ПОСТАНОВА
головуючого Синельникова Є. В.,
суддів Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , відповідач - акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станція Запоріжжя 1 регіональної філії «Придніпровська залізниця», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» структурний підрозділ «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станція Запоріжжя 1 про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час відсторонення,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» структурний підрозділ «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станція Запоріжжя 1 (далі - АТ «Українська залізниця») про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час відсторонення.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 19 липня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ від 10 грудня 2021 року № 111/ОС, виданий АТ «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станція Запоріжжя 1 РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» про відсторонення ОСОБА_1 від роботи.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станція Запоріжжя 1 РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період відсторонення від роботи з 10 грудня 2021 року до 28 лютого 2022 року включно у розмірі 21 102,73 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 452,80 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 29 березня 2023 року скасовано рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 19 липня 2022 року в частині відмови в задоволенні позову щодо компенсації витрат на правничу допомогу та змінено мотивування висновків суду в частині задоволення позову щодо скасування наказу про відсторонення ОСОБА_1 від роботи, викладено мотивувальну частину рішення в цій частині в редакції цієї постанови.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станція Запоріжжя 1 РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 19 500,00 грн. У стягненні решти суми витрат на правничу допомогу відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 06 вересня 2023 року задоволено касаційну скаргу АТ «Українська залізниця», скасовано рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 19 липня 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 29 березня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У листопаді 2023 року від АТ «Українська залізниця» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на його користь судових витрат по сплаті судового збору у сумі 6 356,00 грн. Заява обґрунтована тим, що суд касаційної інстанції не вирішив питання про судові витрати.
Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із статтею 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення у таких випадках: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до вимог підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що при вирішенні цієї справи Верховний Суд у постанові від 06 вересня 2023 року не вирішив питання про розподіл судових витрат.
Установлено, що при поданні апеляційної скарги АТ «Українська залізниця» сплатило 2 724,00 грн (а. с. 151, 179, т.1), а при поданні касаційної скарги - 3 632,00 грн (а. с. 38, 59, т. 2), що підтверджується відповідними квитанціями.
З огляду на положення частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки постановою Верховного Суду від 06 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , отже, з неї на користь відповідача АТ «Українська залізниця» підлягають стягненню 6 356 грн (2 724 + 3 632) у якості компенсації сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.
Керуючись статями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду