ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 13 липня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24 вересня 2021 року задоволено клопотання ОСОБА_8 про скасування арешту на майно, а саме домоволодіння у АДРЕСА_1 , накладеного на підставі ухвали слідчого судді цього суду від 02 листопада 2018 року у кримінальному провадженні № 12018030060000625.
Адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 оскаржив це рішення в апеляційному порядку.
Суддя Волинського апеляційного суду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження ухвалою від 13 липня 2023 року відмовив у відкритті провадження та повернув апеляційну скаргу на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Своє рішення суддя обґрунтував тим, що адвокат оскаржив судове рішення, що згідно з вимогами кримінального процесуального закону не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У поданій касаційній скарзі адвокат просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у цьому суді.
На обґрунтування своїх вимог вказує, що рішення апеляційного суду суперечить сталій практиці Верховного Суду, згідно з якою, якщо слідчий суддя прийняв рішення, яке виходить за межі його повноважень, то сторона провадження не може бути обмежена в праві на його апеляційне оскарження.
Позиції сторін у провадженні
Прокурор у судовому засіданні касаційну скаргу підтримала, просила скасувати ухвалу судді апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді.
Інші сторони було належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги в суді касаційної інстанції, однак вони у судове засідання не з`явилися і клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.
Мотиви Суду
Колегія суддів (далі - Суд), заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи, наведені у касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Приписами ч. 1 ст. 412 КПК визначено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК), а забезпечення права на апеляційний перегляд справи віднесене законодавцем до основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 2 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора або слідчого, а також право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Як неодноразово зазначав Суд у своїх рішення, ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у такому скасуванні призводить до таких же правових наслідків, як і ухвала про арешт майна або відмову в арешті майна, тому положення п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК у їх взаємозв`язку зі статтями 170, 173, 174 цього Кодексу передбачають право на апеляційне оскарження не лише ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому, а також і ухвали про скасування або про відмову у скасуванні арешту майна.
Таким чином, при ухваленні оскаржуваного судового рішення суддя апеляційного суду не дотримався вимог статей 395, 422 КПК, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки таке порушення перешкодило цьому суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, та є підставою для його скасування відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК.
Тому наведені в касаційній скарзі адвоката доводи є обґрунтованими.
Разом із тим, під час підготовки провадження до касаційного розгляду було встановлено, що ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 28 липня 2023 року задоволено клопотання слідчого у вказаному кримінальному провадженні та накладено арешт на домоволодіння у АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_8 .
Таким чином, скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в цьому суді наразі не є доцільним, оскільки після ухвалення слідчим суддею рішення про накладення арешту на зазначене майно законні інтереси заявника щодо цього майна були задоволені, а вказана ухвала апеляційного суду втратила своє правове значення.
Зважаючи на це, касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд