ПОСТАНОВА
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Олексіївка Генічеського району Херсонської області, жителя міста Вінниця
Обставини справи
1. Оскарженим вироком ОСОБА_7 засуджено за частиною 3 статті 187 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією майна.
2. Суд визнав доведеним, що 14 серпня 2013 року приблизно о 21:00 засуджений та невстановлена особа, вдягнувши маски, за попередньою змовою проникли до будинку потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по АДРЕСА_1 . В будинку засуджений зі спільником, погрожуючи застосуванням предмету, схожого на вогнепальну зброю, зв`язали потерпілих, завдали їм удари по голові та тілу, прикладали до тіла ОСОБА_10 розпечену праску, заподіявши їй легкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, і заволоділи грошовими коштами в сумі 9799,30 гривень та майном на загальну суму 16507,31 гривень, після чого, залишивши потерпілих зв`язаними, зникли з місця події.
3. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26 квітня 2021 року вирок змінено в частині зарахування у строк покарання строк попереднього ув`язнення, а в решті залишено без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. Засуджений, посилаючись на пункти 1 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржені рішення і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
5. Доводи касаційної скарги та доповнень до неї зводяться до такого:
- розгляд справи було проведено без участі потерпілого ОСОБА_9 ;
- сторона захисту не мала можливості провести перехресний допит потерпілої ОСОБА_10 у зв`язку з тим, що під час допиту останньої в режимі відеоконференції через проблеми зі зв`язком відеоконференція була припинена;
- суди безпідставно визнали допустимими доказами показання з чужих слів свідка ОСОБА_11 ;
- суд першої інстанції взяв до уваги показання свідка ОСОБА_12 , які вона давала під час досудового розслідування;
- вирок районного суду ґрунтується на непрямих доказах, більшість з яких є недопустимими;
- апеляційний суд належним чином не обґрунтував своє рішення, його ухвала не відповідає вимогам статті 370 КПК.
Позиції учасників судового провадження
6. У судовому засіданні засуджений та захисник підтримали доводи касаційної скарги, просили її задовольнити.
7. Прокурор заперечила проти задоволення касаційних вимог сторони захисту та просила залишити оскаржені судові рішення без змін.
8. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
9. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в касаційній скарзі та доповненні до неї доводи, Суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
10. Частиною 2 статті 433 КПК передбачено, що касаційна інстанція переглядає рішення судів попередніх інстанцій в межах касаційної скарги. Згідно з частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення касаційна інстанція має керуватися статтями 412?414 КПК.
11. Відповідно до статті 433 КПК касаційна інстанція є судом права, а оцінка доказів у справі є завданням перш за все судів попередніх інстанцій. Проте, за наявності відповідних доводів сторони кримінального провадження, Суд здійснює перевірку того, чи додержалися суди процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.
12. Щодо відсутності потерпілих під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій Суд зазначає, що участь у судочинстві є правом, а не обов`язком потерпілих. Якщо потерпілі добровільно відмовляються від участі в провадженні, ця обставина сама по собі не впливає на справедливість розгляду справи і не позначається на правах сторони захисту.
13. Відсутність потерпілої особи можуть зумовити порушення прав захисту у разі, якщо показання потерпілої особи використовуються у якості доказу, а сторона захисту не отримала можливості піддати її перехресному допиту. Засуджений стверджує, що сторона захисту через проблеми з відеозв`язком не мала можливості провести перехресний допит потерпілої ОСОБА_10 , показання якої використані судом на доведення винуватості.
14. Однак це твердження не підтверджується матеріалами провадження. Фонограма судового засідання 30 березня 2015 року свідчить, що потерпілу було допитано в режимі відеоконференції сторонами обвинувачення та захисту. Сеанс відеоконференції був завершений лише після того, коли суд пересвідчився, що сторони не мають питань до потерпілої.
15. Крім того, як свідчить фонограма засідання від 26 серпня 2015 року, коли прокурор заявив клопотання про повторний допит цієї потерпілої, сторона захисту заперечила, пославшись на те, що вона вже була допитана і повідомила всі відомі їй обставини справи.
16. Суд апеляційної інстанції не вбачав підстав для допиту потерпілої під час апеляційного розгляду, враховуючи її заяву, де вона повністю підтвердила свої показання під час досудового розслідування та судових розглядів, висловила свою позицію щодо міри покарання та повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 потерпілий ОСОБА_9 помер.
17. Щодо доводів касаційної скарги про використання показань свідка ОСОБА_12 . Суд зазначає, що вона була допитана як під час судового розгляду справи судом першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи. Стороні захисту було забезпечено можливість поставити їй питання, спрямовані на з`ясування стверджуваної неясності в її показаннях, тому Суд відхиляє цей довід сторони захисту. Решта доводів стосуються оцінки судами її показань, однак не дають підстав Суду ставити під сумнів висновки судів попередніх інстанцій щодо цього.
18. Щодо доводів сторони захисту про те, що вирок районного суду ґрунтується на непрямих доказах, Суд зазначає, що доведеність тих чи інших обставин злочину не завжди ґрунтується на прямих доказах і висновок щодо обставин справи може випливати з аналізу сукупності непрямих доказів. Також сторона захисту не вказала в скарзі, чому вона вважає ці непрямі докази недопустимими.
19. Щодо доводів касаційної скарги про те, що суди безпідставно визнали допустимим доказом показання з чужих слів свідка ОСОБА_11 , Суд зазначає, що цей свідок показав, що йому відомо про обставини злочину зі слів його батьків. Його показання в цій частині практично відтворюють показання потерпілої ОСОБА_10 , і за таких обставин Суд не бачить підстав вважати, що ці показання з чужих слів мали значний вплив на встановлення обставин справи.
20. Отже, суд першої інстанції з`ясував усі передбачені статтею 91 КПК обставини, що належать до предмета доказування, і обґрунтовано визнав отримані докази достатніми для встановлення події злочину та винуватості засудженого. У Суду немає підстав ставити під сумнів оцінку судами попередніх інстанцій достовірності доказів, а також їх достатності для висновку про винуватість засудженого.
21. Апеляційний суд провів розгляд відповідно до вимог кримінального процесуального закону і погодився з висновками суду першої інстанції, надавши умотивовані відповіді на всі аргументи, наведені в апеляційних скаргах. Зміст ухвали відповідає вимогам статті 419 КПК.
22. Таким чином, у ході касаційного розгляду не встановлено істотних порушень норм матеріального та процесуального права, які були би підставами для скасування або зміни оскаржуваних рішень, а тому Суд вважає, що касаційну скаргу засудженого належить залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд