ПОСТАНОВА
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року в кримінальному провадженні № 12019140000000749 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська Донецької області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Галицького районного суду м. Львова від 04 серпня 2022 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком 3 роки та з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
2. Цим же вироком ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
3. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 27 квітня 2023 рокузазначений вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_6 залишено без змін.
4. Згідно з вироком ОСОБА_6 визнаний винним у тому, що він за невстановлених досудовим розслідуванням обставин до 04 лютого 2021 року незаконно придбав і зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без мети збуту для власного вживання наркотичні засоби, обіг яких обмежено, - метадон загальною масою 3,3025 г та ацетилкодеїн загальною масою 1,14164 г, а також особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено, в особливо великих розмірах, - канабіс загальною масою 11,93 г, діацетилморфін загальною масою 16,4825 г та
6-моноацетилморфін загальною масою 0,443685 г.
5. Крім цього, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що він, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання та збут наркотичних засобів, обіг яких обмежено, з корисливих мотивів, із метою протиправного збагачення, за невстановлених органом досудового розслідування обставин до 30 грудня 2020 року придбав у невстановленої особи наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон масою 1,5754 г для його подальшого розповсюдження на території м. Львова. 30 грудня 2020 року близько 14:15 у сквері «На Валах» біля Порохової вежі по вул. Підвальній, 4 у м. Львові ОСОБА_6 незаконно збув зазначений наркотичний засіб за 2 600,00 грн ОСОБА_7 .
6. Також органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що він, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання та збут наркотичних засобів, обіг яких обмежено, з корисливих мотивів, із метою протиправного збагачення, за невстановлених органом досудового розслідування обставин до 04 лютого 2021 року придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон масою 0,3713 г для його розповсюдження на території м. Львова. 04 лютого 2021 року близько 12:10 біля буд. 17 на вул. Підвальній у м. Львові ОСОБА_6 незаконно збув зазначений наркотичний засіб за 1 300,00 грн ОСОБА_7 .
7. Також ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що він 04 лютого 2021 року за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , незаконно зберігав з метою збуту в особливо великих розмірах: метадон загальною масою 3,3025 г, ацетилкодеїн загальною масою 1,14164 г та особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено, - канабіс загальною масою 11,93 г, діацетилморфін загальною масою 16,4825 г та
6-моноацетилморфін загальною масою 0,443685 г, які були розфасовані у
30 полімерних згортків.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
8. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що усупереч положенням ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд апеляційної інстанції, відхиляючи апеляційну скаргу прокурора на вирок щодо ОСОБА_6 , належним чином викладених у ній доводів не проаналізував і конкретних відповідей на них у своїй ухвалі не навів, формально погодившись з висновками суду першої інстанції. При цьому не врахував показання ОСОБА_6 , який визнав факт повторного збуту ним наркотичних засобів особі зі зміненими анкетними даними, залишив поза увагою дані протоколів за результатами проведення НСРД на підтвердження цих фактів, не надав оцінки значній кількості та різновидам наркотичних засобів, які зберігав ОСОБА_6 за місцем свого проживання, та дійшов безпідставного висновку про провокацію збуту ним наркотичного засобу з боку правоохоронних органів. Також посилається на те, що місцевий суд не забезпечив організаційну і технічну можливість допиту свідка зі зміненими анкетними даними, внаслідок чого сторона обвинувачення була вимушена відмовитися від його допиту.
Позиції інших учасників судового провадження
9. У засіданні суду касаційної інстанції прокурор підтримала касаційну скаргу і просила її задовольнити.
Мотиви Суду
10. Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши позицію прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
11. За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
12. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотним є таке порушення вимог цього Кодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
13. Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.
14. Положеннями ст. 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
15. Оцінка доказів, згідно зі ст. 94 КПК України, є виключною компетенцією суду, який постановив вирок. Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК України. Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, якщо в апеляційному суді постає питання про встановлення певного факту в інший спосіб, ніж це було здійснено у суді першої інстанції, тоді повнота дослідження доказів щодо цього факту має бути забезпечена у повному обсязі.
16. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03 квітня 2023 року (справа № 537/984/20, провадження № 51-1747кмо22), під час апеляційного розгляду за апеляційною скаргою прокурора, потерпілого чи його представника з вимогою щодо постановлення нового вироку, за наявності доводів про невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та/або неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, суд апеляційної інстанції має право повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, безвідносно до того, чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів.
17. Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряються в апеляційному порядку, та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції.
18. Згідно зі статтями 2, 7, 370, 404, 419 КПК України під час перегляду оспорюваного вироку апеляційний суд, дотримуючись засад кримінального провадження, зобов`язаний ретельно перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, з`ясувати, чи повно, всебічно та об`єктивно здійснено судове провадження, чи було у передбаченому вказаним Кодексом порядку здобуто докази обвинувачення, чи оцінено їх місцевим судом із додержанням правил ст. 94 КПК України і відповідно до тих доказів, чи правильно було застосовано закон України про кримінальну відповідальність. У разі залишення апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції має бути зазначено підстави, на яких її визнано необґрунтованою. Тобто у цьому рішенні необхідно проаналізувати аргументи скаржника і, зіставивши їх із фактичними даними, наявними у справі, дати на кожен із них вичерпну відповідь.
19. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погодившись з вироком суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 , прокурор оскаржив цей вирок в апеляційному порядку з підстав невідповідності викладених у вироку висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, що, на його думку, призвело до безпідставного виправдання ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 307 КК України та перекваліфікації його дій з ч. 3 ст. 307 КК України на ч. 3 ст. 309 цього Кодексу.Просив вирок місцевого суду скасувати і ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 307 КК України. На обґрунтування своїх апеляційних вимог прокурор наводив конкретні доводи, які мали бути ретельно перевірені апеляційним судом.
20. Зокрема прокурор указував на те, що під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 було виявлено великий обсяг наркотичних засобів чотирьох різних видів, розфасованих у 30 поліетиленових згортків, пакети із зіпзастібками та фольгові згортки. Тоді як, за твердженням прокурора, наркозалежна особа може вживати одночасно один або два різновиди наркотичних засобів. До того ж, їх обсяг, виявлений за місцем проживання ОСОБА_6 , явно перевищує необхідний для споживання однією наркозалежною особою. Водночас дані у протоколах за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж мобільних телефонів, якими користувався ОСОБА_6 , свідчать про те, що до проведення оперативних закупок обвинувачений систематично здійснював продаж наркотичних засобів іншим особам. Прокурор звертав увагу апеляційного суду на те, що сам ОСОБА_6 не заперечував факту збуту ним наркотичного засобу свідку зі зміненими анкетними даними, а дії останнього не мали ознак підбурювання, а були лише загальним абстрактним виразом готовності заплатити певну суму грошей за поставлені наркотики. Як зазначав прокурор, від допиту цього свідка в засіданні суду першої інстанції сторона обвинувачення, незважаючи на вжиті нею заходи, була вимушена відмовитись через незабезпечення судом організаційної та технічної можливості проведення допиту останнього в умовах, які б унеможливлювали ідентифікацію його особи, чим було допущено неповноту судового розгляду.
21. Однак, ухваливши залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, апеляційний суд не перевірив із достатньою повнотою викладені у ній доводи і дав на них відповіді без аналізу та оцінки доказів у контексті доводів апеляційної скарги, по суті формально погодившись з висновками суду першої інстанції. Водночас власних висновків не сформулював, аргументованих відповідей на доводи апеляції прокурора не надав, мотивів їх відхилення не навів і свого рішення про залишення апеляційної скарги без задоволення, а вироку суду першої інстанції без змін в ухвалі належним чином не вмотивував.
22. Такий підхід апеляційного суду не сприяв досягненню завдань кримінального провадження, а викладені в його ухвалі висновки про залишення вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 без змін є передчасними. У зв`язку з цим є підстави для задоволення вимог касаційної скарги та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
23. Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно належним чином перевірити доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог кримінального процесуального закону і прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 438, 441, 442 КПК України, колегія суддів