 % річних на суму боргу 3 251 248,15 грн за період з 21.03.2020 по 10.02.2022 становить 184 711,49 грн, а не 3 251 428,15 грн. Отже, суди дійшли висновку про часткове задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 184 711,49 грн, в іншій частині цих вимоги відмовили.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми інфляційних втрат у межах визначених позивачем періодів нарахування та сум, судами встановлено, що їх розмір становить більше, ніж заявлено позивачем, однак, беручи до уваги, що суду не надано право виходити за межі позовних вимог, то до стягнення підлягає сума інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі.

2.3. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 задоволено частково заяву ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу; стягнуто з ТОВ «Фомальгаут» на користь ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн; в іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.

2.4. Частково задовольняючи заяву позивача, місцевий господарський суд виходив з того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, та з огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з покладенням на відповідача обов`язку щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

2.5. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 у справі № 910/2803/22 задоволено заяву ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), стягнуто з ТОВ «Фомальгаут» на користь ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» 10 000,00 грн (витрат на правничу допомогу при розгляді справи у судді апеляційної інстанції).

2.6. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що, враховуючи предмет позову про стягнення заборгованості за необліковану електроенергію за актом про порушення від 19.12.2019 № 002953 у розмірі 3 251 428,15 грн, 3 % річних та інфляційних втрат, беручи до уваги значний обсяг матеріалів справи, складність справи, кваліфікацію адвоката, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені статтею 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та відсутності підстав для його зменшення, а тому відповідно до статті 129 ГПК України витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача в сумі 10 000 грн.

При цьому апеляційний господарський суд наголосив на тому, що надані ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» копії: договору про надання правової допомоги від 15.04.2020 № 308-20; додаткової угоди від 30.12.2020 № 2; додаткової угоди від 28.04.2021 № 3; додаткової угоди від 24.12.2021 № 4; додаткової угоди від 19.12.2022 № 6 та акта від 30.01.2023 № 25 за договором про надання правової допомоги від 15.04.2020 № 308-20 Північному апеляційному господарському суді в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Судом апеляційної інстанції також враховано правовий висновок об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, де суд касаційної інстанції зазначив, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 та додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2022, постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 та додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 у справі № 910/2803/22, ТОВ «Фомальгаут» звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2022, скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 у справі № 910/2803/22, ухвали нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, вирішити питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи.

3.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пунктів 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України.

3.3. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що судом першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний господарський суд, не враховано правові висновки, викладені Верховним Судом у пунктах 41- 43 постанови від 05.07.2022 у справі № 927/819/21 щодо застосування положень підпункту 1 пункту 8.4.8 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ. На думку скаржника, суди дійшли помилкового висновку щодо правильності розрахунку обсягу необлікованої електричної енергії, що заявлена до стягнення, та неправильно застосували положення підпунктів 1, 2 пункту 8.4.8 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ щодо визначення кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих ПРРЕЕ. У контексті наведеного скаржник акцентує увагу на тому, що норма пункту 8.4.8 ПРРЕЕ не ставить в залежність проведення розрахунку необлікованої електричної енергії від різновидів проведення технічних перевірок засобів обліку, а чітко встановлює, що строком для розрахунку необлікованої електричної енергії є період з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення. При цьому розширене тлумачення закону на користь позивача є грубим порушенням основних принципів як права, так і процесуального закону, спотворює норму закону та створює небезпечний прецедент для подальшого її правозастосування. Крім того, наведене суперечить самій правовій природі даної норми, оскільки споживач жодним чином не впливає на хід перевірки, саме інспектор визначає перелік дій, які необхідно вчинити під час перевірки, і несе відповідно відповідальність за достовірність її проведення. За твердженням відповідача, суд апеляційної інстанції фактично виправдовує інспектора, який нібито вчинив не всі необхідні дії 18.12.2019 і тому безпідставно просто проігнорував письмовий доказ, а саме акт перевірки від 18.12.2019 № 2086024/1. Отже, на думку скаржника, правильно встановивши фактичні обставини справи, суди помилково допустили розширене тлумачення положень чинного законодавства і, посилаючись на те, що перевірки 18.12.2019 та 19.12.2019 не тотожні, неправильно застосували положення пункту 8.4.8 ПРРЕЕ, визначивши кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням ПРРЕЕ, не від останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (18.12.2019), а застосувавши присічний термін у загальну кількість робочих днів у шести календарних місяців.

3.4. Скаржник також зауважує, що не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правозастосування норм матеріального права, які визначають поняття засобів комерційного обліку електричної енергії (пункт 1.1 ПРРЕЕ та підпункт 14 пункту 1.2.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії), вважає, що вказані норми матеріального права були застосовані судами неправильно. При цьому скаржник акцентує увагу на тому, що висновок Верховного Суду щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах відсутній, що в силу приписів пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України є підставою касаційного оскарження. Скаржник акцентує увагу на тому, що схема підключення не входить до складу обліків електричної енергії, і відповідно не входить до зони відповідальності споживача.

3.5. Крім цього, скаржник наголошує на тому, що суди неправильно застосували норму матеріального права, а саме пункт 8.2.7 ПРРЕЕ та порушили один із головних принципів процесуального права - принцип змагальності сторін, відступивши від висновків Верховного Суду щодо застосування положень статей 74, 76 ГПК України, викладених у постановах від 15.11.2019 у справі № 909/887/18 та у справі № 750/3192/14. Скаржник звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій звільнили позивача від доказування, вважаючи за датою початку строку виконання грошового зобов`язання не дату отримання рахунку споживачем, і не дату надходження рахунка на адресу поштового відділення споживача, як то визначено у положеннях пункту 8.2.7 ПРРЕЕ, а дату його складання, тобто 13.02.2020, одночасно пославшись на фіскальний чек від 14.02.2020. Таким чином, суд вирішив, що у споживача строк виконання грошового зобов`язання настав раніше, ніж йому відправили розрахунок.

При цьому, посилаючись на постанову Вищого господарського суду України від 13.06.2017 у справі № 910/12852/16, скаржник звертає увагу на те, що список згрупованого відправлення не є належним доказом у розумінні статті 76 ГПК України.

3.6. Скаржник також подав на адресу Верховного Суду пояснення від 15.05.2023 № 40, які Верховний Суд з огляду на положення статей 118, 288, 298 ГПК України не враховує.

Відповідно до положень частини 1 статті 298 ГПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

У частині 1 статті 288 ГПК України визначено що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Скаржник оскаржує до суду касаційної інстанції постанову апеляційного господарського суду від 26.01.2023 (повний текст складено 24.03.2023). Як убачається з матеріалів справи, пояснення до касаційної скарги від 15.05.2023 надані скаржником до Верховного Суду цього ж дня (15.05.2023), тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку на їх подання.

3.7. У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскаржувані судові рішення - залишити без змін. Також просить здійснити розподіл судових витрат, зазначаючи у тексті відзиву, що попередня (орієнтовна) сума судових витрат на правничу допомогу, яку понесе позивач у суді касаційної інстанції, складає 30 000,00 грн.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами

4.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 20.07.2000 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (постачальник) та ТОВ «Фомальгаут» (споживач) укладено договір на постачання електричної енергії № 86024 (надалі - договір № 86024).

У подальшому рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго») від 13.11.2017 про реорганізацію ПАТ «Київенерго» (код ЄДРПОУ 00131305) шляхом виділу з нього Товариства та передачі йому частини майна, прав та обов`язків ПАТ «Київенерго» та на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 22.12.2017 ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», створено ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 41946011), державна реєстрація якого проведена 16.02.2018.

Також суди установили, що з 01.01.2019 розподіл електричної енергії на об`єкт - виробничу базу за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 3, здійснюється на підставі договору споживання про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, до умов якого приєднано ТОВ «Фомальгаут» згідно з пунктом 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, на умовах договору постачання електричної енергії № 86024 з особовим рахунком № 2086024.

19.12.2019 уповноваженими представниками позивача в присутності представника споживача - директора ТОВ «Фомальгаут» Кублицького В. А. на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 3 зафіксовано порушення підпункту 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, порушення продемонстровано споживачу: порушена схема підключення засобу обліку електричної енергії шляхом встановлення перемички, яка шунтує струмові кола засобу обліку, а саме: до клемної колоди КП-25, внаслідок чого спожита електрична енергія недовраховується. Похибка електролічильника становить 37,9 %.

Виявлені порушення зафіксовано в акті про порушення від 19.12.2019 № 0002953.

Як вбачається з акта про порушення від 19.12.2019 № 0002953 представник споживача - директор ТОВ «Фомальгаут» Кублицький В. А. був ознайомлений з актом про порушення, про що свідчить його підпис на самому акті.

19.12.2019 представниками позивача усунуто порушення ПРРЕЕ, про що складено акт № 002953/1 технічної перевірки засобів обліку електричної енергії понад 1000В, акт № 002953/2 про невідповідність розрахункового засобу обліку метрологічним характеристикам, вимогам Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ) та ПРРЕЕ та акт про усунення порушення ПРЕЕ від 19.12.2019 № 002953. Вказані акти підписані директором ТОВ «Фомальгаут» Кублицьким В. А. без зауважень.

Судами також установлено, що в акті про порушення від 19.12.2019 № 0002953, з яким був ознайомлений представник споживача, зазначено, що проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення відбудеться 16.01.2020 о 15:00 год. за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 1а.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.01.2020, 06.02.2020 та 13.02.2020 за участю представника споживача - Положенцева Т. В. (за довіреністю від 15.01.2020) відбулися засідання комісії з розгляду акта про порушення від 19.12.2019 № 0002953, за результатами якого прийнято рішення, а саме складено відповідний протокол від 13.02.2020 № 12003.

Відповідно до зазначеного протоколу від 13.02.2020 № 12003 комісією з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ прийнято рішення провести нарахування згідно з пунктом 8.4.10 та за формулою № 4 порядку, визначеному главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, з використанням наступних даних: потужність 800 кВт (згідно з умовами договору); тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 24 год., 7 днів на тиждень, Кв=0,6; період нарахування з 20.06.2019 по 19.12.2019 за 6 місяців.

Згідно із проведеним позивачем розрахунком вартість недоврахованої електроенергії, що підлягає оплаті, склала 3 251 428,15 грн.

Суди установили, що матеріалами справи підтверджується те, що представник споживача був присутній на засіданні 13.02.2020, але відмовився від підпису протоколу № 12003, у зв`язку з чим позивачем було направлено на адресу відповідача копію протоколу, розрахунок та рахунок на оплату від 13.02.2020 № 2086024/акт002053.

5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

5.2. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, касаційний господарський суд переглядає оскаржувані судові рішення в межах вимог касаційної скарги.

5.3. Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, прийнятою відповідно до Законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», затверджено ПРРЕЕ.

Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 затверджено Кодекс комерційного обліку електричної енергії (далі - ККОЕЕ). Цей Кодекс визначає принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, процеси та процедури для забезпечення формування даних щодо обсягу виробленої, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії з метою використання таких даних на ринку електричної енергії, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків із дотриманням рівних прав і без дискримінації учасників ринку електричної енергії.

Згідно з пунктом 2.3.4 ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

У підпункті 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ визначено, що споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ визначено терміни, зокрема закріплено, що засоби комерційного обліку електричної енергії - узагальнена назва засобів, які використовуються для здійснення комерційного обліку електричної енергії (засоби вимірювальної техніки, допоміжне обладнання, засоби та системи збору та обробки результатів вимірювання, формування, збереження та передачі даних комерційного обліку та керування даними тощо) відповідно до процедур, визначених Кодексом комерційного обліку.

Підпунктом 14 пункту 1.2.1 ККОЕЕ визначено термін, зокрема вузол обліку електричної енергії (вузол обліку) - сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з`єднаних між собою за встановленою схемою для забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці вимірювання. До складу вузла обліку можуть входити лічильники електричної енергії, трансформатори струму, трансформатори напруги, устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності, засоби захисту (автоматичні вимикачі або запобіжники), вторинні кола струму і напруги та інші допоміжні засоби (тестові блоки, перетворювачі імпульсів, блоки живлення, обладнання дистанційної передачі даних тощо). Характеристики складових вузла обліку мають бути достатніми для вимірювання електричної енергії із заданою періодичністю та похибкою.

Таким чином, доводи скаржника про те, що схема підключення не входить до складу засобів обліку електричної енергії є помилковими, адже аналіз вищезазначених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що схема підключення є складовою засобів обліку електричної енергії (вузла обліку електричної енергії), яка визначає порядок монтування та з`єднання між собою обладнання та засобів вимірювальної техніки, необхідних для забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії. Отже, схема підключення входить до складу засобу обліку електричної енергії, що перебуває в межах відповідальності споживача, а втручання у роботу схеми підключення є порушенням з боку споживача ПРРЕЕ.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, лічильник № 83982985 є вузлом обліку, що розташований на об`єкті (території) споживача в межах його відповідальності, та таким, що мав бути підключений за схемою відповідно до проектної документації та договору. Будь-які невідповідності у схемі підключення засобу обліку свідчать про втручання в роботу обліку електроенергії, внаслідок чого відбувається безоблікове споживання.

При цьому згідно з актом про пломбування засобів обліку від 25.03.2019 № 00221/1 (копія наявна в матеріалах справи) споживач прийняв на відповідальне збереження всі пломби, індикатори, встановлені на вказаних в цьому акті засобах обліку і на перерахованому устаткуванні, та несе повну відповідальність згідно із законодавством та умовами Договору про постачання електричної енергії, а саме за несанкціонований доступ до приладів і ланцюгів обліку, втручання в роботу обліку електроенергії, порушення цілісності пломб та пломбувального матеріалу, пошкодження приладів обліку.

Отже, враховуючи вищенаведені положення законодавства, умови договору та проектну документацію, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що ТОВ «Фомальгаут» є відповідальним за виявлене порушення ПРРЕЕ, оскільки схема підключення входить до складу засобу обліку електричної енергії, що перебуває в межах відповідальності споживача.

Верховний Суд також зауважує, що у пункті 8.2.5 ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до Правил.

Відповідно до абзаців 7, 8 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 19.12.2019 уповноваженими представниками позивача в присутності представника споживача - директора ТОВ «Фомальгаут» Кублицького В. А. на об`єкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 3, зафіксовано порушення підпункту 3 пункт 8.4.2 ПРРЕЕ, порушення продемонстровано споживачу: порушена схема підключення засобу обліку електричної енергії шляхом встановлення перемички, яка шунтує струмові кола засобу обліку, а саме: до клемної колоди КП-25, внаслідок чого спожита електрична енергія недовраховується. Похибка електролічильника становить 37,9 %.

Виявлені порушення зафіксовано в акті про порушення від 19.12.2019 № 0002953, з яким був ознайомлений представник споживача, про що свідчить його підпис на самому акті.

Згідно з актом № 002953/1 технічної перевірки засобів обліку електричної енергії понад 1000В, акта № 002953/2 про невідповідність розрахункового засобу обліку метрологічним характеристикам, вимогам ПУЕ та ПРРЕЕ та акта про усунення порушення ПРЕЕ від 19.12.2019 № 002953, представниками позивача було усунуто виявлені порушення. Вказані акти підписані директором ТОВ «Фомальгаут» - Кублицьким В. А. без зауважень.

Відповідно до пункту 8.2.4 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до протоколу 13.02.2020 № 12003, комісією з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ від 19.12.2019 № 0002953 прийнято рішення провести нарахування згідно з пунктом 8.4.10 та за формулою № 4 порядку, визначеному главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, з використанням наступних даних: потужність 800 кВт (згідно з умовами договору); тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 24 год., 7 днів на тиждень, Кв=0,6; період нарахування з 20.06.2019 по 19.12.2019 за 6 місяців.

Згідно із розрахунком вартість за недовраховану електроенергію, що підлягає оплаті, склала 3 251 428,15 грн.

Отже, ураховуючи безспірність та доведеність за матеріалами справи порушення споживачем ПРРЕЕ, а саме підпункту 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ (порушена схема підключення засобу обліку електричної енергії шляхом встановлення перемички, яка шунтує струмові кола засобу обліку, а саме: до клемної колоди КП-25, внаслідок чого спожита електрична енергія недовраховується), суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо наявності підстав для стягнення із споживача (відповідача) вартості необлікованої електричної енергії.

5.4. Водночас щодо правомірності розрахунку вартості необлікованої електричної енергії Верховний Суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 8.4.1 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

У підпункті 3 пункту 8.4.2 розділу VIII ПРРЕЕ встановлено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема, пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо).

При цьому відповідно до підпункту 1 пункту 8.4.8 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, на яку посилається позивач як на підставу позову та проведення розрахунку вартості необлікованої електричної енергії та відповідно правомірність застосування якої досліджували суди попередніх інстанцій, кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил):

1) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 (у частині пошкодження засобів вимірювальної техніки та/або пломб) або у підпункті 4 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Отже, загальне правило, визначене у підпункту 1 пункту 8.4.8 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, щодо кількості днів не застосовується тільки у разі, якщо має місце фіксація засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил. У такому випадку розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з цієї кількості днів, а не з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки.

Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 05.07.2022 у справі № 927/819/21, на яку посилається скаржник у тексті касаційної скарги, як на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

Аналізуючи наведене, Верховний Суд звертає увагу на те, що загальне правило, встановлене у підпункті 1 пункту 8.4.8 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ щодо обрахунку кількісті днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог ПРРЕЕ, зокрема, щодо визначення дати початку нарахування на підставі акта про порушення, закон ставить у залежність насамперед від дати (дня) останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або такої технічної перевірки, яку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку. При цьому у наведеній нормі також встановлено присічний строк (не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення), який підлягає застосуванню при здійсненні розрахунку вартості необлікованої енергії за умови, якщо контрольний огляд засобу комерційного обліку або технічну перевірку, яку було проведено після останнього контрольного огляду, здійснено раніше шести календарних місяців, що передували дню виявлення порушення ПРРЕЕ.

З викладеного слідує, що для правильного обрахунку кількісті днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог ПРРЕЕ, необхідно встановити або дату останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку, або дату останньої технічної перевірки, якщо таку перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку.

Отже, для розгляду цієї справи по суті, виходячи із предмета та підстави позову, судам попередніх інстанцій необхідно було надати оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами та встановити обставини, з якими закон пов`язує настання певних наслідків. Зокрема, необхідно було перевірити всі обставини, які впливають на проведення розрахунку вартості необлікованої електричної енергії, в тому числі встановити дату останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку та/або дату технічної перевірки споживача (відповідача у цій справі).

Проте, як убачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд, розглядаючи спір у цій справі, обмежився посиланнями на те, що позивачем обґрунтовано здійснено розрахунок заборгованості за необліковану електричну енергію на суму 3 251 428,15 грн за період з 20.06.2019 по 19.12.2019 із застосуванням не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Суд апеляційної інстанції, спростовуючи доводи скаржника про порушення підпункту 1 пункту 8.4.8 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, відповідно неправомірність здійсненого розрахунку вартості необлікованої електричної енергії та необхідності проведення такого розрахунку з 18.12.2019 (дати проведення останньої технічної перевірки), а не загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, звернув увагу на те, що 18.12.2019 та 19.12.2019 були проведені різні перевірки. Так, 18.12.2019 була проведена технічна перевірка опломбування засобів обліку електричної енергії та цілісність пломб без їх розпломбування, а 19.12.2019 була проведена перевірка схеми підключення на об`єкті споживача вже з розпломбуванням та демонтажем саме шафи обліку, клемної кришки лічильника та вимірювальну колодку КП-25, із зняттям захисних кришок з усіх монтажних коробів вторинних кіл обліку електричної енергії як в шафі обліку, так і за її межами. Отже, акцентуючи увагу на тому, що позивачем проводилася різні перевірки, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що здійснений позивачем розрахунок із застосуванням шестимісячного строку, є арифметично правильним та обґрунтованим.

Верховний Суд звертає увагу на те, що згідно з положеннями статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому згідно з пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ технічна перевірка - це виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності Кодексу комерційного обліку та відповідним нормативно-технічним документам стану вузла обліку електричної енергії (крім тих його характеристик та властивостей, забезпечення яких покладається на постачальника послуг комерційного обліку) та схеми його підключення, електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки вимірювання, а також з метою виявлення позаоблікових підключень. Контрольний огляд засобу комерційного обліку - це виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів.

Задовольняючи позовні вимоги, зокрема в частині стягнення 3 251 428,15 грн основного боргу за необліковану електричну енергію (період нарахування 6 місяців з 20.06.2019 по 19.12.2019), суди попередніх інстанцій не звернули уваги як на положення пункту 1.1.2 ПРРЕЕ, так і на положення підпункту 1 пункту 8.4.8 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ щодо порядку обрахунку кількості днів, та не надали належної правової оцінки акту технічної перевірки та/або опламбування засобів обліку електричної енергії вище 1000 В від 18.12.2019 № 2086024/1. Зазначивши про те, що 18.12.2019 проведена технічна перевірка опломбування засобів обліку електричної енергії та цілісність пломб без їх розпломбування, суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили та не проаналізували зміст акта перевірки від 18.12.2019, не встановили, який комплекс робіт вчинено позивачем 18.12.2019, а також не звернули уваги на мету проведеного 18.12.2019 комплексу робіт, що впливає на визначення проведених робіт, як то технічна перевірка або контрольний огляд засобу комерційного огляду. Також суди не зазначили конкретних норм чинного законодавства (ПРРЕЕ), які визначають різновиди технічної перевірки та ставлять в залежність від виду технічної перевірки застосування, зокрема, підпункту 1 пункту 8.4.8 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ.

Отже, суди надали неповну юридичну оцінку документам, наявним у справі, не з`ясували усіх фактичних обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, неправильно застосували положення ПРРЕЕ, що призвело до передчасних висновків про задоволення позовних вимог у частині стягнення основного боргу за необліковану електричну енергію (період нарахування 6 місяців з 20.06.2019 по 19.12.2019) у сумі 3 251 428,15 грн.

З огляду на викладене доводи касаційної скарги знайшли часткове підтвердження, а тому рішення та постанова підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення обставин, що мають визначальне значення для правильного вирішення цього спору.

Іншим доводам касаційної скарги колегія суддів не надає оцінку з огляду на необхідність встановлення зазначених вище обставин, які є першочерговими під час розгляду справи № 910/2803/22.

5.5. Верховний Суд також зазначає, що додаткова постанова суду апеляційної інстанції та додаткове рішення місцевого господарського суду у справі № 910/2803/22 про розподіл судових витрат мають похідний характер від постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції по суті спору, а тому скасування судових рішень попередніх інстанцій по суті спору є самостійною та достатньою підставою для скасування додаткової постанови та додаткового рішення.

З огляду на викладене Суд не вбачає підстав надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника у цьому сенсі, адже відповідь на них не впливає на кваліфікацію спірних правовідносин.

6.1. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Ухвалені судові рішення у даній справі зазначеним вимогам не відповідають.

6.3. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

6.4. Оскільки передбачені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не надають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, прийняті у цій справі рішення і постанова підлягають скасуванню, а справу у цій частині слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.5. Під час нового розгляду справи господарському суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд