ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 480/4498/19

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.07.2020, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 15.07.2019 щодо повернення суми субсидії перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок несвоєчасного повідомлення про зміни у складі сім`ї члена домогосподарства за період з 01.05.2018 по 30.04.2019.

У частині вимог про зобов`язання здійснити перерахунок надміру перерахованої (виплаченої) ОСОБА_1 субсидії за період з 01.05.2018 по 01.06.2018 та прийняти рішення про призначення житлової субсидії, відповідно до заяви від 20.05.2019, відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до п. 22 абз. 5, 10, 14 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848, може бути заявлено вимогу про повернення саме надміру перерахованої (виплаченої) субсидії.

Фактично відповідач вимагає повного повернення отриманої ОСОБА_1 субсидії без проведення будь-якого перерахунку, що суперечить вимогам п. 22 "Положення про порядок призначення житлових субсидій".

Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суди виходили з того, що відповідач є спеціально уповноваженим органом, який наділений повноваженнями приймати рішення про призначення та припинення надання житлових субсидій, вирішення інших питань, пов`язаних з наданням житлових субсидій. Як було зазначено, відповідачем не проводились будь-які розрахунки, у тому числі не встановлювалось право на отримання позивачем субсидії за заявою від 20.05.2019, не визначався розмір надміру перерахованої (виплаченої) субсидії на наявність підстав для її повернення. Суд не може підміняти орган державної влади і перебирати на себе повноваження надані такому органу для виконання покладених на нього функцій.

З рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неправильно встановлено обставини справи, внаслідок чого суди дійшли помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Зокрема, покликається на те, що в даному випадку розмір надміру отриманої житлової субсидії є загальний розмір житлової субсидії отриманий позивачем в спірний період, адже департамент не мав законодавчо встановленої можливості здійснення розрахунку надміру отриманої житлової субсидії.

Також покликається на те, що у зв`язку з встановленням судом недобросовісності позивача у вчинені дій направлених на повідомлення департаменту про наявність обставин, що впливають на призначення житлової субсидії останньому, відсутні підстави стверджувати що оскаржуване розпорядження департаменту прийнято з порушенням встановлених норм, а відтак відсутні підстави для його скасування.

Також, з покликанням на висновки Верховного Суду в постановах від 02.08.2019 по справі №592/12182/16-а та від 28.11.2019 по справі №592/7612/17 вважає, що встановлена правова природа оспорюваного розпорядження унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його протиправним та скасування, у зв`язку з чим ці позовні вимоги не можуть розглядатися у судах, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються лише відповідачем і лише в частині задоволених позовних вимог, відтак в силу приписів статті 341 КАС України касаційний перегляд здійснюється саме в таких межах.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, до повноважень Кабінету Міністрів України належать встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 затверджено Положення про порядок призначення житлових субсидій (Положення №848).

Відповідно до пункту 16 Положення №848 громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов`язаний протягом 30 календарних днів проінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про обставини для перерахунку призначеної житлової субсидії, зокрема:

зміну складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарства (орендар, внутрішньо переміщена особа - членів домогосподарства, які фактично проживають в житловому приміщенні (будинку), їх соціального статусу;

зміни у складі сім`ї члена домогосподарства;

зміну переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;

зміну переліку витрат на управління багатоквартирним будинком;

зміну управителя, виконавця комунальних послуг, створення об`єднання;

настання умов, зазначених у підпунктах 2 і 4 пункту 6 цього Положення.

У разі зміни складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складу сім`ї члена домогосподарства подаються нові заява та декларація.

Відповідно до абзацу п?ятого пункту 22 Положення №848 за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об`єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 16 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення.

Також пунктом 22 Положення №848 визначено, що у випадках, зазначених в абзацах четвертому - восьмому цього пункту, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином до державного бюджету, а сума житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі, повертається управителем, об`єднанням, виконавцем комунальних послуг до державного бюджету шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії.

У випадках, зазначених в абзацах четвертому - сьомому цього пункту, житлову субсидію після подання нових заяви та декларації може бути поновлено протягом сезону її призначення за рішенням комісії.

У разі відмови громадянина добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії питання про її примусове стягнення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до пункту 2 Порядку повернення коштів, надмірно виплачених за призначеними субсидіями (затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29.12.1997 №39/283/90/5 в разі виявлення при перевірках подання громадянами свідомо документів із неправильними відомостями, органи соціального захисту населення, серед іншого, подають позовні заяви до суду (додаток 2) про стягнення надміру виплачених коштів (при неповерненні їх добровільно у встановлені терміни).

Вирішуючи питання можливості судового оскарження розпорядження про повернення коштів Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 02.08.2019 у справі №592/12182/16-а, від 28.11.2019 у справі №592/7612/17 сформував наступні висновки:

«…повноваження відповідача ухваленням оспорюваного розпорядження обмежуються лише констатацією факту отримання позивачем (на думку відповідача) надміру виплачених коштів. Що стосується відшкодування, то вони не можуть бути примусово стягнені на підставі оспорюваного розпорядження (відповідно до Порядку - добровільно або шляхом пред`явлення відповідачем позову до суду).

В випадку, що є предметом дослідження, оспорюване розпорядження за своєю правовою природою є розпорядчим документом, яким скеровується діяльність органу (посадових осіб) при встановлені обставин, що можуть слугувати підставою для виникнення певних правовідносин (в даному випадку можливість звернення з позовом до суду цивільної юрисдикції).

Між відповідачем і позивачем, щодо якого відповідачем в правовідносинах, що є предметом дослідження, безпосередньо не здійснювалось будь-яких управлінських дій, існує спір про право щодо майна (отриманих грошових коштів).

При цьому оспорюване розпорядження не є адміністративним актом суб`єкта владних повноважень, що породжує певні правові наслідки безпосередньо для позивача, а саме розпорядження не має обов`язкового характеру і безпосередньо не породжує настання відповідальність або інших негативних наслідків для позивача.

Таким чином, оскільки відповідачем в конкретних правовідносинах не здійснювалось будь-яких управлінських дій безпосередньо щодо позивача, спір, який, в даному випадку, за своєю природою носить приватноправовий характер, може вирішуватись в порядку цивільного судочинства шляхом звернення до суду відповідача з відповідним позовом про стягнення грошових коштів, а висновок про неправомірність розпорядження (в разі встановлення такого факту) може міститися не в резолютивній, а в мотивувальній частині рішення. Обраний позивачем (відносно якого безпосередньо не здійснювалось будь-яких управлінських дій відповідачем) засіб захисту прав не відповідає суті правовідношення, оскільки оспорюваним розпорядженням не були безпосередньо порушені його права.

Наведене виключає можливість розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства, що є підставою для закриття провадження в справі на підставі пункту першого частини першої статті 238 КАС України.»

Оскаржуваним, у справі яка розглядається, розпорядженням відповідач вирішив повернути суму субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру, про що позивачу направлено повідомлення про необхідність повернення надміру виплачених коштів, а також роз?яснено, що у разі відмови у перерахуванні коштів вони будуть стягнуті в судовому порядку.

За таких обставин, враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, а також те, що судові рішення оскаржуються лише в частині задоволення позовних вимог про скасування розпорядження щодо повернення перерахованої (виплаченої) надміру суми субсидії, колегія суддів дійшла висновку про неможливість розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних рішень та закриття провадження в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 15.07.2019 щодо повернення суми субсидії перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок несвоєчасного повідомлення про зміни у складі сім`ї члена домогосподарства за період з 01.05.2018 по 30.04.2019 і закриття провадження у вказаній частині. А в решті рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 238, 345, 354, 356, 359 КАС України