ПОСТАНОВА
головуючого Крата В. І.,
суддів Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»;
відповідач - ОСОБА_1 , розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 травня 2023 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Кулікової С. В.,
Короткий зміст позовних вимог
16 вересня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») звернулося до суду із заявою в якій просить видати дублікат виконавчого листа № 2-172/2011(1) та поновити строк його пред`явлення до виконання.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21 грудня 2020 року заяву ТОВ «Вердикт Капітал» задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа № 2-172/2011 (1) виданого 05 вересня 2012 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.
Поновлено ТОВ «Вердикт Капітал» строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-172/2011 (1) виданого 05 вересня 2012 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.
Не погодившись з цим судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху.
Апеляційний суд запропонував особі, яка подала апеляційну скаргу, надіслати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Роз`яснив строк та порядок виконання вимог ухвали та попередив про наслідки їх невиконання.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 21 грудня 2020 року визнано неподаною та повернуто скаржнику.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху неодноразово надсилалась рекомендованою кореспонденцією ОСОБА_1 за адресою, яка зазначена в апеляційній скарзі, проте, поштові відправлення повернулися на адресу Київського апеляційного суду без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Апеляційний суд зазначив, що сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами, неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Недоліки апеляційної скарги в строк, встановлений ухвалою апеляційного суду не усунуто, апеляційну скаргу належить визнати неподаною та повернути заявнику.
Арґументи учасників справи
14 червня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не отримував копії ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, у зв`язку з чим не був обізнаний про необхідність зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та сплати судового збору. Крім того, вказує, що навів поважні обставини причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття провадження зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження (порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
При поверненні апеляційної скарги ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції виходив із того, що скаржник, в установлений судом строк, недоліки апеляційної скарги не усунув, не подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, не сплатив судовий збір.
Відповідно до частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси
Аналіз матеріалів справи свідчить, що ухвала про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 не отримана. Конверти з ухвалою суду, надіслані відповідачу, двічі повернулися до апеляційного суду без вручення адресату з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 79, 82).
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Європейський суд з прав людини вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 6 грудня 2007 року).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2022 року в справі № 213/3262/21 (провадження № 61-6110св22) зроблено висновок, що: «повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилась від виконання вимог, вказаних в ухвалі».
З урахуванням того, що ОСОБА_1 ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху не отримав, суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги відповідачу.
Доводи касаційної скарги дають підстави вважати, що ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржена ухвала - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,