ПОСТАНОВА
встановила:
Як вбачається з наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації, постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 квітня 2023 відмовлено у задоволенні клопотань засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження вироку Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15 лютого 2013 року та ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 05 червня 2013 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 листопада 2023 року постанову місцевого суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі захисникОСОБА_2 порушує питання про перегляд зазначеного судового рішення у касаційному порядку.
Постановою судді Верховного Суду від 15 січня 2024 року відмовлено захиснику ОСОБА_2 у витребуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 для перевірки в касаційному порядку.
На адресу Верховного Суду 12 лютого 2024 року надійшла повторна касаційна скарга захисника ОСОБА_2 на зазначене судове рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 398 КПК 1960 року при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370 - 372 цього ж Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 387 КПК 1960 року зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам ст. 350 цього Кодексу, зокрема наведені у скарзі доводи й прохання мають бути конкретними та узгоджуватися між собою.
Проте, у повторній касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 всупереч цим вимогам процесуального закону не міститься обґрунтування необхідності скасування оскаржуваного судового рішення на підставах, передбачених ст. 398 КПК 1960 року, з огляду на положення статей 370-372 цього Кодексу.
Фактично касаційна скарга ОСОБА_2 , що надійшла 12 лютого 2024 року дублює зміст попередньої скарги, що була надіслана захисником 29 грудня 2023 року, за наслідками розгляду якої 15 січня 2024 року ухвалено рішення про відмову у витребуванні кримінальної справи.
Тобто обставини, що перешкоджають вирішенню питання про витребування кримінальної справи, не усунуті.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 388 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 року