ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 285/878/23

1. Описова частина

У лютому 2023 року Виконавчий комітет Звягельської міської ради Житомирської області, як орган опіки і піклування, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 . ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що відповідачі є батьками дітей, однак свідомо ухиляються від покладених на них законом батьківських обов`язків, не цікавляться життям та здоров`ям дітей, не піклуються про їх фізичний та духовний розвиток.

Позивач посилався на те, що з 15 червня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебувають на обліку в службі у справах дітей Звягельської міської ради, як діти, що проживають в сім`ї, яка опинилася у складних життєвих обставинах, у зв`язку з тим, що їхні батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ухиляються від виконання батьківських обов`язків: вихованням дітей не займаються, не утримують їх, не створили належних умов для проживання дітей, не цікавляться їхнім навчанням та станом здоров`я, не працюють, зловживають алкогольними напоями.

Зазначав, що діти схильні до бродяжництва та жебракування.

Крім того, у будинку, в якому проживають діти, антисанітарія, брудно, всюди розкидані речі, недопалки цигарок, пляшки з під алкогольних напоїв, на вікнах вибиті шибки, панує неприємних запах, у дітей відсутня чиста постільна білизна, діти неохайні та недоглянуті. Також, у помешканні присутні особи сумнівної поведінки, які разом із ОСОБА_2 і ОСОБА_1 розпивають алкогольні напої.

Діти систематично без поважних причин пропускають навчання, мають низький рівень знань. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не цікавляться успіхами дітей, жодного разу не відвідали батьківські збори, не контролюють виконання дітьми домашнього завдання, на телефонні дзвінки не відповідають. Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 притягувалися до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків.

Виконавчий комітет Звягельської міської ради Житомирської області, як орган опіки і піклування, посилався на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 написали заяву на ім`я начальника служби у справах дітей Новоград - Волинської міської ради про влаштування своїх дітей до обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Сонячний дім» Житомирської обласної ради у зв`язку із складними життєвими обставинами.

05 вересня 2022 року дітей було влаштовано до закладу.

За період перебування дітей в закладі ОСОБА_1 відвідувала дітей три рази: 08 жовтня 2022 року, 17 жовтня 2022 року та 07 листопада 2022 року

Позивач вважав, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дітей.

Ураховуючи наведене, Виконавчий комітет Звягельської міської ради Житомирської області, як орган опіки і піклування, просив суд:

- позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1 416,50 грн щомісяця на кожну дитину, починаючи з дня подачі позову та до повноліття дітей;

- позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1 416,50 грн щомісяця на кожну дитину, починаючи з дня подачі позову та до повноліття дітей.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 травня 2023 року позов Виконавчого комітету Звягельської міської ради Житомирської області, як органу опіки і піклування, задоволено.

Позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 1 416,50 грн на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 07 лютого 2023 року та до їх повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 1 416,50 грн на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 07 лютого 2023 року та до їх повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції вважав доведеним факт ухилення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а відтак визнав позовні вимоги Виконавчого комітету Звягельської міської ради Житомирської області, як органу опіки і піклування, про позбавлення їх батьківських прав, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з позиції якнайкращого забезпечення інтересів дітей, враховуючи, визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку; обов`язок батьків брати участь у забезпеченні благополуччя своєї дитини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в змозі сплачувати аліменти в розмірі, зазначеному в позовних вимогах. Це не поставить їх у матеріальне становище значно гірше від положення дітей, відповідатиме, як інтересам останніх, так і матеріальному становищу та стану здоров`я платників аліментів, а також засадам розумності, виваженості і справедливості.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 травня 2023 року в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стягнення з неї аліментів та судового збору скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову органу опіки і піклування виконавчого комітету Звягельської міської ради Житомирської області.

Попереджено ОСОБА_1 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей і покладено на орган опіки та піклування за місцем проживання дітей ОСОБА_1 відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , контроль за виконанням нею батьківських обов`язків.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для матері, так і для дітей. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Доказів, які свідчили б про наявність виключних підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав, як і доказів неможливості змінити поведінку матері на краще, позивач не надав.

Також, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 бажає спілкуватися з дітьми, вчиняє дії для зміни ситуації, яка склалася у сім`ї, заперечує проти позбавлення батьківських прав.

Рішення суду першої інстанції оскаржувалося лише в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та стягнення на їх користь аліментів; в іншій частині рішення районного суду судом апеляційної інстанції не переглядалося.

У касаційній скарзі виконавчий комітет Звягельської міської ради Житомирської області, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Житомирського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року скасувати та залишити в силі рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 травня 2023 року.

Отже, судове рішення суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог Виконавчого комітету Звягельської міської ради Житомирської області, як органу опіки і піклування, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів не оскаржується, тому на підставі положень статті 400 ЦПК України Верховний Суд у цій частині судове рішення не переглядає.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У жовтні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У грудні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2024 року справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Касаційна скарга Виконавчого комітету Звягельської міської ради Житомирської області мотивована тим, що заперечення ОСОБА_1 проти позову не свідчить про її інтерес до дітей та реальне бажання змінити її поведінку щодо дітей. Відповідачка не визнає факту алкогольної залежності, тому не стоїть на обліку в наркологічному та психоневрологічному відділеннях, не стала на шлях тверезості, чесності та надбання здорового мислення.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення виконавчий комітет Звягельської міської ради Житомирської області вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 (провадження № 61-10553св21), від 26 січня 2022 року у справі № 203/3505/19, від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19, від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18 (провадження № 61-19878св21), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відзиву на касаційну скаргу не подано.

Фактичні обставини, встановлені судами

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітніх синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Наведене підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 26 березня 2013 року та серії НОМЕР_2 від 22 січня 2021 року.

ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітніх доньок: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Батьком дітей є ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Наведене підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 від 06 лютого 2007 року та серії НОМЕР_4 від 23 листопада 2010 року, а також копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 18 червня 2021 року.

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 квітня 2016 року у справі №285/551/16-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей задоволено.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі у розмірі 250 грн, щомісячно, на кожну дитину починаючи з дня подачі заяви і до повноліття дітей.

Комісією в складі працівників служби у справах дітей міської ради, центру соціальних служб, сектору ювенальної превенції районного відділення поліції, починаючи з грудня 2020 року до листопада 2022 року, постійно відвідувалась сім`я ОСОБА_1-ОСОБА_2 за місцем їх різного проживання та перебування. При обстеженні матеріально-побутових умов було встановлено відсутність санітарно-гігієнічних умов, належного забезпечення для проживання і харчування дітей та низький рівень виховного потенціалу у батьків. Ухилення останніх від виконання своїх батьківських обов`язків неодноразово було предметом розгляду на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті міської ради (далі за текстом - Комісія), сім`ю ОСОБА_2-ОСОБА_1 було взято під соціальний супровід, попереджено про відповідальність та їм надавався строк для створення належних умов проживання малолітнім дітям. Зазначене підтверджується: актами обстеження матеріально-побутових умов від 15 грудня 2020 року, 16 грудня 2020 року, 24 грудня 2020 року, 14 червня 2021 року, 04 серпня 2021 року, 31 серпня 2021 року, 09 вересня 2021 року, 01 жовтня 2021 року, 02 травня 2022 року, 20 травня 2022 року, 24 травня 2022 року, 05 липня 2022 року, 29 липня 2022 року, 30 серпня 2022 року, 30 серпня 2022 року, 22 листопада 2022 року; фотосвітлинами будинку; витягами з протоколів Комісії від 24 червня 2021 року, 09 липня 2021 року, 09 вересня 2021 року, 22 жовтня 2021 року, 27 січня 2022 року, 23 листопада 2022 року; зверненнями міського центру соціальних служб до служби у справах дітей міської ради та поліції щодо ситуації в сім`ї ОСОБА_2-ОСОБА_1 від 30 грудня 2020 року, 16 квітня 2021 року, 29 червня 2021 року, 27 липня 2021 року, 16 листопада 2021 року, 12 травня 2022 року, 04 липня 2022 року, 29 липня 2022 року; актом і висновком оцінки потреб сім`ї/особи від 11 червня 2021 року.

З листів адміністрації Новоград-Волинської загальноосвітньої школи № 3 за період з 2020 року до 2022 роки, діти ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та Кіріл мають низький рівень знань, часто пропускали навчання у школі, батьки ними не цікавляться.

Згідно з повідомлень начальника районного відділу поліції на відповідачів неодноразово протягом 2020-2022 років складались адміністративні протоколи за невиконання обов`язків щодо виховання своїх дітей, які були розглянуті судом та вони були притягнуті до адміністративної відповідальності за статтею 184 КУпАП України з накладенням адміністративних стягнень у вигляді попереджень та штрафів (постанови Новоград-Волинського міськрайонного суду № 285/387/21 від 04 лютого 2021 року, № 285/368/21 від 15 лютого 2021 року, № 285/385/21 від 05 березня 2021 року, № 285/2694/21 від 17 червня 2021 року, № 285/4694/21 від 09.09.2021 року, № 285/4961/21 від 04 жовтня 2021 року, № 285/4491/21 від 29 жовтня 2021 року, № 285/5968/21 від 17.01.2022 року, №285/2870/22 від 20 липня 2022 року, № 285/2870/22 від 20 липня 2022 року, № 285/4604/22 від 01.11.2022, № 285/4429/22 від 07 листопада 2022 року).

Станом на серпень 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в міському центрі зайнятості, як безробітні, не перебували.

28 серпня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали начальнику служби у справах дітей Новогра-Волинської міської ради Лойко Н. О. заяву про влаштування дітей до центру соціально-психологічної реабілітації «Сонячний дім» у зв`язку зі складними життєвими обставинами.

Відповідно до листів Обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Сонячний дім» Житомирської обласної ради № 199 від 17 листопада 2022 року та № 132 від 24 травня 2023 року мати - ОСОБА_1 відвідувала дітей 9 разів, а саме: 08 жовтня 2022 року, 17 жовтня 2022 року, 07 листопада 2022 року, 23 грудня 2022 року, 25 грудня 2022 року, 29 січня 2023 року, 19 квітня 2023, 01 травня 2023 року, 09 травня 2023 року. Під час зустрічі вона цікавилася життям, навчанням та станом здоров`я дітей, виявляла бажання забрати їх додому, приносила дітям солодощі та гостинці.

Висновком органу опіки та піклування, затвердженим рішенням виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради № 593 від 14 грудня 2022 року прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 відносно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зі змісту довідки № 744 військово-лікарської комісії від 02 березня 2023 року ОСОБА_2 призваний у Збройні Сили України ІНФОРМАЦІЯ_6 , стрілець, військова частина НОМЕР_6 .

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 виданого Звягельським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) від 08 квітня 2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб - 08 квітня 2023 року, про що складено відповідний актовий запис № 141.

Згідно з довідок КПП «Звягельська багатопрофільна лікарня» Звягельської міської ради №41 та № 552 від 16 травня 2023 року ОСОБА_1 на обліку в наркологічному і психоневрологічному відділеннях не перебуває, на протятзі останніх 5-ти років за медичною допомогою не зверталася.

Відповідно до довідки ТОВ «Вудпак» № 28/05 від 22 травня 2023 року ОСОБА_1 працює в ТОВ «Вудпак» на посаді сортувальниці матеріалів та виробів з деревини з 22 травня 2023 року.

Зі змісту листа Обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Сонячний дім» Житомирської обласної ради № 130 від 24 травня 2023 року, у ході бесіди з дітьми було з`ясовано, що вони негативно налаштовані щодо позбавлення батьків батьківських прав та виявляють бажання повернутися додому.

2. Мотивувальна частина

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Касаційна скарга Виконавчого комітету Звягельської міської ради Житомирської області задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до частини першої статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У статті 18 цієї Конвенції визначено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено статтею 7 СК України, згідно з положеннями якої жінка та чоловік мають рівні права й обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно зі статтями 141, 150, 153, 155 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Наведеними нормами закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися, зокрема, при вирішенні питань про місце проживання дитини у випадку, коли її батьки проживають окремо; про тимчасове розлучення з одним із батьків у зв`язку з необхідністю виїхати за межі країни, у якій визначено місце проживання дитини, з іншим із батьків з метою отримання освіти, лікування, оздоровлення та з інших причин, обумовлених необхідністю забезпечити дитині повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень ЄСПЛ, у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має один з батьків.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Скасавуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову Виконавчого комітету Звягельської міської ради Житомирської області, як органу опіки і піклування, суд апеляційної інстанції, вважав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. При цьому апеляційний суд врахував, що ОСОБА_1 на обліку в наркологічному і психоневрологічному відділеннях не перебуває, на протязі останніх 5-ти років за медичною допомогою не зверталася, а також працевлаштувалася в ТОВ «Вудпак» на посаду сортувальниці матеріалів та виробів з деревини з 22 травня 2023 року.

Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного судупро відсутність підстав для задоволення позову, оскільки апеляційним судом враховано якнайкращі інтереси дітей, думку відповідача, її бажання приймати участь у житті дітей.

Виконавчим комітетом Звягельської міської ради Житомирської області, як органом опіки і піклування, не доведено необхідності застосування до ОСОБА_1 такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, доцільність вжиття якого орган опіки та піклування належно не арґументував.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно із частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суди апеляційної інстанції правильно виходив із того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу при доведеності винної поведінки одного із батьків, яка суперечить інтересам дітей, і неможливості змінити цю поведінку.

Разом з тим у матеріалах справи містяться документи, які свідчать про те, що діти негативно налаштовані щодо позбавлення батьків батьківських прав та виявляють бажання повернутися додому.

Посилання касаційної скарги на застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 (провадження № 61-10553св21), від 26 січня 2022 року у справі № 203/3505/19, від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19, від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18 (провадження № 61-19878св21), колегія суддів відхиляє, оскільки у зазначених справах встановлені інші обставини, відмінні від обставин справи, що є предметом касаційного перегляду.

Отже, доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права.

Інші наведені в касаційній скарзі аргументи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник, по своїй суті зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, які не були встановлені судами, що в силу положень статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Щодо судових витрат

Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки в задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду