ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 824/108/23

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 березня 2023 року первісні позовні вимоги АТ «Укргазвидобування» (Україна) до Bentec GmbH DriIIing & Oilfield Systems (Німеччина) про стягнення 7 708 305,00 євро задоволено частково. Стягнено з Bentec GmbH DriIIing & Oilfield Systems (Німеччина) на користь АТ «Укргазвидобування» (Україна) штрафні санкції у сумі 2 000 000,00 євро за порушення строків поставки товару, 35 120,60 євро на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього 2 035 120,60 євро. У стягненні штрафних санкцій у сумі 5 708 305,00 євро відмовлено. Арбітражний збір у сумі 9 156,50 євро віднесено за рахунок АТ «Укргазвидобування». У задоволенні зустрічних позовних вимог Bentec GmbH DriIIing & Oilfield Systems (Німеччина) до АТ «Укргазвидобування» про стягнення 8 469 035,18 євро відмовлено. У задоволенні зустрічної позовної вимоги про визнання недійсним положення договору про неустойку в частині штрафу у розмірі 7 % відмовлено. Арбітражний збір у сумі 61 364,81 дол. США віднесено на Bentec GmbH DriIIing & Oilfield Systems (Німеччина). У відшкодуванні витрат у сумі 558 504,29 євро, понесених Bentec GmbH DriIIing & Oilfield Systems (Німеччина) у зв`язку із захистом своїх інтересів у справі № 109/2019 відмовлено.

10 липня 2023 року Bentec GmbH DriIIing & Oilfield Systems (Німеччина) звернулося до Київського апеляційного суду із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 березня 2023 року у справі № 109/2019.

Заявник посилався на те, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 березня 2023 року винесене без урахування наявних у справі доказів, а отже з порушенням угоди сторін щодо арбітражної процедури, вимог Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, зокрема, у зв`язку із відмовою арбітражного суду у задоволенні клопотання про залучення експерта з питань українського права.

Крім того, заявник вказував, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 березня 2023 року суперечить публічному порядку України з огляду на те, що склад арбітражного суду не дотримався обов`язку надати обґрунтування свого рішення в частині визначення суми неустойки, яка підлягає сплаті заявником на користь позивача, а також через порушення складом арбітражного суду заборони подвійного стягнення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року у задоволенні заяви Bentec GmbH DriIIing & Oilfield Systems (Німеччина) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 березня 2023 року у справі № 109/2019 за первісним позовом АТ «Укргазвидобування» (Україна) до Bentec GmbH DriIIing & Oilfield Systems (Німеччина) про стягнення 7 708 305,00 євро, а також про відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору та за зустрічним позовом Bentec GmbH DriIIing & Oilfield Systems (Німеччина) до АТ «Укргазвидобування» (Україна) про стягнення 8 469 035,18 євро, визнання пункту 13.7 договору недійсним в частині штрафу в розмірі 7%, а також про відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору та, крім того, витрат на правову допомогу відмовлено. Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 березня 2023 року у справі № 109/2019 залишено без змін.

Ухвала суду мотивована тим, що сторони погодили спосіб вирішення спорів між ними шляхом арбітражу та обрали постійно діючий арбітраж, а саме Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України.

Арбітражний суд, розглянувши клопотання Bentec GmbH DriIIing & Oilfield Systems (Німеччина) про залучення експерта з питань українського права, не знайшов підстав для його задоволення.

Склад арбітражного суду у справі № 109/2019 входить до рекомендаційного списку арбітрів Міжнародного комерційного арбітражного суду, а тому володіє необхідними знаннями та має досвід у вирішенні спорів, віднесених до компетенції Міжнародного комерційного арбітражного суду, тому доводи заявника щодо відсутності у двох іноземних арбітрів спеціальних знань чи досвіду у вирішенні цього спору, є безпідставними.

Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 березня 2023 року у справі № 109/2019 не створює для боржника обов`язку сплатити за щось протизаконне, не свідчить про порушення бюджетного законодавства України.

Обставини, встановлені рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 березня 2023 року у справі № 109/2019, не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ держави Україна, рішення ухвалено у спорі, передбаченому арбітражною угодою, та виключно стосовно боржника як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, тому виконання зазначеного рішення не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканності, конституційним правам, свободам, гарантіям, що спростовує доводи заяви у цій частині.

В апеляційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року, ухвалити нове рішення, яким заяву Bentec GmbH DriIIing & Oilfield Systems (Німеччина) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 березня 2023 року у справі № 109/2019 задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не дослідив, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 березня 2023 року винесене з порушенням угоди сторін щодо арбітражної процедури, вимог Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, зокрема, у зв`язку із відмовою арбітражного суду у задоволенні клопотання про залучення експерта з питань українського права.

Заявник вказує, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 березня 2023 року суперечить публічному порядку України з огляду на те, що склад арбітражного суду не дотримався обов`язку надати обґрунтування свого рішення в частині визначення суми неустойки, яка підлягає сплаті заявником на користь позивача, а також через порушення складом арбітражного суду заборони подвійного стягнення.

Відзив на апеляційну скаргу

У вересні 2023 року АТ «Укргазвидобування» (Україна) подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Провадження у суді апеляційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2023 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду.

В судовому засіданні представник відповідача Волков О. Ю. підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представники позивача Собко О. В., Слюсар С. В., Малярчук Ю. Б., кожен окремо, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Фактичні обставини справи

Суд встановив, що 07 листопада 2017 року ПАТ «Укргазвидобування» (покупець) та Bentec GmbH Drilling & Oilfield Systems (продавець) уклали договір № UGV7087/18-17 з 10 додатками до нього (т. 1 а. с. 230 - 246).

Рішенням ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» № 237 від 21 травня 2018 року, яке є одноосібним акціонером ПАТ «Укргазвидобування», змінено тип акціонерного товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство та у зв`язку із зміною типу змінено найменування на АТ «Укргазвидобування».

01 серпня 2018 року сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору, в пункті 1 якої передбачили, що у зв`язку із зміною найменування у тексті договору найменування «Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» та «ПАТ «Укргазвидобування» у всіх відмінниках замінено на найменування «Акціонерне товариство «Укргазвидобування» або «AT «Укргазвидобування».

10 січня 2019 року сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору. В пункті 1 цієї угоди сторони дійшли згоди внести зміни в додаток № 1 до договору, та викласти його у новій редакції, що додається до цієї угоди, та внести зміни до пункту 3.1 договору, виклавши його в наступній редакції: «3.1 Товари постачаються на умовах DАР (відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС - 2010) автомобільним транспортом до пункту призначення за адресою, вказаною в специфікації (додаток № 1). Покупець є відповідальним за розвантаження товару з транспортних засобів і зобов`язаний надати необхідне підйомне обладнання для розвантаження товару у місці доставки.

Продавець зобов`язаний повідомити покупцю габаритні розміри та вагу кожного транспортного місця для організації процесу розвантаження транспортних одиниць за 5 робочих днів до дати відвантаження товару, шляхом надсилання офіційного листа на зазначену електронну адресу. Згідно пункту 2 і пункту 3 цієї угоди всі інші умови залишаються без змін, і додаткова угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та скріплення печатками сторін (за наявності).

Відповідно до положень розділу 17 договору № UGV7087/18-17 від 07 листопада 2017 року, всі суперечки та розбіжності по даному договору підлягають як найшвидшому врегулюванню шляхом переговорів (пункт 17.1). Всі суперечки та розбіжності, які виникають в ході виконання даного договору, що не врегульовані шляхом переговорів, розглядаються Міжнародним комерційним арбітражним судом України при Торгово-промисловій палаті України, згідно з Регламентом Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. Число арбітрів: три. Місце проведення арбітражу: м. Київ. Мова, що використовується при арбітражі: українська з перекладом на англійську. Право, що регулює даний договір: матеріальне право України (пункт 17.2 ) (т. 1 а. с. 230 - 246).

06 серпня 2019 року АТ «Укргазвидобування» (Україна) звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України із позовом про стягнення з Bentec GmbH Drilling & Oilfield Systems (Німеччина) 7 708 305,00 євро, в тому числі: 3 769 755,00 євро пені за прострочення поставки товару, 3 938 550,00 євро штрафу за порушення строків поставки товару понад 30 днів, а також про відшкодування усіх витрат, пов`язаних з арбітражним розглядом.

15 жовтня 2019 року Bentec GmbH Drilling & Oilfield Systems (Німеччина) подало до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України зустрічну позовну заяву про стягнення з АТ «Укргазвидобування» (Україна) 7 723 163,70 євро, в тому числі: 4 000 000,00 євро за повний монтаж верстатів № 2-5 у Німеччині (м. Бад-Бентгайм) на заводі Bentec GmbH Drilling & Oilfield Systems та повну збірку циркулярних систем комплексних заводських приймальних випробувань «FAT» усіх комплектуючих верстатів, наданих Bentec GmbH Drilling & Oilfield Systems поза межами договору; 2 956 000,00 євро за підтримку у процесі монтажу в Україні верстатів № 1-3, надану Bentec GmbH Drilling & Oilfield Systems поза початковим обсягом договору; 250 000,00 євро за гідравлічні котушки для верстатів № 1-5, наданих Bentec GmbH Drilling & Oilfield Systems поза початковим обсягом договору; 90 000,00 євро за продовжене навчання персоналу для верстатів № 1-5, надане Bentec GmbH Drilling & Oilfield Systems поза початковим обсягом договору; 393 900,00 євро за додаткові послуги та матеріали зі списків NCR, наданих Bentec GmbH Drilling & Oilfield Systems поза початковим обсягом договору; 29 750,00 євро збитків, понесених Bentec GmbH Drilling & Oilfield Systems у результаті змін адрес поставки для верстату № 5; 1 542,060 євро - 3 % річних за несвоєчасне здійснення остаточної оплати верстату № 1; 1 971,10 євро - 3 % річних за несвоєчасне здійснення остаточної оплати верстату № 2, а також відшкодування усіх витрат (включаючи, але не обмежуючись, арбітражними зборами та витратами, сплаченими Міжнародному комерційному арбітражному суду при Торгово-промисловій палаті України), понесених Bentec GmbH Drilling & Oilfield Systems у зв`язку з підготовкою та участю у цьому арбітражі.

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 березня 2023 року первісні позовні вимоги АТ «Укргазвидобування» (Україна) до Bentec GmbH DriIIing & Oilfield Systems (Німеччина) про стягнення 7 708 305,00 євро задоволено частково. Стягнено з Bentec GmbH DriIIing & Oilfield Systems (Німеччина) на користь АТ «Укргазвидобування» (Україна) штрафні санкції у сумі 2 000 000,00 євро за порушення строків поставки товару, 35 120,60 євро на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього 2 035 120,60 євро. У стягненні штрафних санкцій у сумі 5 708 305,00 євро відмовлено. Арбітражний збір у сумі 9 156,50 євро віднесено за рахунок АТ «Укргазвидобування». У задоволенні зустрічних позовних вимог Bentec GmbH DriIIing & Oilfield Systems (Німеччина) до АТ «Укргазвидобування» про стягнення 8 469 035,18 євро відмовлено. У задоволенні зустрічної позовної вимоги про визнання недійсним положення договору про неустойку в частині штрафу у розмірі 7 % відмовлено. Арбітражний збір у сумі 61 364,81 дол. США віднесено на Bentec GmbH DriIIing & Oilfield Systems (Німеччина). У відшкодуванні витрат у сумі 558 504,29 євро, понесених Bentec GmbH DriIIing & Oilfield Systems (Німеччина) у зв`язку із захистом своїх інтересів у справі № 109/2019 відмовлено (т. 1 а. с. 50 - 157).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 23 ЦПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).

У частині другій статті 24, частині другій статті 351 ЦПК України встановлено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини четвертої статті 454 ЦПК України заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного загального суду за місцезнаходженням арбітражу.

Згідно з частинами першою, другою статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо:

1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що:

а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або

2) суд визначить, що:

а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Аналогічні підстави для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу передбачені також частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Рішення національного суду про скасування арбітражного рішення може бути винесено лише за наявності (доведеності) хоча б однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», частиною другою статті 459 ЦПК України.

Отже, законодавство України, допускаючи оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу шляхом подання заяви про його скасування, визначає вичерпний перелік підстав, за наявності яких арбітражне рішення може бути скасоване.

Аналіз положень статті 459 ЦПК України та статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» свідчить, що тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення.

Заявник в апеляційній скарзі посилається на підпункти «б» та «г» пункту 1 частини другої статті 459 ЦПК України та вказує, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 березня 2023 року у справі № 109/2019 підлягає скасуванню, оскільки арбітражна процедура не відповідала угоді сторін та Bentec GmbH DriIIing & Oilfield Systems (Німеччина) не могло подати свої пояснення, зокрема тому що арбітражний суд відмовив у задоволенні клопотання про залучення експерта з українського права, а з усього складу арбітражного суду кваліфікацією в українському праві володіє лише один арбітр.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» питання про компетенцію Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у кожній конкретній справі вирішує склад арбітражного суду, який розглядає спір (The principle of «competence-competence»).

Арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Договором № UGV7087/18-17 від 07 листопада 2017 року сторони погодили, що всі суперечки та розбіжності, які виникають в ході виконання цього договору, що не врегульовані шляхом переговорів, розглядаються Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України, згідно з Регламентом Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. Число арбітрів: три. Місце проведення арбітражу: м. Київ. Мова, що використовується при арбітражі: українська з перекладом на англійську. Право, що регулює даний договір: матеріальне право України.

Отже, сторони однозначно у письмовій формі висловили арбітражне застереження, відповідно до якого будь-який спір, розбіжності або вимога щодо договору № UGV7087/18-17 від 07 листопада 2017 року підлягають розгляду у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України, відповідно до його Регламенту. Також сторони узгодили місце проведення засідання, склад арбітражного суду та мову арбітражного розгляду.

Відповідно до статті ІІ Нью-Йоркської Конвенції 1958 року, яка набула чинності для України 10 січня 1961 року, кожна Договірна Держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які спори, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-яким конкретним договірним чи іншим правовідношенням, об`єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду.

Нью-Йоркська Конвенція закріплює підхід здійснення примусового виконання арбітражних рішень і арбітражних угод, який ґрунтується на презумпції дійсності та автономності арбітражних угод (частина перша статті II Конвенції). Ця презумпція дійсності може бути спростована лише за обмеженим переліком підстав. Принцип автономності арбітражної угоди (separabiliti) свідчить, по-перше, що дійсність основного договору в принципі не впливає на дійсність включеної до нього арбітражної угоди і, по-друге, основний договір і арбітражна угода можуть бути підпорядковані різним законам. Така автономність арбітражної угоди дає можливість сторонам спірних правовідносин мати гарантію, що спір буде розглянуто у будь-якому випадку саме арбітражем, оскільки наявність арбітражного застереження унеможливлює звернення до державних судових установ.

За змістом Конвенції кожна договірна держава визнає арбітражну угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які суперечки, які виникають або можуть виникнути між ними у зв`язку з якими-небудь конкретними договірними або іншими правовідносинами, об`єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Зазначений обов`язок визнання арбітражної угоди вимагає від суду також тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності (принцип імунітету та автономії арбітражної угоди).

Схожі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі № 920/241/19.

Відповідно до частин першої-третьої статті 5 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України питання про компетенцію Міжнародного комерційного арбітражного суду у конкретній справі вирішується складом арбітражного суду, який розглядає спір. Заява про відсутність у Міжнародного комерційного арбітражного суду компетенції може бути зроблена не пізніше подання заперечень щодо позову. Призначення стороною арбітра або її участь у призначенні арбітра не позбавляє сторону права зробити таку заяву. Заява про те, що Міжнародний комерційний арбітражний суд перевищує межі своєї компетенції, повинна бути зроблена відразу ж як тільки питання, яке, на думку сторони, виходить за ці межі, буде поставлене у ході арбітражного розгляду. Склад арбітражного суду може у будь-якому з цих випадків прийняти до розгляду заяву, зроблену пізніше, якщо визнає затримку виправданою. Розглядаючи заяву про відсутність компетенції, у тому числі таку, яка ґрунтується на недійсності арбітражної угоди або неможливості її виконання, або втрати нею чинності, склад арбітражного суду аналізує і оцінює положення арбітражної угоди з урахуванням поданих сторонами доказів.

Згідно із частинами першою, другою статті 6 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України розгляд справ у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України здійснюється арбітрами, які призначаються в порядку, передбаченому цим Регламентом. Президія Торгово-промислової палати України за поданням Президії Міжнародного комерційного арбітражного суду затверджує Рекомендаційний список арбітрів Міжнародного комерційного арбітражного суду строком на 5 років, до якого можуть бути включені як громадяни України, так і громадяни інших держав та особи без громадянства, які володіють необхідними спеціальними знаннями у галузі вирішення спорів, віднесених до компетенції Міжнародного комерційного арбітражного суду, і відповідають високим морально-етичним вимогам.

Частинами першою, третьою статті 54 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України передбачено, що для з`ясування спеціальних питань сторона може клопотати про залучення призначеного нею експерта. Якщо склад арбітражного суду визнає це клопотання обґрунтованим, він встановлює час, дату допиту експерта, призначеного стороною, а також визначає порядок його допиту.

Отже, арбітражний суд може задовольнити клопотання сторони про залучення експерта, у разі визнання його обґрунтованим.

Арбітражний суд у цій справі, розглянувши клопотання Bentec GmbH DriIIing & Oilfield Systems (Німеччина) про залучення доктора Ірини Паліашвілі в якості експерта з питань українського права, не знайшов підстав для його задоволення.

Відмова арбітражного суду у задоволенні клопотання відповідача про залучення експерта, призначеного стороною, стосується суті арбітражного розгляду і не може бути підставою для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу. Вирішуючи це клопотання арбітражний суд навів доволі розлоге обґрунтування своїх мотивів, про що зазначено у п. 155 рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 березня 2023 року у справі № 109/2019.

Отже, відповідач Bentec GmbH DriIIing & Oilfield Systems (Німеччина) був належним чином повідомлений про арбітражний розгляд, брав у ньому активну участь, в тому числі подавав усні та письмові пояснення.

Згідно з частинами другою та третьою статті 11 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» сторони можуть за власним розсудом узгодити процедуру призначення арбітра чи арбітрів за умови дотримання положень пунктів 4 і 5 цієї статті. В разі відсутності такої угоди: при арбітражі з трьома арбітрами кожна сторона призначає одного арбітра, і двоє призначених таким чином арбітрів призначають третього арбітра; якщо сторона не призначить арбітра протягом 30 днів після отримання прохання про це від другої сторони або якщо двоє арбітрів протягом 30 днів з моменту їх призначення не домовляться про призначення третього арбітра, на прохання будь-якої сторони арбітр призначається органом, зазначеним у пункті 1 статті 6.

Відповідно до частини першої статті 31 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України сторони можуть на власний розсуд погодити процедуру призначення арбітра чи арбітрів за умови дотримання положень цього Регламенту. У разі відсутності такої угоди: при арбітражі з трьома арбітрами кожна сторона призначає одного арбітра і два призначені таким чином арбітри призначають третього арбітра - голову складу арбітражного суду у даній справі; якщо сторона не призначить арбітра протягом 30 днів після отримання повідомлення Міжнародного комерційного арбітражного суду про це або якщо два арбітри протягом 30 днів з моменту їхнього призначення не домовляться про призначення третього арбітра, арбітр згідно з пунктом 3 статті 11 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» призначається Президентом Торгово-промислової палати України.

Умовами договору сторони визначили кількість арбітрів (3 особи), однак не погодили процедуру їх призначення, тому процедура призначення арбітрів для формування складу арбітражного суду у цій справі повинна відбуватися за правилами, передбаченими частиною третьою статті 11 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та частиною першою статті 31 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

18 вересня 2019 року до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від Bentec GmbH DriIIing & Oilfield Systems (Німеччина) надійшов лист від 16 вересня 2019 року, у якому Bentec GmbH DriIIing & Oilfield Systems (Німеччина) призначив арбітром у справі Станімира Александрова .

16 липня 2021 року до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від АТ «Укргазвидобування» надійшло клопотання, у якому воно повідомило про призначення арбітром у справі Людмили Винокурової .

В якості голови складу суду арбітри погодили кандидатуру Петра Новачика.

Отже, процедура призначення арбітрів відбулася за правилами, передбаченими частиною третьою статті 11 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та частиною першою статті 31 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, а арбітражна процедура відповідала угоді сторін.

Публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи, у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, забезпечення територіальної цілісності тощо.

Застереження про порушення публічного порядку як підстава для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них. Тобто правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч фундаментальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок.

Основною метою застереження про публічний порядок у міжнародному праві є вирішення правових колізій різних країн.

Об`єктом застереження про публічний порядок є міжнародні приватноправові відносини, а предметом - незастосування іноземного права, яке обране для регулювання цивільно-правових відносин з іноземним елементом, якщо його застосування порушує публічний порядок держави. У цьому разі застереження про публічний порядок врегульовує самостійну сферу суспільних відносин, яка не залежить від сфери міждержавних відносин.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 березня 2023 року у справі № 109/2019 вирішено питання про стягнення з Bentec GmbH DriIIing & Oilfield Systems (Німеччина) на користь АТ «Укргазвидобування» (Україна) штрафних санкцій за порушення строків поставки товару, тобто у зв`язку із невиконанням умов договору, підписаного та погодженого сторонами, який є чинним та не визнавався недійсним у судовому порядку, а отже, є обов`язковим для сторін.

Рішення міжнародного арбітражного суду не створює для боржника обов`язку сплатити за щось протизаконне, не свідчить про порушення бюджетного законодавства.

Обставини, встановлені рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 березня 2023 року у справі № 109/2019, не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ держави Україна, вказане рішення ухвалено у спорі, передбаченому арбітражною угодою, та виключно щодо боржника як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, тому виконання зазначеного рішення не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям, що спростовує доводи апеляційної скарги у цій частині.

За таких обставин колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками Київського апеляційного суду про те, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 березня 2023 року у справі № 109/2019 не суперечить публічному порядку України, оскільки цим рішенням вирішено питання приватних господарських правовідносин, а обставини, встановлені арбітражним рішенням, стосуються порядку виконання зобов`язань, які виникли між учасниками цієї справи на підставі укладеного ними договору.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачено в цьому Законі.

Таким чином, під час розгляду справ про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу повноваження національного суду є обмеженими, оскільки національний суд не має повноважень з перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, вдаватися в його повну перевірку чи переоцінку.

Вказаний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 27 липня 2023 року у справі № 824/140/22 (провадження № 61-2953ав23) та від 13 липня 2023 року у справі № 824/20/23 (провадження № 61-6611ав23).

Отже, доводи заявника про неправомірність рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 березня 2023 року у справі № 109/2019 у зв`язку з недотриманням арбітражним судом обов`язку надати обґрунтування свого рішення в частині визначення суми неустойки, яка підлягає сплаті заявником на користь позивача, а також через порушення складом арбітражного суду заборони подвійного стягнення, не можуть бути взяті до уваги, оскільки Верховний Суд не має повноважень з перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, вдаватися в його повну перевірку чи переоцінку.

Відповідно до міжнародного та національного законодавства окрема думка арбітра Станімира Александрова в арбітражній справі також не може бути підставою для скасування рішення арбітражу.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, встановивши відсутність підстав для скасування ухвали Київського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року, Верховний Суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали - без змін.

Керуючись статтями 24, 351, 368, 376, 381-384, 454, 459 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду