ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року в об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 22019040000000060 та № 22020040000000012, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку Азербайджанської Республіки, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 ), жителя цього ж міста ( АДРЕСА_2 ), у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2023 року клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) задоволено. Об`єднані кримінальні провадження № 22019040000000060 та № 22020040000000012 стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 цього Кодексу.
Вирішено питання щодо застави, судових витрат і речових доказів у кримінальному провадженні.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 19 липня 2023 року апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури залишив без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2023 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 22019040000000060, № 2020040000000012, стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України, - без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що суд першої інстанції не врахував положення ч. 5 ст. 219 КПК України. За твердженням прокурора, місцевий суд дійшов помилкового висновку про те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22019040000000060 закінчився 07 серпня 2019 року. Зазначає, що рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України суд першої інстанції мав право ухвалити лише в підготовчому судовому засіданні. На думку прокурора, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22020040000000012 тривав з 26 грудня 2019 року по 13 лютого 2020 року, а тому місцевий суд безпідставно ухвалив рішення про закриття кримінального провадження № 22020040000000012 відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки обвинувальний акт було направлено до суду 13 лютого 2020 року, а надійшов він до суду 14 лютого 2020 року. Вважає безпідставним твердження суду про ідентичність кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР за № 22019040000000060 та № 22020040000000012. Стверджує, що апеляційний суд не виправив помилок місцевого суду і безпідставно залишив ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2023 року стосовно ОСОБА_8 без змін.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_6 просить його скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу прокурора частково, зокрема, не погодилася із доводами касаційної скарги прокурора у частині закриття кримінального провадження № 22019040000000060, в іншій частині - підтримала.
Захисник ОСОБА_6 просила касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у межах касаційної скарги.
За змістом положень ч. 1 указаної статті суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, натомість при перегляді судових рішень виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
У статті 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Доводи прокурора про помилковість висновку місцевого суду стосовно того, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22019040000000060 закінчився 07 серпня 2019 року, є безпідставними.
Частиною 1 ст. 219 КПК визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Згідно з ч. 3 ст. 217 КПК України у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.
За приписом ч. 7 цієї статті днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, -день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке як етап кримінального провадження законодавець пов`язує в часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18).
Згідно з постановою об`єднаної палати Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року (справа № 216/4805/20, провадження № 51-4684кмо21) відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК (у редакції Закону України від 14 квітня 2022 року № 2201-IX) не включається у строк досудового розслідування строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.
При цьому день направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру,повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування має враховуватися у строк досудового розслідування.
Той факт, що день повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не збігатися, не свідчить про те, що строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування необхідно обраховувати з моменту фактичного надання доступу до таких матеріалів.Проміжок часу між цими днями не повинен включатися у строк досудового розслідування.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 06 червня 2019 року слідчий відділ УСБУ у Дніпропетровській області вніс до ЄРДР відомості за номером 22019040000000047 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, щодо факту незаконного придбання та зберігання зброї і боєприпасів без передбаченого законом дозволу.
06 червня 2019 року прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 у порядку ст. 217 КПК України виніс постанову, згідно з якою кримінальне провадження № 22019040000000047 від 06 червня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, об`єднано з матеріалами кримінального провадження № 22018040000000095 від 26 листопада 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 364 КК України (з присвоєнням номера в ЄРДР № 22018040000000095 від 26 листопада 2018 року).
07 червня 2019 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 263 КК України в рамках об`єднаного кримінального провадження № 22018040000000095 від 26 листопада 2018 року.
31 липня 2019 року підозрюваному ОСОБА_8 слідчий в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області ОСОБА_10 вручив клопотання від 31 липня 2019 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22018040000000095 від 26 листопада 2018 року до 4 місяців.
06 серпня 2019 року рішенням слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 22018040000000095 від 26 листопада 2018 року до 4 місяців.
Тобто двомісячний строк досудового розслідування кримінального провадження № 22018040000000095 від 26 листопада 2018 року закінчився 07 серпня 2019 року.
06 серпня 2019 прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_11 в порядку ст. 217 КПК України виніс постанову, згідно з якою кримінальне провадження (первинний номер до об`єднання 22019040000000047 від 06 червня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України), виділено з матеріалів кримінального провадження № 22018040000000095 від 26 листопада 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 263 КК України, із присвоєнням номера в ЄРДР 22019040000000060 від 07 серпня 2019 року за ч. 1 ст. 263 КК України.
Отже, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про те, що двомісячний строк досудового розслідування у виділеному кримінальному провадженні № 22019040000000060 за підозрою ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 263 КК України закінчився 07 серпня 2019 року.
З обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 22019040000000060 прокурор звернувся 20 серпня 2019 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду, тобто поза межами строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК України.
Доводи прокурора про те, що місцевий суд неправомірно ухвалив рішення про закриття кримінального провадження № 22020040000000012 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, що кримінальні провадження № 22019040000000060 та № 22020040000000012 не є ідентичними, є неспроможними.
Згідно з Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженим наказом Генерального прокурора України від 06 квітня 2016 року № 139, Реєстр ведеться відповідно до вимог КПК України з метою забезпечення єдиного обліку кримінальних правопорушень і прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану і структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі.
Формування Реєстру розпочинається з моменту внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених у заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ними самостійно з будь-якого джерела.
Також згідно з пунктами 8, 9 розд. 2 Положення відомості про декілька вчинених кримінальних правопорушень, зазначених в одній заяві, повідомленні або виявлених безпосередньо прокурором, слідчим чи працівником іншого підрозділу, незалежно від часу їх учинення, наявності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, вносяться до Реєстру за кожним правопорушенням окремо.
На виявлене під час досудового розслідування кримінальне правопорушення в рамках одного кримінального провадження слідчий за Довідником 1 «Перелік інших джерел, з яких виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення» вносить до Реєстру інформацію про джерело, з якого виявлено кримінальне правопорушення, та відомості про кримінальне правопорушення. Кримінальному провадженню за цим правопорушенням присвоюється новий номер.
За умови встановлення обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, проводиться досудове розслідування відповідно до вимог ст. 214 КПК України. При цьому внесення до ЄРДР відомостей щодо правової кваліфікації є обов`язковим.
Предмети, вилучені законом з обігу (наприклад, наркотичні засоби, зброя, боєприпаси), підлягають вилученню незалежно від їх причетності до кримінального провадження (ст. 236 КПК України).
Виявлення вказаних предметів може стати підставою для ініціювання початку кримінального провадження та притягнення винуватих до кримінальної відповідальності.
Колегія суддів Верховного Суду вбачає, що кримінальне провадження № 22018040000000095 від 26 листопада 2018 року перебувало у провадженні СВ УСБУ у Дніпропетровській області. За цим фактом ОСОБА_8 26 грудня 2019 року було повідомлено про підозру.
Надалі ці матеріали були спочатку об`єднані з матеріалами № 22018040000000095, у продовженні строку досудового розслідування якого ухвалою слідчого судді від 06 серпня 2019 року було відмовлено, а потім 11 лютого 2020 року виділені з присвоєнням номера НОМЕР_1 .
Тобто, як зазначено в рішеннях судів попередніх інстанцій, орган досудового розслідування, будучи достеменно обізнаним про те, що у продовженні строку досудового розслідування кримінального провадження № 22018040000000095 відмовлено, 11 лютого 2020 року виділив окремо кримінальне провадження із присвоєнням номера 22020040000000012. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками місцевого та апеляційного судів про те, що фактично та по суті обставини вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 22020040000000012 є тими самими обставинами, що й обставини справи, яка надійшла до суду з обвинувальним актом матеріалів кримінального провадження № 22019040000000060 20 серпня 2019 року, які також були виділені з матеріалів кримінального провадження № 22018040000000095, та вказує на грубе порушення прокурором і органом досудового розслідування вимог статей 214, 217 КПК України.
Довід прокурора про те, що рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України суд першої інстанції мав право ухвалити лише в підготовчому судовому засіданні, не є слушним.
Підготовче провадження є своєрідним процесуальним фільтром між досудовим провадженням і судовим розглядом, одним із завдань якого є перевірка відповідності вимогам закону процесуальних рішень, що надійшли від прокурора.
На переконання колегії суддів, судам першої інстанції необхідно ретельно перевіряти не тільки дотримання прокурором вимог, передбачених статтями 291- 293 КПК, а й виконання ним приписів ст. 219 КПК України, про які йшлося раніше.
Здійснення судового провадження за наявності підстав для закриття кримінального провадження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК України становить істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою безумовне скасування судового рішення, ухваленого за результатами такого судового розгляду.
Таку позицію Верховний Суд зазначив у своїх рішеннях, зокрема в постанові від 15 вересня 2021 року (справа № 711/3111/19, провадження № 51-2890км19).
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, сторона захисту зверталася з клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК Українив підготовчому судовому засіданні, але їй було відмовлено. Місцевий суд після дослідження доказів у справі ухвалив рішення про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, з чим погодився апеляційний суд і погоджується колегія суддів Верховного Суду.
При перегляді кримінального провадження в апеляційному порядку суд відповідно до вимог ст. 419 КПК України ретельно перевірив доводи, наведені в апеляційній скарзі прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури, дав на них мотивовані відповіді. Зазначив, на яких підставах апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідає приписам статей 370, 419 КПК України.
Отже, з огляду на те, що не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для скасування судових рішень, касаційна скарга прокурора ОСОБА_7 не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд