ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
осіб, стосовно яких закрито
кримінальне провадження ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_5 , який брав участь у кримінальному провадженні в судах першої та апеляційної інстанцій, на ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 25 листопада 2022 року та Київського апеляційного суду від 06 червня 2023 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25 листопада 2022 року закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі-ЄРДР) за № 32021104110000030 стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (далі - КК), на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Київський апеляційний суд ухвалою від 06 червня 2023 року залишив без змін указану ухвалу місцевого суду.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Суть доводів прокурора зводиться до незгоди з висновками судів щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, адже, як він уважає, сторона обвинувачення звернулась з обвинувальним актом у строк, визначений ст. 219 КПК.
Обґрунтовуючи свою позицію, касатор із посиланням на відповідні постанови про відновлення досудового розслідування та повідомлення про завершення досудового розслідування зазначає, що строку досудового розслідування не було порушено.
Узагальнюючи доводи, викладені у касаційній скарзі, касатор наводить мотиви невідповідності рішення місцевого суду вимогам ст. 370, а апеляційного - ст. 419 КПК, що, на його переконання, є підставою для їх скасування.
Позиції учасників судового провадження
До початку касаційного розгляду адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , ОСОБА_8 подав письмові заперечення у яких детально наводить мотиви незгоди із доводами, викладеними у касаційній скарзі прокурора.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подану касаційну скаргу і просив її задовольнити, адвокат ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 просили відмовити у задоволені скарги прокурора та підтримали заперечення адвоката ОСОБА_6 .
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно зі ст. 404 цього Кодексу апеляційна процедура передбачає оцінку оскаржуваного вироку щодо його відповідності нормам кримінального та процесуального законів, фактичним обставинам кримінального провадження, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 зазначеного Кодексу.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку, та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 419 КПК в ухвалі суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у кримінальному провадженні та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При залишенні заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Під час перегляду апеляційної скарги прокурора суд апеляційної інстанції не в повній мірі дотримався наведених вимог КПК .
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, суд не перевірив доводів апелянта належним чином.
Так, суд першої інстанції з яким погодився і апеляційний суд під час ухвалення рішення про наявність підстав для закриття кримінального провадження послався на інформацію з реєстру матеріалів досудового розслідування з яких убачається таке.
Повідомлення про підозру ОСОБА_7 було вручено 22 червня 2021 року, а ОСОБА_8 - 24 червня того ж року. Отже, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК строк досудового розслідування закінчується 22 серпня 2021 року.
При цьому 18 серпня 2021 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, з якими ОСОБА_7 ознайомився 26 серпня 2021 року, ОСОБА_8 - 27 серпня 2021 року, а тому строк з 19 серпня по 27 серпня 2021 року не враховується у строк досудового розслідування.Ці обставини не заперечуються жодною зі сторін кримінального провадження.
У межах строку досудового розслідування, тобто 28 серпня 2021 року слідчий відновлює досудове розслідування і того ж дня повідомляє про завершення досудового розслідування та надає доступ до матеріалів досудового розслідування.
Крім цього, згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування та матеріалів судового провадження 07 вересня 2021 року слідчий повторно відновлює досудове розслідування, того ж дня повідомляє про його завершення, надає доступ до матеріалів досудового розслідування, затверджує та вручає обвинувальний акт і направляє його до суду.
За доводами прокурора, відновлення досудового розслідування 07 вересня 2021 року, його завершення, складення і вручення обвинувального акту підозрюваним, а також направлення його до суду в той самий день відбулося у межах строку досудового розслідування, адже фактично строк до 07 вересня 2021 року не враховується у строк досудового розслідування, оскільки його було завершено і виконувались вимоги ст. 290 КПК.
Частиною 5 статті 219 КПК (у редакції чинній на момент процесуальних дій) визначено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею
У свою чергу об`єднана палата Касаційного кримінального суду дійшла висновку про те, що відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК (в редакції Закону України від 14 квітня 2022 року № 2201-IX) не включається у строк досудового розслідування, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.
При цьому об`єднана палата враховувала темпоральні аспекти розвитку кримінального процесуального закону і виходила з того, що зміни, внесені до ч. 5 ст. 219 КПК (у редакції Закону України від 14 квітня 2022 року № 2201-IX), не призвели до зміни юридичного змісту вказаної норми, проте останній, у редакції цього Закону, відображений більш точними текстуальними засобами реалізації волі законодавця (див. постанова від 15 лютого 2023 року справа № 354/1129/20).
За змістом закону період з моменту повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування у порядку, визначеному ст. 290 КПК, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення у строки досудового розслідування не включається. Тобто у строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або безпосереднього вручення такого повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування. День направлення або безпосереднього вручення особисто підозрюваному, його захиснику повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування має рахуватися у строк досудового розслідування.
Як убачається із доводів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, останній зазначав про те, що сторона захисту 28 серпня 2021 року повідомлялась про завершення досудового розслідування після того як його було відновлено з метою здійснення певних процесуальних дій. Водночас ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та їх захиснику був наданий доступ до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК.
Проте у ході апеляційного провадження, судом не було здійснено належної перевірки цих доводів, зокрема не установлено день направлення або безпосереднього вручення особисто підозрюваному, його захиснику повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, що позбавляє можливості установити період, який не включається у строки досудового розслідування.
При цьому у матеріалах кримінального провадження містяться супровідні повідомлення від 28 серпня і 07 вересня 2021 року про завершення досудового розслідування та надання доступу (відкриття) до матеріалів досудового розслідування із зазначенням адрес підозрюваних і захисників.
Суд апеляційної інстанції не зважив на те, що у строк досудового розслідування не включається строк ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, а тому суд, зокрема, шляхом дослідження матеріалів кримінального провадження, мав би перевірити коли і як саме стороною обвинувачення було повідомлено про завершення досудового розслідування і надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
У зв`язку з невстановленням конкретних даних про початок та закінчення вищезазначених дій суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив дотримання стороною обвинувачення строку звернення з обвинувальним актом до суду в межах строків досудового розслідування.
При цьому, колегія суддів уважає, що кримінальний процесуальний закон не містить прямої заборони відновлення слідчим досудового розслідування з метою вчинення певних процесуальних дій, але в межах строку досудового розслідування.
За таких обставин, Верховний Суд вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є передчасними, а ухвала постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що тягне скасування її з призначенням нового розгляду у цьому суді на підставі п. 1 ч. 1 ст.438 КПК.
Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати зазначене в цій постанові, перевірити усі обставини кримінального провадження, після чого ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд