ПОСТАНОВА
головуючого Червинської М. Є.,
суддів Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Білопторг», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 лютого 2022 рокув складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А., та касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року в складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Немировської О. В., Ящук Т. І.,
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У 2013 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Білопторг» (далі - ТОВ «Білопторг») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просило стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за договорами підряду від 27 грудня 2010 року № 27/12, від 01 жовтня 2010 року № 01/10, від 30 червня 2011 року № 30/06 та пеню у розмірі 15 913 688,73 грн.
Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року відхилено клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.
22 грудня 2021 року до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2022 року вказану апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив з підстав відсутності предмета апеляційного оскарження, оскільки ухвала, яку оскаржує відповідач, у матеріалах справи відсутня.
Також 12 липня 2022 року до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року вказану апеляційну скаргу повернуто заявнику з підстав відсутності предмета апеляційного оскарження.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
У лютому 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_8 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 04 лютого 2022 року й передати справу для продовження розгляду до апеляційного суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що частиною п`ятою статті 357 ЦПК України не передбачено такої підстави для повернення апеляційної скарги як відсутність предмета апеляційного оскарження. Також ЦПК України не містить заборони оскарження в апеляційному порядку протокольних ухвал.
У серпні 2022 року ОСОБА_3 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року й передати справу для продовження розгляду до апеляційного суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 05 квітня 2022 року та від 08 вересня 2022 року відкриті касаційні провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
09 березня 2023 року справа № 761/12961/13-ц надійшла до Верховного Суду.
Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_9 надіслала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 в електронній формі. Проте Верховний Суд, з огляду на положення частини сьомої статті 43, частини четвертої статті 183 ЦПК України, цей відзив не враховує та повертає його заявнику без розгляду, оскільки до такого не додано доказів надсилання його копій іншим учасникам справи.
Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
Відповідно до частин четвертої, п`ятої та восьмої статті 259 ЦПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання. Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.
Отже, процесуальним законом визначено право суду постановити ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати. Відповідно така ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у випадках, передбачених ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 06 грудня 2021 року суд першої інстанції відхилив клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_8 про зупинення провадження у справі, що підтверджується аудіозаписом судового засідання та змістом протоколу судового засідання від 06 грудня 2021 року.
Відхиляючи клопотання, суд першої інстанції виходив, зокрема, з відсутності об`єктивної необхідності в зупиненні провадження у справі. Суд зазначив, що всі дії сторони відповідача спрямовані на затягування розгляду справи, який триває понад 8 років.
Тобто, суд першої інстанції вирішив це клопотання шляхом постановлення ухвали без виходу до нарадчої кімнати, яка занесена до протоколу судового засідання, тому висновки суду апеляційної інстанції про відсутність в матеріалах справи предмета апеляційного оскарження - ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року, є помилковими.
Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду передбачений статтею 353 ЦПК України. У цьому переліку відсутня ухвала суду щодо відмови в задоволенні клопотання про зупинення провадження.
Пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Оскільки ухвала суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні клопотання про зупинення провадження не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на цю ухвалу підлягали поверненню з підстав, передбачених пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Отже, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про повернення апеляційних скарг, але помилився щодо мотивів такого повернення.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційні скарги задовольнити частково, оскаржувані ухвали суду апеляційної інстанції змінити, виклавши мотиви повернення апеляційних скарг у редакції цієї постанови.
Щодо судових витрат
Оскільки Верховний Суд змінює ухвали суду апеляційної інстанції, але виключно в частині мотивів їх постановлення, то розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
