ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 822/3288/17

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління, у якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.09.2017 № 12629-02 та № 12630-02.

На обґрунтування зазначених вимог позивач послався на те, що у її власності перебувають нежитлові будівлі, а саме: комплекс будівель (будівля свинарника з кормокухнею) загальною площею 5090,10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/3 комплексу (ковбасний цех), який розташований за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 344,3 кв.м. ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, видами діяльності якої є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; розведення свиней; розведення інших тварин, виробництво м`ясних продуктів; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля живими тваринами; оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Оскільки ОСОБА_1 є сільськогосподарським товаровиробником, а належні їх на праві власності нежитлові будівлі використовуються нею безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а саме - при розведенні свиней та виробництві м`ясних продуктів, то відповідно до положень статті підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, зазначені приміщення не є об`єктами оподаткування, з огляду на що податковий орган протиправно визначив їй грошові зобов`язання з податку на нерухоме майно за 2016 рік згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 20.12.2017, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення 08.09.2017 № 12629-02 та № 12630-02.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що належні позивачу на праві власності нежитлові будівлі, а саме: комплекс будівель (будівля свинарника з кормокухнею) загальною площею 5090,10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/3 комплексу (ковбасний цех), який розташований за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 344,3 кв.м., використовуються позивачем безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником при розведенні свиней та виробництві м`ясних продуктів, а тому в даному випадку зазначені будівлі не є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач доводить, що позивач є платником податку на майно, від`ємне від земельної ділянки, відповідно до положень підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки є власником комплексу нежитлових приміщень, які підлягають оподаткуванню, оскільки підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не містить положень щодо об`єктів нерухомості фізичних осіб, тобто положення зазначеного пункту поширюються лише на будівлі, які перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників (виробників сільськогосподарської продукції), як є юридичними особами.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02.05.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12.12.2023 призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 13.12.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

У справі, що розглядається, суди встановили, що на виконання Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VІІI Великокарабчіївська сільська рада Городоцького району Хмельницької області прийняла рішення від 28.12.2015 № 3/3 "Про встановлення ставок місцевих, інших податків та затвердження відповідного Положення на 2016 рік". Зазначеним Положенням було встановлено, що: об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (пункт 2.1 статті 2); базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пункт 3.1 статті 3); не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (підпункт "ж" пункту 2.2 статті 2).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.06.2016 видом діяльності, який здійснює ОСОБА_1 , є: 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.46 - розведення свиней (основний); 01.49 - розведення інших тварин; 10.13 - виробництво м`ясних продуктів; 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.23 - оптова торгівля живими тваринами; 46.32 - оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 46.38 - оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Аналогічні види діяльності вказані у витязі з реєстру платників єдиного податку ОСОБА_1 .

Судами було встановлено, що позивачу на праві власності нежитлові будівлі, а саме: комплекс будівель (будівля свинарника з кормокухнею) загальною площею 5090,10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/3 комплексу (ковбасний цех), який розташований за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 344,3 кв.м.

Управління прийняло податкові повідомлення-рішення 08.09.2017: № 12629-02, яким визначила ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у розмірі 70141,58 грн.; та № 12630-02, яким визначила ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у розмірі 1581,48 грн.

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, згідно з яким, зокрема, статтю 266 Податкового кодексу України викладено в іншій редакції та введено новий вид податку - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

В свою чергу, підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено, що не є об`єктом оподаткування податком на майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Відповідно до статті 5 Національного класифікатора України, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), такий вид діяльності як розведення свиней (01.46) віднесено до діяльності сільського господарства.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з тих підстав, що власності нежитлові будівлі, а саме: комплекс будівель (будівля свинарника з кормокухнею) загальною площею 5090,10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/3 комплексу (ковбасний цех), який розташований за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 344,3 кв.м., фактично є нерухомістю сільськогосподарського товаровиробника, яким являється ОСОБА_1 , основним видом діяльності якої за КВЕД є, зокрема, розведення свиней (01.46). Відтак, вказана нежитлова нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в силу положень пункту ж підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, яким встановлено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Управління підлягає залишенню без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.12.2017 та постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -