ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 484/4403/22

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 ч. 1 КПК України).

Статтею 284 ч. 1 п. 3-1 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Зазначеною нормою законодавцем встановлено імперативне правило, за яким суд приймає рішення про закриття кримінального провадження у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за умови, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 284 ч. 4 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 грудня 2022 року було постановлено призначити розгляд клопотання прокурора про закриття кримінального провадження № 12017150110001090 від 06 травня 2017 року за ст. 358 ч. 1 КК України на 10 годину 30 хвилин 29 грудня 2022 року. Також в ухвалі було вказано викликати в судове засідання учасників судового провадження, а прокурору надати в судове засідання матеріали кримінального провадження № 12017150110001090 за ст. 358 ч. 1 КК України.

Відповідно до ст. 318 ч. 2 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.

Отже, виклик ОСОБА_6 в судове засідання Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області для розгляду клопотання прокурора про закриття кримінального провадження № 12017150110001090 за ст. 358 ч. 1 КК України як особи, за заявою якої були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, був обов`язковим для суду.

Проте, із журналу судового засідання Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 грудня 2022 року вбачається, що судовий розгляд клопотання прокурора про закриття кримінального провадження проведено за відсутності заявника ОСОБА_6 . Судом не з`ясовувалися обставини повідомлення ОСОБА_6 про дату, час та місце судового засідання, а також причини його неявки. У матеріалах кримінального провадження відсутні дані про повідомлення ОСОБА_6 належними чином про таке судове засідання.

Таким чином, провівши судове засідання 29 грудня 2022 року і прийнявши рішення про задоволення клопотання прокурора про закриття кримінального провадження без повідомлення та участі заявника ОСОБА_6 , суд першої інстанції допустив істотне порушення прав останнього.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції є посилання на обставини, встановлені під час досудового розслідування, зокрема на звернення ОСОБА_6 від 06 травня 2017 року про те, що невстановлена особа у 2000 роках здійснила підробку підпису ОСОБА_8 у договорі дарування квартири. Також суд в ухвалі послався на проведену під час досудового розслідування судово-почеркознавчу експертизу та її результати, зазначені у висновку № 105 від 06.03.2018, а також на висновок експерта № 19-2054 від 24.06.2019.

Проте, із журналу судового засідання від 29 грудня 2022 року вбачається, що на розгляд Первомайського міськрайонного суду Миколаївської областітакі матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017150110001090 прокурором не надавалися і цим судом вони не досліджувалися.

При цьому в матеріалах кримінального провадження відсутній технічний носій інформації, на якому зафіксоване судове провадження в суді першої інстанції, що відповідно до ст. 412 ч. 2 п. 7 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150110001090 від 06 травня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч. 1 КК України, суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.

Апеляційний суд зазначених порушень не встановив та не усунув і такі доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 належним чином не перевірив, внаслідок чого ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.

Отже, під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судових рішень, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування таких рішень.

За таких обставин, ухвали судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, а касаційна скарга ОСОБА_6 - задоволенню частково.

При новому розгляді суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, судовий розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України, перевірити інші доводи касаційної скарги ОСОБА_6 , зокрема щодо неефективності здійсненого досудового розслідування у кримінальному провадженні і неналежного вивчення судом усіх матеріалів кримінального провадження за його зверненням, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 436, 438 КПК України, Верховний Суд