ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 260/7974/21

У грудні 2021 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області, у якому просив суд:

- визнати протиправними дії Державного агентства меліорації та рибного господарства України під час проведеного дисциплінарного провадження, за результатами якого наказом № 127-ТО «Про звільнення ОСОБА_1 » від 8 грудня 2021 року звільнений начальник Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області ОСОБА_1 на підставі відсутності у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку;

- скасувати наказ Державного агентства меліорації та рибного господарства України №127-ТО від 8 грудня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відповідного управління у Закарпатській області;

- зобов`язати Державне агентство меліорації та рибного господарства України нарахувати й виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, за весь час вимушеного прогулу;

- зобов`язати компетентні органи Державної виконавчої служби, Міністерства юстиції України за наявності підстав, відповідно до вимог чинного законодавства України стягнути з Державного агентства меліорації та рибного господарства України на користь ОСОБА_1 кошти в сумі середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, за весь час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликався на протиправність його звільнення, мотивуючи відсутністю прогулу та прийняття відповідачем оскаржуваного наказу на підставі наказу про оголошення йому догани за прогул, який оскаржений до суду.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства меліорації та рибного господарства «Про звільнення ОСОБА_1 » від 8 грудня 2021 року №127-ТО;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області з 10 грудня 2021 року;

- стягнуто на користь ОСОБА_1 із Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 грудня 2021 року до 13 жовтня 2022 року в розмірі: 104926,45 грн.

- рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області та в частині стягнення на його користь заробітної плати у межах одного місяці в розмірі: 29770,00 грн суд допустив до негайного виконання.

- у задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

24 жовтня 2022 року Закарпатський окружний адміністративний суд постановив ухвалу, якою вирішив:

- виправити описку, допущену в пункті 2 резолютивної частини рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року у справі №260/7974/22, а саме: помилково вказане найменування відповідача-1 Державне агентство меліорації та рибного господарства, виправити на правильне - Державне агентство меліорації та рибного господарства України;

- виправити описку, допущену в пункті 4 резолютивної частини рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року у справі № 260/7974/22, виклавши його в такій редакції:

«Стягнути на користь ОСОБА_1 із Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 грудня 2021 року по 13 жовтня 2022 року в розмірі 304786,15 грн. (триста чотири тисячі сімсот вісімдесят шість гривень п`ятнадцять копійок)».

3 листопада 2022 року Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалив додаткове рішення, яким стягнув солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі: 5000 грн.

Розв`язуючи спір про незаконність звільнення з роботи, місцевий суд зазначив, що відповідач видав наказ від 8 грудня 2021 року №127-ТО. з мотивів вчинення позивачем систематичного (повторно протягом року) дисциплінарного проступку у виді прогулу. Водночас суд зауважив, що попередньо судовим рішенням в адміністративній справі №260/6722/21 встановлена відсутність прогулу ОСОБА_1 без поважних причин і визнано протиправним та скасовано наказ відповідача від 10 листопада 2021 року №113-ТО про оголошення позивачу догани за вчинення прогулу з підстав відсутності прогулу без поважних причин.

На тлі цих обставин місцевий суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відсутня така кваліфікуюча ознака дисциплінарного проступку як систематичність, що виключає застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення з посади державної служби відповідно до вимог частини п`ятої статті 66 Закону України «Про державну службу» та свідчить про протиправність наказу від 8 грудня 2021 року №127-ТО.

Розв`язуючи питання про поновлення позивача на посаді, місцевий суд зазначив, що закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 240-1 КЗпП України, а тому встановивши, що звільнення відбулося із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі. У цьому контексті суд зауважив, що наказом від 8 грудня 2021 року №127-ТО позивач був звільнений з посади начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області.

На основі цих обставин і міркувань місцевий суд дійшов висновку, що з урахуванням вимог статті 235 КЗпП України позивач має бути поновлений на посаді начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області.

Розв`язуючи питання про орган, який має оплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд дійшов висновку, що такий заробіток необхідно стягнути з Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області.

Разом з цим, суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій Державного агентства меліорації та рибного господарства України під час проведеного дисциплінарного провадження за результатами якого позивача звільнено з посади, мотивувавши тим, що це не призведе до більш повного відновлення порушених прав позивача, оскільки судом вже визнано протиправним та скасовано наказ про звільнення позивача з посади.

Зрештою суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання органів Державної виконавчої служби, Міністерства юстиції України за наявності підстав, відповідно до вимог законодавства України стягнути з Державного агентства меліорації та рибного господарства на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу. Таке рішення суд мотивував тим, що зазначена вимога є передчасною та спрямована на виконання судового рішення в цій справі, а тому не може бути задоволена.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу Державного агентства меліорації та рибного господарства України залишено без задоволення, натомість скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:

- рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року змінено, викладено абзац другий резолютивної частини рішення у такій редакції:

«Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області з 10 грудня 2021 року».

- у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги Державного агентства меліорації та рибного господарства України, суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду стосовно того, що у спірних правовідносинах відсутня така кваліфікуюча ознака вчиненого позивачем дисциплінарного проступку як систематичність, що виключає застосування до нього такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення з посади.

Водночас суд погодився з доводами скарги ОСОБА_1 стосовно допущення судом першої інстанції помилки в частині визначення посади для його поновлення.

У цьому контексті апеляційний суд виснував, що на час прийняття відповідачем наказу про звільнення ОСОБА_1 перебував на посаді начальника Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області (Закарпатський рибоохоронний патруль), а тому має бути поновлений саме на посаді начальника цього суб`єкта владних повноважень.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України просить Верховний Суд скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року залишити без змін.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства (далі - «КАС України»).

Скаржник обґрунтував свої доводи тим, що суд апеляційної інстанції застосував норми статті 235 КЗпП України без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 4 липня 2018 року у справі №826/12916/15, від 22 травня 2018 року у справі №П/9901/101/18, від 6 березня 2019 року у справі №824/424/16-а, від 13 березня 2019 року у справі №826/751/16, від 27 червня 2019 року у справі №826/5732/16, від 26 липня 2019 року у справі №826/8797/15, від 9 жовтня 2019 року у справі №П/811/1672/15, від 12 вересня 2019 року у справі №821/3736/15-а, від 22 жовтня 2019 року у справі №816/854/17, від 7 липня 2020 року у справі №811/952/15.

У цьому контексті скаржник відстоює думку про те, що суд апеляційної інстанції, змінивши рішення місцевого суду, поновив позивача на посаді, яку він не займав до звільнення (начальник Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області). Скаржник наголошує на тому, що на час звільнення ОСОБА_1 перебував на посаді начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області і саме на цій посаді був поновлений рішенням суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи й вимоги касаційної скарги.

ОСОБА_1 просить Верховний Суд відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову, яка оскаржується.

Позивач зазначає, що прохальна частина скарги не може бути задоволена у тій редакції, як її виклав скаржник, оскільки останній просить повністю скасувати оскаржувану постанову, проте межі скарги зведені лише до часткового її оскарження.

Також позивач вважає, що скаржник вводить суд в оману, коли стверджує, що його звільнено з Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області. Позивач наполягає на тому, що перед звільненням він працював на посаді начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області, куди його й поновив суд апеляційної інстанції.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заявив клопотання про передачу справи на розгляд палати, до якої входить колегія суддів. Більше клопотань позивач у судовому засіданні не заявляв.

Інший відповідач - Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області - не подало відзиву на касаційну скаргу, копія ухвали про відкриття касаційного провадження вручена йому 29 травня 2023 року.

Міністерство аграрної політики та продовольства України не подало відзиву на касаційну скаргу, копія ухвали про відкриття касаційного провадження доставлена в його електронний кабінет 18 травня 2023 року.

Закарпатська обласна державна адміністрація не подала відзиву на касаційну скаргу, копія ухвали про відкриття касаційного провадження вручена їй 29 травня 2023 року.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Наказом Державного агентства рибного господарства України №61-ТО від 22 вересня 2016 року ОСОБА_1 був призначений на посаду начальника управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області (т.1, а.с.17).

21 жовтня 2021 року відповідно до наказу №103-ТО щодо ОСОБА_1 було відкрито дисциплінарне провадження

25 жовтня 2021 року відповідно до наказу №106-ТО було закрите дисциплінарне провадження, ініційоване 7 червня 2019 року на підставі наказу №58-ТО. Підставою закриття зазначено рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року у справі №260/990/21 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року (т.1, а.с.59).

Наказом т.в.о голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України «Про відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » від 27 жовтня 2021 року №107-ТО порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області.

Указаний наказ винесений на підставі листа Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області від 25 жовтня 2021 року №2-16-01/837-21 (т.1, а.с. 48).

У листі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області від 25 жовтня 2021 року №2-16-01/837-21 зазначено, що в період з 1 жовтня 2021 року до 25 жовтня 2021 року начальник управління ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці, про що складено акти. У зв`язку з чим, Управління агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області пропонувало порушити дисциплінарне провадження щодо начальника управління ОСОБА_1 (т.1, а.с. 158-159).

28 жовтня 2021 року ОСОБА_1 надіслано повідомлення дисциплінарної комісії про відкриття дисциплінарного провадження та можливість надання документів і матеріалів, що підтверджують або спростовують факт вчинення можливого дисциплінарного проступку. Цим повідомленням також проінформовано про дату засідання дисциплінарної комісії.

3 листопада 2021 року складений акт про відмову начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області ОСОБА_1 отримати повідомлення дисциплінарної комісії від 28 жовтня 2021 року.

4 листопада 2021 року ОСОБА_1 надав пояснення, адресоване Державному агентству меліорації та рибного господарства України.

5 листопада 2021 року дисциплінарною комісією складений акт про відсутність на засіданні дисциплінарної комісії начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області ОСОБА_1

ОСОБА_1 листом від 22 вересня 2021 повідомляв Державне агентство меліорації та рибного господарства України про адресу для листування: АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 43-44).

Державне агентство меліорації та рибного господарства України кореспонденцію дисциплінарної комісії надсилало позивачу за адресами: 1) пр-т Свободи, 35/9, місто Ужгород; 2) АДРЕСА_2 .

Наказом Державного агентства меліорації та рибного господарства від 10 листопада 2021 року №113-ТО «Про оголошення догани ОСОБА_1 » позивачу оголошена догана за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» як прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (т.1, а.с. 55).

11 листопада 2021 року ОСОБА_1 надіслано повідомлення дисциплінарної комісії про надання документів і матеріалів, що підтверджують або спростовують факт вчинення можливого дисциплінарного проступку. Цим повідомленням також проінформовано про дату засідання дисциплінарної комісії.

16 листопада 2021 року дисциплінарною комісією складений акт про відсутність на засіданні дисциплінарної комісії начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області ОСОБА_1.

23 листопада 2021 року ОСОБА_1 надіслано повідомлення дисциплінарної комісії про надання документів і матеріалів, що підтверджують або спростовують факт вчинення можливого дисциплінарного проступку. Цим повідомленням також проінформовано про дату засідання дисциплінарної комісії.

29 листопада 2021 року дисциплінарною комісією складено акт про відсутність на засіданні дисциплінарної комісії начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області ОСОБА_1 .

Відповідно до Протоколу №4 засідання дисциплінарної комісії від 29 листопада 2021 року запропоновано підготувати подання дисциплінарної комісії за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 з висновком про наявність в його діях дисциплінарного проступку та враховуючи, що до державного службовця вже застосовувались заходи дисциплінарного впливу за аналогічний проступок (наказ Держрибагентсва від 10 листопада 2021 року №113-ТО «Про оголошення догани ОСОБА_1 ») рекомендувати застосувати до нього дисциплінарне стягнення звільнення з посади державної служби.

30 листопада 2021 року дисциплінарною комісією за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 внесене подання.

Відповідно до цього подання, дисциплінарною комісією встановлено, що з 1 жовтня 2021 року до 25 жовтня 2021 року ОСОБА_1 на робочому місці був відсутній, що підтверджується табелями обліку робочого часу за жовтень та відповідними актами. Комісія дійшла висновку, що дії начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області ОСОБА_1 є дисциплінарним проступком і відповідають пункту 12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну служб», а саме прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Дисциплінарною комісією було встановлено, що до державного службовця вже застосовувалися заходи дисциплінарного впливу за аналогічний дисциплінарний проступок (наказ Державного агентства меліорації та рибного господарства від 10 листопада 2021 року №113-ТО «Про оголошення догани ОСОБА_1 »). Зазначене свідчить про скоєння систематичного (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пункту 12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» та є фактом, який обтяжує дисциплінарну відповідальність державного службовця. У зв`язку з наведеним, дисциплінарною комісією запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби.

Таке звільнення погоджене Міністерством аграрної політики та продовольства України листом від 7 грудня 2021 року №21-1520-05.1/12686 та Закарпатською обласною державною адміністрацією листом від 3 грудня 2021 року №1-10.2-19/6930-21.

Наказом Державного агентства меліорації та рибного господарства України «Про звільнення ОСОБА_1 » від 8 грудня 2021 року №127-ТО звільнено ОСОБА_1 , начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пункту 12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, за пунктом 4 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» з 9 грудня 2021 року.

Цим наказом обов`язок здійснити відповідні розрахунки з ОСОБА_1 покладено на Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області.

На виконання цього наказу Управлінням державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області видало наказ від 9 грудня 2021 року «Про здійснення розрахунків у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 ».

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2022 року, частково задоволено позов ОСОБА_1 до Державного агентства меліорації та рибного господарства України про визнання протиправними дій та скасування наказу:

- визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства меліорації та рибного господарства України №113-ТО від 10 листопада 2021 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 »;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Наказом Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 8 грудня 2021 року № 127-ТО «Про звільнення ОСОБА_1 » обов`язок здійснити відповідні розрахунки з позивачем покладено на Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області. Управлінням державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області на виконання наказу Держрибагентства від 08.12.2021 року № 127-ТО «Про звільнення ОСОБА_1 » винесено наказ від 09 грудня 2021 року «Про здійснення розрахунків у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 ».

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Ухвалою від 18 травня 2023 року Суд відкрив касаційне провадження з метою перевірки доводів скарги, яка подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»).

Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходить із такого.

Насамперед Суд звертає увагу на межі касаційного перегляду постанови суду апеляційної інстанції.

Так, касаційна скарга Державного агентства меліорації та рибного господарства України містить доводи про неправильне застосування апеляційним судом норм статті 235 КЗпП України під час розв`язання питання про поновлення ОСОБА_1 на посаді.

Водночас скарга не містить доводів щодо незгоди скаржника із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, стягнення на користь позивача суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Зважаючи на ці обставини та приписи частини першої статті 341 КАС України, Суд не перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у вказаних частинах.

З огляду на доводи й заперечення сторін та висновки судів попередніх інстанцій, ключове питання спору на стадії касаційного перегляду стосується відповідності висновку суду апеляційної інстанції практиці Верховного Суду щодо застосування норм 235 КЗпП України під час поновлення працівника на попередній роботі.

За приписами частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту прав, ніж зазначений в частині першій статті 235 КЗпП України, а отже, установивши, що звільнення відбулося із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі. Таку правову позицію Верховний Суд висловлював неодноразово, зокрема, у постанові від 7 липня 2020 року у справі №811/952/15, на яку послався скаржник.

Отже, матеріальний закон і практика його тлумачення передбачають, що у випадку незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення місцевого суду, виходив з того, що на час прийняття відповідачем наказу про звільнення ОСОБА_1 перебував на посаді начальника Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області (Закарпатський рибоохоронний патруль), а тому має бути поновлений саме на цій посаді.

На тлі доводів скаржника та позивача Суд зауважує, що у цій справі достеменно встановлений факт призначення ОСОБА_1 на посаду начальника управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області. Водночас факт перебування ОСОБА_1 на посаді начальника Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області (Закарпатський рибоохоронний патруль) належно не встановлений.

У цьому контексті Суд дійшов висновку про неповноту судового розгляду, допущену судом апеляційної інстанції, яка полягає у нез`ясуванні всіх істотних обставин справи і поверхневому дослідженні доказів у питанні поновлення незаконного звільненого працівника на роботі.

Цей висновок Суд пояснює тим, що обставини проходження й просування ОСОБА_1 по службі в органах Держрибагенства достеменно не встановлені. Трудова книжка позивача, особова справа чи накази відповідача з кадрових питань, окрім призначення й звільнення, у матеріалах справи відсутні.

Також не з`ясовані обставини при яких в органах Держрибагенства відбулося розмежування посад керівника Закарпатського обласного управління на «стару» й «нову», не встановлена правова природа цих змін (реорганізація чи перейменування). Штатні розписи, положення про територіальне управління, накази про внесення до них змін у матеріалах справи відсутні.

Без дослідження указаних обставин й оцінки відповідних доказів відсутні підстави вважати обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про перебування ОСОБА_1 на посаді начальника Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області (Закарпатський рибоохоронний патруль).

Згідно з частиною третьою статті 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного, зокрема, у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі №525/505/16-ц, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично-значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їхніх зв`язків, відносин і залежностей. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного і обґрунтованого рішення

На тлі викладеного Верховний Суд дійшов висновку про недотримання судом апеляційної інстанції принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження доказів і визначення обставин, які необхідно встановити, для вирішення спору в частині поновлення працівника на роботі.

У цій частині спору суд апеляційної інстанції не з`ясував обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, що є порушенням статей 9, 242, 308 КАС України, і призвело до прийняття необґрунтованого судового рішення.

Оскільки вказані обставини і фактичні дані залишилися поза межами дослідження суду апеляційної інстанції, то з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність його висновку в оскаржуваній частині постанови.

Зважаючи на те, що правильне вирішення справи в означеній частині вимагає дослідження доказів і з`ясування обставин, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд в цій частині.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

На основі викладеного Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, а оскаржувану постанову слід скасувати в частині зміни рішення суду першої інстанції з направленням справи у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно дослідити всі обставини, які мають значення для правильного вирішення спору; оцінити доказам з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі; надати оцінку обставинам аргументам сторін і, у залежності від установленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

Враховуючи те, що в іншій частині постанова суду апеляційної інстанції не переглядається, то відповідно до правил статті 350 КАС України у такій частині її належить залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 4 липня 2023 року було зупинено виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку. Оскільки ця постанова скасовується у частині зміни рішення суду першої інстанції, то відсутня необхідність у вирішенні питання про поновлення її дії.

Стосовно клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд палати, до якої входить колегія суддів, Суд звертає увагу на таке.

Згідно з частиною першою статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати

Відповідно до частини першої статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Позивач не вказав аргументів на предмет того від якого висновку і щодо застосування якої норми права у подібних правовідносинах необхідно відступити. Натомість клопотання вмотивоване доводами з відзиву на касаційну скаргу. У сукупності це свідчить про необґрунтованість заявленого клопотання. Водночас підстав для передачі справи на розгляд палати за власною ініціативою Суд не вбачає. Тож клопотання позивача про передачу цієї справи на розгляд палати не може бути задоволено.

З огляду на результат розгляду касаційної скарги судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України,