ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 листопада 2013 року в кримінальному провадженні № 12012130810000412 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя
АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2013 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено
ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 76 цього Кодексу. Постановлено стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 771,15 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 4 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
2. Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 листопада 2013 року зазначений вирок стосовно ОСОБА_6 залишено без змін.
3. Згідно з вироком ОСОБА_6 засуджено за те, що він 18 грудня 2012 року приблизно о 14:15, знаходячись біля буд. АДРЕСА_1 , у ході конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків наніс ОСОБА_7 три удари кулаком в обличчя, чим заподіяв їй середньої тяжкості тілесне ушкодження у виді закритого перелому нижньої щелепи ліворуч та легкі тілесні ушкодження у виді забою м`яких тканин і синця обличчя.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
4. У касаційній скарзі ОСОБА_6 , посилаючись на неповноту, однобічність і упередженість судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить судові рішення стосовно нього скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Даючи власну оцінку доказам у кримінальному провадженні, відмінну від їх оцінки судами попередніх інстанцій, заперечує висновки судів про доведеність його винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки вони ґрунтуються на показаннях самої потерпілої, а також свідків, які не були очевидцями події, водночас докази на користь його невинуватості суди проігнорували. Вважає, що судами порушено принцип змагальності та його право на захист через відмову в допиті свідків захисту, на виклику яких він наполягав, та призначенні додаткової комісійної судово-медичної експертизи.
Рух справи
5. Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 червня 2014 року відкрито касаційне провадження за зазначеною касаційною скаргою та витребувано із Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 .
6. Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від
03 жовтня 2017 року, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України та визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд, у зв`язку із чим матеріали касаційної скарги ОСОБА_6 передано до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
7. На даний час Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим знаходиться на тимчасово окупованій території і, незважаючи на вжиті Верховним Судом заходи, матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 з Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду не надійшли, інформація про місце знаходження кримінального провадження відсутня.
8. Беручи до уваги те, що від дати витребування матеріалів кримінального провадження минув значний час, а заходи, спрямовані на їх отримання для розгляду в касаційному порядку, виявилися безрезультатними, враховуючи зміст питань, порушених у касаційній скарзі, особливості процедури касаційного перегляду та повноваження суду касаційної інстанції, а також те, що в матеріалах касаційного провадження наявні копії судових рішень, які оскаржуються, Верховний Суд дійшов висновку про можливість здійснення касаційного розгляду за документами і матеріалами, поданими ОСОБА_6 , оскільки в цьому конкретному випадку таких документів і матеріалів буде достатньо для ухвалення відповідного судового рішення.
Позиції учасників судового провадження
9. У засіданні суду касаційної інстанції прокурор вважав за можливе здійснювати розгляд касаційного провадження за наявними у ньому матеріалами, просив відхилити касаційну скаргу.
Мотиви Суду
10. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позицію прокурора, перевіривши матеріали касаційного провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
11. За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
12. Згідно із ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу (ч. 2 ст. 438 КПК України).
13. Таким чином, неповнота судового розгляду (ст. 410 КПК України) та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) не є підставою для перегляду судових рішень в касаційному порядку, чинним кримінальним процесуальним законом не передбачена можливість скасування касаційним судом рішень попередніх інстанцій з цих підстав.
14. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції під час провадженняза апеляційною скаргою ОСОБА_6 , доводи якої аналогічні доводам у його касаційній скарзі. Відхиляючи аргументи ОСОБА_6 та погоджуючись з висновками суду першої інстанції, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 419 КПК України навів у своїй ухвалі докладні мотиви прийнятого ним рішення, з яким погоджується також колегія суддів касаційного суду.
15. Так, незважаючи на невизнання своєї винуватості ОСОБА_6 , судом було враховано показання потерпілої ОСОБА_7 про події, які передували виникненню конфлікту між нею та обвинуваченим, та обставини нанесення останнім удару їй у правий бік обличчя, після якого вона впала. Коли піднімалася, ОСОБА_6 вдарив її по обличчу ліворуч, після чого вона на деякий час втратила свідомість, а коли отямилась, відчула у роті присмак крові. Також потерпіла розповіла, що, повертаючись додому, бачила ОСОБА_6 , який розмовляв з ОСОБА_8 і казав йому, що даремно побив бабцю.
16. Ці показання потерпілої ОСОБА_7 підтвердили свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а з показань свідка ОСОБА_11 убачається, що між потерпілою та ОСОБА_6 дійсно мав місце конфлікт, чого він і сам не заперечує.
17. Згідно з даними висновку судово-медичної експертизи та показаннями експерта ОСОБА_12 , виявлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупого предмета (предметів), можливо кулаків або предметів з аналогічними травмуючими властивостями, та, враховуючи їх характер і локалізацію, зокрема наявність не менше ніж трьох зон ураження та розташування ушкоджень у зонах різних анатомічних областей обличчя, утворення їх за умов падіння потерпілої на площині з висоти власного зросту, як стверджує ОСОБА_6 , є малоймовірним.
18. З огляду на ці та інші докази, досліджені та оцінені судами попередніх інстанцій з дотриманням вимог ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості й достовірності, а в сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суди дійшли обґрунтованих висновків про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
19. Покарання ОСОБА_6 призначено з дотриманням вимог статей 50, 65, 75 КК України, відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його особі та конкретним обставинам справи, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
20. Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були би безумовними підставами для скасування чи зміни оскаржених судових рішень у цьому кримінальному провадженні, колегією суддів не встановлено.
21. Урахувавши наведене, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а вирок та ухвалу стосовно ОСОБА_6 слід залишити без зміни.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, колегія суддів