ПОСТАНОВА
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м. Запоріжжя.
Обставини справи
1. Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 жовтня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України (далі - КК) із застосуванням статті 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і відповідно до статті 75 цього Кодексу звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
2. Суд визнав доведеним, що він у 2020 році в м. Запоріжжі незаконно придбавав, перевозив зберігав та збував особливо небезпечну психотропну речовину PVP у великому розмірі за обставин, детально викладених у вироку. Зокрема, особі, що проводила оперативну закупку, він збув 25 листопада 0,2237 г PVP за 400 грн та 28 грудня 0,2738 г PVP за 450 грн. В ході обшуку в квартирі та гаражі за місцем проживання засудженого було виявлено та вилучено 2,6444 г PVP.
3. Оскарженим вироком апеляційний суд за скаргою прокурора скасував вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання і призначив засудженому за частиною 2 статті 307 КК із застосуванням статті 69 цього Кодексу покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. Захисник, посилаючись на пункти 2 та 3 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить змінити вирок апеляційного суду та застосувати до засудженого положення статті 75 КК .
5. Він стверджує, що апеляційний суд усупереч вимогам статті 65 КК не врахував повною мірою пом`якшуючих обставин, а також всіх позитивних даних про особу засудженого, зокрема незадовільний стан його здоров`я, сімейний стан та активну участь у волонтерській діяльності і дійшов необґрунтованого висновку про неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства.
Позиції учасників судового провадження
6. Захисник підтримав доводи своєї скарги.
7. Прокурор заперечив проти задоволення касаційних вимог захисника та просив залишити вирок апеляційного суду без зміни.
8. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
9. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
10. Доводи в касаційній скарзі про порушення загальних засад при призначенні покарання засудженому Суд вважає необґрунтованими.
11. Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.
12. Суд звертає увагу, що доводи в касаційній скарзі захисника зводяться до незгоди з оцінкою судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи та їх значення для визначення порядку відбування призначеного засудженому покарання. Однак сама собою незгода сторони з оцінкою суду не доводить явної несправедливості покарання, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 438 КПК у сукупності зі статтею 414 цього Кодексу може стати підставою для скасування або зміни судових рішень.
13. Суд пересвідчився, що апеляційний суд дотримався вимог закону при призначенні засудженому покарання. У вироку апеляційний суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного й усі інші обставини, які мають правове значення, і дійшов висновку про необґрунтоване застосування попередньою інстанцією положень статті 75 КК.
14. Апеляційний суд виходив із того, що засуджений з корисливих мотивів скоїв тяжкий злочин в сфері незаконного обігу психотропних речовин. Незаконна діяльність засудженого була припинена лише через втручання правоохоронних органів, а велика кількість вилученої психотропної речовини, яку засуджений зберігав для збуту, свідчить про його підвищену суспільну небезпечність. Враховуючи наведене, суд зробив обґрунтований висновок про те, що ненастання суспільно небезпечних наслідків від діяння засудженого у даному випадку не можна вважати пом`якшуючою покарання обставиною.
16. Водночас суд апеляційної інстанції не залишив поза увагою всі інші дані про особу засудженого та обставини, що впливають на розмір покарання, у тому числі й ті, на які є посилання в касаційній скарзі: визнання ним своєї вини, його щире каяття та сприяння у встановленні фактичних обставин справи, а також перебування на його утриманні неповнолітньої дитини та незадовільний стан його здоров`я.
17. Урахувавши зазначене, суд апеляційної інстанції застосувавши положення частини 1 статті 69 КК зменшив розмір покарання, призначеного судом першої інстанції до 4 років позбавлення волі.
15. Однак, зважаючи на всі встановлені обставини в сукупності з характером конкретних дій засудженого, апеляційний суд визнав неможливим досягти мети покарання без ізоляції засудженого від суспільства.
18. Переконливих аргументів, які би доводили явну несправедливість призначеного засудженому покарання, в касаційній скарзі не наведено.
19. Таким чином, апеляційний суд не порушив вимог статей 50 та 65 КК, а призначене засудженому покарання відповідає визначеним законом меті та загальним засадам.
20. Вирок апеляційного суду не суперечить статтям 370, 374, 420 КПК, а тому підстав для його зміни за доводами касаційної скарги захисника Суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд