ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Хмельницького апеляційного суду від 1 березня 2023 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше судимого,останній раз вироком ? Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 вересня 2019 року за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК), засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від
2 грудня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, та з врахуванням вимог ст. 69-1 КК призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Згідно з ст. 71 КК до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 вересня 2019 року та за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Вирішено питання щодо речових доказів на підставі ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Хмельницький апеляційний суд вироком від 1 березня 2023 року скасував вирок місцевого суду у частині призначеного покарання та ухвалив новий вирок, яким призначив засудженому ОСОБА_7 покарання за ч. 4 ст. 186 КК із застосуванням ст. 69-1 цього Кодексу у виді позбавлення волі на строк 6 років 8 місяців.
На підставі ст. 71 КК, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за вироком апеляційного суду частково приєднано невідбуте покарання, призначене вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 вересня
2019 року, та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років
9 місяців.
У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
За вироком суду, ОСОБА_7 27 червня 2022 року о 09:46, під час введеного воєнного стану, в м. Кам`янці-Подільському Хмельницької області (вул. Соборна, 29) , у торговельній залі магазину «ЄВА-1821», у якому здійснює продаж товарів ТОВ «РУШ», умисно, таємно, з корисливою метою, шляхом вільного доступу, з торговельної полиці повторно, з корисливих мотивів викрав туалетну воду марки «Versace EAU Fraiche» об`ємом 30 мл, штрих-код № 247311, вартістю 571,82 грн, яку заховав у праву кишеню штанів з метою приховати свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, та, не сплативши вартості зазначеного товару, пройшов через касову зону магазину. У цей час працівниця магазину помітила незаконні дії ОСОБА_7 і попросила його зупинитися та повернути викрадене майно, проте останній, усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на незаконне заволодіння чужим майном, виявлено працівницею магазину, не реагуючи на вимогу останньої, умисно, з корисливих мотивів з метою відкритого викрадення чужого майна, повторно, не розрахувавшись на касі за вказаний товар, вибіг із приміщення магазину з майном і втік, тобто ОСОБА_7 відкрито викрав у ТОВ «РУШ» вище зазначений товар у результаті чого заподіяв товариству майнової шкоди на суму 571,82 грн.
Вимоги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати вирок суду апеляційної інстанції через невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість. Наполягає на справедливості вироку місцевого суду та вказує, що покарання, призначене йому цим вироком, відповідає тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення. Стверджує про те, що вирок апеляційного суду є безпідставним, занадто суворим та винесеним упереджено.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений і захисник підтримали доводи касаційної скарги засудженого та просили її задовільнити.
Прокурор вважав доводи касаційної скарги засудженого необґрунтованими та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого, захисника та прокурора, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновок суду про доведеність винуватості та кваліфікація дій засудженого за ч. 4 ст. 186 КК у касаційній скарзі не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
Колегія суддів прийшла до висновку, що доводи касаційної скарги про неправильне тлумачення апеляційним судом приписів ст. 69-1 КК є необґрунтованими.
Апеляційний суд обґрунтовано послався на те що, згідно ст. 69-1 КК, за наявності обставин, що пом`якшують покарання, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Таким чином, ст. 69-1 КК, яка є спеціальною і імперативною нормою, передбачає, при наявності до того підстав, обмеження верхньої межі строку або розміру призначеного покарання.
Призначення покарання меншого ніж дві третини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, при застосуванні приписів ст. 69-1 КК, можливо якщо санкція статті, частина статті передбачає покарання менш суворіше ніж ця частка.
Санкція ч. 4 ст. 186 КК передбачає покарання від 7 до 10 років позбавлення волі, тому висновок апеляційного суду, що при застосуванні положень лише ст. 69-1 КК, призначити покарання менше ніж 6 років 8 місяців позбавлення волі не можливо є правильним.
У той же час, колегія суддів Верховного Суду, виходячи із встановлених судами конкретних обставин справи, прийшла до висновку щодо можливості застосування при призначені покарання ОСОБА_7 положень ст. 69 КК.
Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи із принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Під час вибору заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.
Згідно приписів ст. 69 КК за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Беручи до уваги встановлені обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 , а саме: щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також враховуючи особу винуватого, його молодий вік, позитивну характеристику, те, що він є батьком малолітньої дитини, обставини вчинення злочину, повне визнання вини, усунення шкоди спричиненої кримінальним правопорушенням, що вартість викраденого, всього 571,82 грн, позицію потерпілої, яка просила суворо не карати засудженого, Верховний Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 покарання із застосуванням приписів ст. 69 КК, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 4 ст. 186 КК.
У Суду відсутні підстави вважати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в іншій частині такими, що суперечать нормам процесуального права щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення.
За таких обставин вирок суду апеляційної інстанції в частині призначення
ОСОБА_7 покарання за ч. 4 ст. 186 КК підлягає зміні.
Керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд