ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 757/14112/20-ц

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду з позовом до Міністерства юстиції України про:

- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2019 № 4386/7 «Про відмову у задоволенні скарги»;

- зобов`язання Міністерства юстиції України повторно розглянути скаргу вих. 422/19-К від 12.09.2019 ОСОБА_1 на реєстраційну дію, проведену державним реєстратором Головного територіального управління юстиції у м. Києві Піддубняком Віталієм Володимировичем.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що оспорюваний наказ Міністерства юстиції України № 4386/7 від 27.12.2019 «Про відмову у задоволенні скарги» прийнято без урахування всіх його доводів, які були викладені у скарзі, щодо вчинення реєстраційної дії з порушенням вимог чинного законодавства.

Позивач вказує, що рішення позачергової конференції Федерації велосипедного спорту України від 20.08.2019, яке оформлено протоколом № 3, прийнято з порушенням порядку скликання та неуповноваженими делегатами.

Державним реєстратором було прийнято рішення від 22.05.2019 №2428, яким було зупинено розгляд документів з тих підстав, що подані документи не відповідають вимогам закону, а саме: протокол № 3 від 20.08.2019 містить підписи осіб, які не були уповноважені на підписання такого протоколу; назва юридичної особи в усіх документах зазначена неправильно.

Під час розгляду скарги на реєстраційні дії у Міністерстві юстиції України стало відомо, що після зупинення розгляду документів, особами, які підписали протокол, було здійснено виготовлення інших за своїм змістом та формою документів щодо Конференції від 20.08.2019.

Державний реєстратор був обізнаний про зміну змісту документів, які подавались для проведення державної реєстрації, при цьому йому було відомо, що нової позачергової Конференції не проводилося.

На момент проведення оскарженої реєстраційної дії, в ЄДР особою, що має право вчиняти дії від імені Федерації без довіреності було вказано двох осіб - президента ОСОБА_1 та генерального директора Солнцева О.В.

Разом з тим протокол № 3 від 20.08.2019 містить посилання на рішення Конференції внести зміни про президента Федерації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у встановленому законодавством порядку самостійно президентом ОСОБА_3. або уповноваженими особами Гадомським Д.В., Клімбовською Е.А.

Отже протоколом передбачено, що документи для проведення реєстраційних дій мають подаватися одночасно двома представниками Гадомським Д.В. та Клімбовською Е.А.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15.07.2021 було закрито провадження у справі № 757/14112/20-ц.

Постановою Київського апеляційного суду від 30.11.2021 у справі № 757/14112/20-ц змінено ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 15.07.2021 та вказано, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21.01.2022 справу № 757/14112/20-ц передано до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 у справі № 757/14112/20-ц, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023, у задоволені позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено наявність визначених статтею 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» підстав для відмови у державній реєстрації, а тому реєстраційна дія № 10701070010020930 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах» стосовно Федерації велосипедного спорту України головним спеціалістом Головного територіального управління юстиції у м. Києві Піддубняком В.В. 29 серпня 2019 проведена правомірно.

З огляду на це наказ Міністерства юстиції України від 27.12.2019 № 4386/7 від «Про відмову у задоволенні скарги» є правомірним.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.08.2019 відбулося позачергове засідання Конференції громадської організації «Федерації велосипедного спорту України», затверджене протоколом № 3, на якому були прийняті такі рішення:

- припинити повноваження президента ОСОБА_1 з 20.08.2019 відповідно до частини 3 статті 99 Цивільного кодексу України;

- обрати президентом Федерації велосипедного спорту України ОСОБА_3 з 21.08.2019 на громадських засадах;

- внести зміни про президента Федерації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у встановленому законодавством порядку самостійно ОСОБА_3 або уповноваженими особами Гадомським Дмитром Віталійовичем, Клімбовською Емілією Аналолієвною .

29.08.2019 головний спеціаліст Головного територіального управління юстиції у м. Києві Піддубняк В.В. провів реєстраційну дію № 10701070010020930 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах» стосовно Федерації велосипедного спорту України.

Внаслідок такої реєстраційної дії до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені відомості про керівника Федерації велосипедного спорту України ОСОБА_3 та виключені відомості про керівника ОСОБА_1 .

Для проведення цієї реєстраційної дії головному спеціалісту Піддубняку В.В. подано комплект документів, а саме:

- заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР;

- протокол засідання позачергової конференції громадської організації «Федерація велосипедного спорту України» № 3 від 20.08.2019 р.;

- реєстр осіб, які брали участь в засіданні позачергової конференції громадської організації «Федерація велосипедного спорту України» від 20.08.2019 р.;

- відомості про керівні органи громадської організації «Федерація велосипедного спорту України»;

- документ про сплату адміністративного збору;

- особиста згода на визначення її особою, уповноваженою представляти громадську організацію «Федерація велосипедного спорту України» для здійснення реєстраційних дій.

12.09.2019 ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Король Д.В. звернувся до Міністерства юстиції України із скаргою на вказану реєстраційну дію головного спеціаліста Головного територіального управління юстиції у м. Києві Піддубняка В.В. від 29.08.2019.

Комісія з питань розгляду скарги у сферах державної реєстрації Міністерства юстиції України 24.10.2019 склала висновок, яким рекомендувала відмовити у задоволенні скарги у зв`язку з правомірністю рішення державного реєстратора. Комісія дійшла висновку про те, що державний реєстратор не наділений повноваженнями перевіряти правомірність рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про державну реєстрацію юридичної особи та достовірність відомостей в поданих для проведення державної реєстраційної дії документів. Реєстраційна дія вчинена Піддубняком В.В. за заявою особи, уповноваженої представляти Федерацію велосипедного спорту України для здійснення реєстраційних дій.

27.12.2019 Міністерство юстиції України видало наказ № 4386/7 «Про відмову у задоволенні скарги», яким відмовило у задоволенні скарги ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Король Д.В. від 12.09.2019 стосовно громадської організації «Федерація велосипедного спорту України» у зв`язку з тим, що державним реєстратором прийнято таке рішення у відповідності до норм чинного законодавства.

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі № 757/14112/20-ц, у якій просив судові рішення скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктами 3, 4 частини другої статті 287, пунктів 1, 3 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначив, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення статей 6, 25, 27, 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», пунктів 3 та 7 розділу ІІ Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 №359/5, за відсутності висновку Верховного Суду про їх застосування, в аспекті того, що встановлений обов`язок державного реєстратора перевірити в тому числі:

- повноваження особи, яка подає документи для проведення державної реєстрації;

- відповідність документів вимогам Конституції, законів України, статуту громадського формування (правомірність рішення уповноваженого органу управління юридичної особи).

Водночас державним реєстратором свої обов`язки не було виконано належним чином та незважаючи на невідповідність документів, які подавались для проведення реєстраційних дій, ним було вчинено реєстраційну дію.

Також зазначив, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано відхилено клопотання про долучення до матеріалів справи копії наказу Міністерства юстиції України № 1251/5 від 06.04.2023 «Про задоволення скарги» та копії висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 03.04.2023, що призвело до неможливості встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив у її задоволенні відмовити, рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

Зазначив, що відповідно до пункту 10 частини восьмої статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Міністерство юстиції України відмовляє у задоволенні скарги, якщо державним реєстратором прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Колегія Міністерства юстиції України розглянула скаргу адвоката Король Д.В. в інтересах ОСОБА_1 від 12.09.2019 на рішення та дії, пов`язані з проведенням реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно громадської організації «Федерація велосипедного спорту України», за результатами якої встановила, що державним реєстратором прийнято рішення відповідно до законодавства, та рекомендувала відмовити у задоволенні скарги.

Федерація велосипедного спорту України відзив у встановлений судом строк не подала.

У поданому 03.10.2023 відзиві на касаційну Федерація велосипедного спорту України скаргу заявила клопотання про його поновлення. Правові підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на подання відзиву, відсутні, з огляду на приписи частини другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такий строку був встановлений судом.

У той же час підстав для продовження третій особі строку на подання відзиву на касаційну скаргу з власної ініціативи, суд не вбачає, а тому викладені у ньому заперечення проти касаційної скарги, не враховуються судом при касаційному перегляді справи.

Розгляд клопотань.

Позивачем заявлено клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке обґрунтоване тим, що справа розглянута з порушенням предметної юрисдикції про що ним неодноразово заявлялось у заявах по суті спору.

Вважає, що спір повинен був розглядатися адміністративним судом, а не господарським судом. Оскільки Міністерство юстиції України у цьому випадку виступає як суб`єкт владних повноважень, який законом наділений владними управлінськими функціями щодо забезпечення процедури адміністративного оскарження у сфері державної реєстрації юридичних осіб.

Вважає, що це його твердження відповідає сталій практиці Верховного Суду у тому числі висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 04.09.2018 у справі № 910/8424/17.

Розглянувши зазначене клопотання позивача про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення та для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на таке.

Відповідно до частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо:

1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції;

2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;

3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Предметом спору є скасування наказу Міністерства юстиції України «Про відмову у задоволенні скарги» № 4386/7 від 27.12.2019 та зобов`язання вчинити дії.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Оскарження наказу Міністерства юстиції України «Про відмову у задоволенні скарги» № 4386/7 від 27.12.2019 безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого права у спорі з громадською організацією «Федерація велосипедного спорту України» щодо припинення повноважень президента ОСОБА_1 з 20.08.2019.

Тобто звернення до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних та майнових прав позивача, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства і справа має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 826/4204/18, від 04.06.2019 у справі № 821/1504/17, від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19 тощо.

Посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №910/8424/17 є помилковим, оскільки вона прийнята до прийняття постанов від 04.06.2019 у справі №821/1504/17, від 04.06.2019 у справі №826/4204/18, від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19, в яких Великою Палатою Верховного Суду висловлена правова позиція стосовно непоширення юрисдикції адміністративних судів на спори, що виникають з подібних правовідносин.

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою касаційного оскарження рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції скаржником зазначено пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Зі змісту норми пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, зазначити у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 910/800/19).

У касаційній скарзі позивач зазначив, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення статей 6, 25, 27, 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», пунктів 3 та 7 розділу ІІ Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що на мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 №359/5, за відсутності висновку Верховного Суду про їх застосування, в аспекті того, що встановлений обов`язок державного реєстратора перевірити в тому числі:

- повноваження особи, яка подає документи для проведення державної реєстрації;

- відповідність документів вимогам Конституції, законів України, статуту громадського формування (правомірність рішення уповноваженого органу управління юридичної особи).

Відповідно до положень частини другої статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (в редакції на час проведення спірної реєстраційної дії) державний реєстратор:

1) приймає документи;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів;

3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації;

4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;

5) веде Єдиний державний реєстр;

6) веде реєстраційні справи;

61) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;

7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною першою та другою статті 25 цього Закону встановлено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо:

визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи;

заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій;

накладення/зняття арешту корпоративних прав;

зобов`язання вчинення реєстраційних дій;

скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі;

виділу юридичної особи;

провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи;

відміни державної реєстрації припинення юридичної особи;

припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи;

відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію;

3) рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 цього Закону.

2. Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає:

1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника);

2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі;

3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі;

4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру;

5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів;

6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації;

7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об`єднання;

8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;

9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів;

10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).

Виписка з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.

Згідно зі статтею 27 цього Закону підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є:

1) подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі;

2) невідповідність документів вимогам, установленим статтею 15 цього Закону;

3) невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

4) невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

5) невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) відомостям, наданим відповідно до статті 13 цього Закону;

6) несплата адміністративного збору або сплата не в повному обсязі;

7) подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання.

2. Зупинення розгляду документів з підстав, не передбачених цією статтею, не допускається.

Зупинення розгляду документів здійснюється протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, після надходження документів, поданих для державної реєстрації.

Зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації громадських формувань, здійснюється у строки, встановлені статтею 26 цього Закону.

3. Розгляд документів зупиняється на строк, що становить 15 календарних днів з дати їх зупинення.

4. Повідомлення про зупинення розгляду документів із зазначенням строку та виключного переліку підстав для його зупинення та рішення суб`єкта державної реєстрації про зупинення розгляду документів розміщуються на порталі електронних сервісів у день зупинення та надсилаються заявнику на адресу його електронної пошти.

5. У разі подання документів, необхідних для усунення підстав для зупинення розгляду документів, протягом встановленого строку розгляд документів поновлюється.

6. У разі поновлення розгляду документів обчислення строку розгляду документів, поданих для державної реєстрації, і проведення реєстраційних дій починається з дня подання документів, необхідних для усунення підстав для зупинення розгляду документів.

7. Документи, що потребують усунення підстав для зупинення розгляду документів, повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення.

Підстави для відмови у державній реєстрації визначені статтею 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (в редакції на час проведення спірної реєстраційної дії). Згідно з частиною першою цієї статті у разі:

1) документи подано особою, яка не має на це повноважень;

2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;

3) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв`язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;

31) заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов`язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв`язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки;

4) не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;

5) документи суперечать вимогам Конституції та законів України;

6) документи суперечать статуту громадського формування;

7) порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;

8) невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;

9) щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

10) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов`язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

11) документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані:

раніше строку, встановленого цим Законом;

щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;

в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу;

щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій;

щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів;

щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім банків, стосовно яких процедура ліквідації здійснюється відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи;

щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;

щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження;

щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство;

12) статут товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю поданий зі змінами, прийнятими без врахування голосів, які припадають на частку померлого учасника товариства.

Згідно з пунктом 3 розділу II Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 №359/53 (в редакції чинній на час проведення реєстраційної дії), державний реєстратор, уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації приймають заяву та документи в паперовій формі за описом, сформованим за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру, примірник якого в день надходження заяви та документів у спосіб, відповідно до якого були подані документи, видається заявнику з відміткою про дату їх отримання та кодом доступу до результатів розгляду документів через портал електронних сервісів.

За бажанням заявника державний реєстратор, уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру формують та роздруковують заяву про державну реєстрацію, на якій заявник проставляє власний підпис за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній.

Моментом прийняття заяви та документів вважається дата і час реєстрації заяви у Єдиному державному реєстрі.

Пунктом 7 цього розділу встановлено, що з поданих для державної реєстрації документів державний реєстратор, уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації виготовляють електронні копії таких документів шляхом їх сканування, які долучаються до заяви, зареєстрованої у Єдиному державному реєстрі.

Документи, що містять більше однієї сторінки, скануються в один файл. У разі перевищення допустимого для завантаження файла розміру такий файл розділяється на декілька файлів.

Електронні копії документів мають бути придатні для сприйняття їх змісту.

За відповідність електронних копій документів для державної реєстрації оригіналам таких документів у паперовій формі відповідає особа, яка виготовила електронні копії документів.

З наведених скаржником положень законодавчих актів слідує, що державний реєстратор при вчиненні ним реєстраційної дії зобов`язаний встановити, що документи подано особою, яка має на це повноваження, перевірити документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів, на наявність підстав для відмови в державній реєстрації, перевірити чи не суперечать документи вимогам Конституції та законів України, статуту громадського формування.

Суди попередніх інстанцій встановили, що спірна реєстраційна дія проведена державним реєстратором з дотриманням зазначених вище вимог. Для проведення реєстраційної дії головному спеціалісту Піддубняку В.В. було подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, яка підписана представником Клімбовською Е.М., повноваження якої як представника на вчинення цієї дії здійснювались на підставі рішення позачергової конференції Громадської організації «Федерація велосипедного спорту України» від 20.08.2019. Рішення Конференції громадської організації «Федерації велосипедного спорту України», яка є вищим органом Федерації велосипедного спорту України, від 20.08.2019, затверджене протоколом № 3, є підставою для внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру.

Однак, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій незгода позивача з порядком проведення Конференції та повноваженнями її учасників є підставою для вирішення спору в суді, наслідками якого може бути скасування рішення про реєстрацію. Водночас, таке скасування буде носити похідний характер від вирішення основної вимоги, а не внаслідок дій реєстратора, на якому ґрунтуються вимоги у цьому спорі.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій, що позивачем не доведено наявність підстав, передбачених статтею 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», для відмови у державній реєстрації, тому реєстраційна дія № 10701070010020930 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах» стосовно Федерації велосипедного спорту України головним спеціалістом Головного територіального управління юстиції у м. Києві Піддубняком В.В. 29.08.2019 проведена правомірно, є правильними.

У зв`язку з цим позивачеві правильно відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2019 № 4386/7 «Про відмову у задоволенні скарги».

Щодо наведених скаржником підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287, з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, то вони не можуть бути підставою для скасування постановлених у справі рішень, з огляду на таке.

Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано відхилено клопотання позивача про долучення до матеріалів справи документів, є безпідставними, адже такі посилання спростовуються матеріалами справи, а саме: ухвалою від 25.04.2023, в якій судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання позивача на підставі частини восьмої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не обґрунтовано неможливість подання таких документів у вказаний строк з причин, які не залежали від нього.

Водночас відповідно до частини другої та четвертої статті 80 Господарського процесуального кодексу України: позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви; якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та надати, зокрема, докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Апеляційний суд вказав, що позивач мав надати усі необхідні докази на підтвердження обґрунтованості та доведеності своїх позовних вимог разом з позовною заявою, оскільки саме на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх позовних вимог.

Отже, апеляційним судом була надана оцінка клопотанню позивача про долучення до матеріалів справи документів, за результатами чого у їх задоволенні було відмовлено.

Крім того, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, таке порушення норм процесуального права, коли суд необґрунтовано відхилив клопотання учасника справи, внаслідок чого обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, не були установлені.

Позивачем не зазначено, які обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, підтверджує наказ Міністерства юстиції України № 1251/5 від 06.04.2023, доводи касаційної скарги позивача зводяться до необхідності оцінки висновків відповідача, зроблених за наслідками розгляду скарги ОСОБА_3 , яка не є предметом спору у цій справі.

З урахуванням викладеного, відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України, на яку скаржник посилається в обґрунтування безпідставності залишення апеляційним судом без задоволення клопотання позивача про долучення доказів.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права шляхом не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

За таких обставин колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про неповне дослідження судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів, з огляду на те, що обґрунтованість заявлених ним у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилась.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування з підстав, викладених у касаційній скарзі немає.

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 302, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд