ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110040000809, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ) такого, що не має судимостей, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
1. 15 серпня 2022 року Ірпінський міський суд Київської області:
- засудив ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- на підставі ст. 75 КК звільнив ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки з покладенням на засудженого обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК;
- постановив стягнути з засудженого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 78 301, 25 грн на відшкодування матеріальної шкоди та на користь держави 286 грн процесуальних витрат.
Суд встановив, що 01 травня 2018 року близько 22:00 ОСОБА_7 в парку «Дубки», що на вул. Соборній у м. Ірпені Київської області , застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, відкрито викрав (зірвав з шиї) золоті ланцюжок і хрестик у ОСОБА_9 , заподіявши останньому матеріальну шкоду на суму 73 433, 70 грн.
2. 25 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд апеляційні скарги захисника, представника потерпілого та прокурора залишив без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
3. У касаційній скарзі представник потерпілого - адвокат ОСОБА_6 заявив вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
4. На обґрунтування вимоги наводить такі доводи:
4.1. призначення ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 75 КК не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного внаслідок м`якості;
4.2. суд, обираючи засудженому захід примусу, помилково не врахував та не визнав обставиною, що обтяжує ОСОБА_7 покарання, вчинення ним злочину в стані алкогольного сп`яніння, що, на думку представника, призвело до неправильного застосування Закону України про кримінальну відповідальність.
Уважає, що апеляційний суд на зазначені порушення уваги не звернув та свої висновки в ухвалі належним чином не мотивував, а тому ухвала цього суду є такою, що не відповідає вимогам статей 419, 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Позиції учасників судового провадження
6. Представник потерпілого ОСОБА_6 підтримав доводи касаційної скарги.
7. Захисник ОСОБА_8 та засуджений ОСОБА_7 , як у поданих письмових поясненнях, так і в судовому засіданні заперечували проти задоволення касаційної скарги представника потерпілого.
8. Прокурор вважала, що касаційна скарга представника потерпілого підлягає задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
9. Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
10. За правиламич. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
11. Висновку місцевого суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 у відкритому викраденні чужого майна та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 186 КК представник у касаційній скарзі не оспорює.
Щодо покарання
12. Метою покарання є виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень (ст. 50 КК).
13. Статтею 65 КК визначено, що суд призначає покарання у межах, установлених у санкціях частин статей Особливої частини КК, які передбачають відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, відповідно до положень Загальної частини КК, із врахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, даних про особу винного, та усіх обставин справи. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
14. Водночас, визначені законодавцем у ст. 75 КК правила звільнення засудженої особи від відбування покарання з випробуванням, серед іншого, передбачають, що таке рішення може бути прийнято, якщо суд, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та інших обставин справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
15. Як видно з матеріалів справи, місцевий суд, обираючи ОСОБА_7 захід примусу у виді позбавлення волі на строк 5 років зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК, а апеляційний суд, погоджуючись із таким висновком під час перегляду справи, врахували ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, працює, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, його молодий вік, відсутність обставин, що обтяжують покарання.
16. Наведені дані про особу засудженого, а також конкретні обставини справи, на думку колегії суддів, давали підстави судовим інстанціям дійти висновку про можливість виправлення ОСОБА_7 без реального відбування покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.
17. Колегія суддів ураховує також, що засуджений почав добровільно відшкодовувати завдану потерпілому матеріальну шкоду, про що свідчать додані до письмових пояснень сторони захисту відповідні документи.
18. Отже, призначене ОСОБА_7 покарання відповідає загальним засадам його призначення та меті. Підстав вважати обраний засудженому захід примусу м`яким, колегія суддів не вбачає.
Щодо вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння
19. Довід представника у касаційній скарзі про те, що судові інстанції безпідставно не визнали обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_7 - вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, колегія суддів вважає неприйнятним. Адже ОСОБА_7 не обвинувачувався у вчиненні злочину у стані алкогольного сп`яніння, а суд, виходячи з вимог ст. 337 КПК, не вправі вийти за межі пред`явленого особі обвинувачення та встановлювати цю обставину під час судового розгляду.
20. У зв`язку із цим колегія суддів звертає увагу, що посилання адвоката на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі 682/956/17, є нерелевантним, оскільки в зазначеній справі особа обвинувачувалася у вчиненні кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.
21. Апеляційний розгляд здійснено з дотриманням вимог статей 404, 405 КПК.
22. Суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу, зокрема, за апеляційною скаргою представника потерпілого, ретельно перевірив та проаналізував наведені в скарзі доводи та надав на них вичерпні відповіді, належним чином мотивувавши свій висновок щодо залишення скарги без задоволення. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.
23. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону у справі не встановлено.
24. Враховуючи, те, що постановлені у справі судові рішення є законними й обґрунтованими, касаційна скарга представника потерпілого задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд