ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 444/1437/18

У травні 2018 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та просило стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 011-2008-273 від 15 лютого 2008 року в розмірі 58 389,66 доларів США.

У червні 2023 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне майно:

земельну ділянку, яка розташована за адресою: Львівська область, Жовківський район, сільська рада Артасівська (1,7702 га), кадастровий номер 4622780200:04:000:0147, та належить ОСОБА_2 ;

земельну ділянку, яка розташована за адресою: Львівська область, Жовківський район, сільська рада Артасівська (0,9672 га), кадастровий номер 4622780200:07:000:0059, та належить ОСОБА_2 ;

земельну ділянку, яка розташована за адресою: Львівська область, Жовківський район, сільська рада Артасівська (0,1131 га), кадастровий номер 4622780200:07:000:0432, та належить ОСОБА_2 ;

земельну ділянку, яка розташована за адресою: Львівська область, Жовківський район, сільська рада Артасівська (0,2679 га), кадастровий номер 4622780200:08:000:0037, та належить ОСОБА_2 ;

частину житлового будинку загальною площею 51,1 кв. , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3 .

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що наявні реальні підстави вважати, що позивачі в будь-який час можуть відчужити вказане майно, що унеможливить виконання ймовірного рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 21 липня 2023 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року, заяву задоволено.

Накладено арешт на:

земельну ділянку, яка розташована за адресою: Львівська область, Жовківський район, сільська рада Артасівська (1,7702 га), кадастровий номер 4622780200:04:000:0147, та належить ОСОБА_2 ;

земельну ділянку, яка розташована за адресою: Львівська область, Жовківський район, сільська рада Артасівська (0,9672 га), кадастровий номер 4622780200:07:000:0059, та належить ОСОБА_2 ;

земельну ділянку, яка розташована за адресою: Львівська область, Жовківський район, сільська рада Артасівська (0,1131 га), кадастровий номер 4622780200:07:000:0432, та належить ОСОБА_2 ;

земельну ділянку, яка розташована за адресою: Львівська область, Жовківський район, сільська рада Артасівська (0,2679 га), кадастровий номер 4622780200:08:000:0037, та належить ОСОБА_2 ;

частину житлового будинку загальною площею 51,1 кв. , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3 .

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що накладення арешту на зазначене нерухоме майно є необхідним заходом для запобігання утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

У грудні 2023 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_9 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 21 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування касаційної скарги зазначав, що заява про забезпечення позову ґрунтується на припущеннях. Позивач не надав належні докази того, що існує загроза невиконання ймовірного рішення про стягнення заборгованості.

Суди не встановили співмірність вимог заяви про забезпечення позову з позовними вимогами. Звернення стягнення на нерухоме майно, на яке накладено арешт, не є предметом спору, тому відсутні підстави для забезпечення позову.

Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Жовківського районного суду Львівської області.

16 лютого 2024 року матеріали справи № 444/1437/18 надійшли до Верховного Суду.

АТ «Універсал Банк» направило відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Оскільки ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в касаційному порядку оскаржив лише ОСОБА_2 , судові рішення в частині накладення арешту на належну ОСОБА_3 нерухомість в касаційному порядку в силу вимог статті 400 ЦПК України не переглядаються.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

У цій справі АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема накладення арешту на належне ОСОБА_2 нерухоме майно, посилаючись на те, що невжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 58 389,66 доларів США, оскільки ОСОБА_2 може в будь-який момент відчужити належну йому нерухомість.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, перевіривши такі доводи заявника, з`ясувавши співмірність виду забезпечення позову, який він просила застосувати, змісту позовних вимог, обґрунтовано вважав, що невжиття заходів забезпечення позову в цій справі може утруднити в майбутньому виконання можливого рішення про задоволення позовних вимог, тому зробив правильний висновок про задоволення заяви. При цьому, обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в оскаржуваній частині залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду