ПОСТАНОВА
суддів Коротуна В. М., Коротенка Є. В., Червинської М. Є.
Червинської М. Є., учасники справи:
позивач – ОСОБА_1 , відповідач – Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз», розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 04 листопада 2022 року у складі судді Гладій Л. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 січня 2023 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Грох Л. М., Янчук Т. О.,
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» (далі – АТ «Хмельницькгаз») про зобов`язання вчинити дії шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення права.
Позов мотивований тим, що 11 лютого 2022 року працівники
АТ «Хмельницькгаз» склали акт про порушення № КМ000181, згідно з яким під час обстеження відключених абонентів виявлено несанкціоноване відновлення газопостачання за вказаною адресою. Того ж дня житловий будинок був відключений від газопостачання шляхом встановлення інвентарної заглушки. Водночас із пояснень працівників АТ «Хмельницькгаз» позивачка вперше довідалася про припинення газопостачання до житлового будинку ще
29 вересня 2020 року у зв`язку з виявленням витоку газу.
28 березня 2022 року комісія з розгляду акта про порушення прийняла рішення (протокол № 4) щодо задоволення акта про порушення від 11 лютого 2022 року № КМ000181 та нарахування необлікованого об`єму природного газу за період з 10 січня до 10 лютого 2022 року на суму 47 471,21 грн.
Вважала, що дії та рішення відповідача щодо відключення 11 лютого 2022 року газопостачання до житлового будинку і нарахування необлікованого природного газу є незаконними.
ОСОБА_1 просила зобов`язати АТ «Хмельницькгаз» за власний рахунок поновити газопостачання до житлового будинку; стягнути з АТ «Хмельницькгаз» на її користь 20 000,00 грн моральної шкоди; визнати недійсним протокол від
28 березня 2022 року № 4 засідання комісії з розгляду акта про порушення та зобов`язати АТ «Хмельницькгаз» виключити з акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості за період з 10 січня 2022 року до 10 лютого 2022 року суму 47 471,21 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від
04 листопада 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що оскільки відповідач здійснила самовільне підключення газових пристроїв до системи газопостачання, то 11 лютого
2022 року відповідач обґрунтовано припинив газопостачання до житлового будинку шляхом встановленням заглушки. Акт про порушення від 11 лютого 2022 року № КМ000181 відповідає вимогам чинного законодавства та підтверджує несанкціоноване споживання ОСОБА_1 природного газу, внаслідок чого АТ «Хмельницькгаз» правомірно затвердило цей акт і визначило об`єм спожитого газу. Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу складено відповідачем за граничними нормами споживання, а ОСОБА_1 не спростувала цього розрахунку. З огляду на те що
ОСОБА_1 не надала суду належних і допустимих доказів неправомірності відключення житлового будинку від системи газопостачання, підстав для стягнення з АТ «Хмельницькгаз» моральної шкоди немає, і розмір цієї шкоди позивачка не довела.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 24 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 04 листопада 2022 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
27 лютого 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій з урахуванням уточненої редакції просить скасувати рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 04 листопада
2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 січня 2023 року і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не приділили належної уваги та не дали належної оцінки доказам, а в результаті не задовольнили клопотання про визнання недопустимими доказів: акта на відключення газових приладів від
29 вересня 2020 року та акта про порушення від 11 лютого 2022 року
№ КМ 000181, яким зафіксовано несанкціоноване відновлення газопостачання. Надавши оцінку вказаним актам, суди не застосували до спірних правовідносин частину сьому статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Працівники відповідача здійснили несанкціонований доступ до земельної ділянки позивачки.
Доводи інших учасників справи
29 травня 2023 року представник АТ «Хмельницькгаз» – адвокат Карасевич В. А. подав до Верховного Суду відзив, у якому просить в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Відзив мотивований тим, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, такими, що прийняті з урахуванням усіх обставин справи та вимог процесуального і матеріального права.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 березня 2023 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу
Яремку В. В.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Красилівського районного суду Хмельницької області.
19 травня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно з протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 листопада 2023 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Коротуну В. М.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 є власником житлового будинку на
АДРЕСА_1 .
13 січня 2020 року між АТ «Хмельницькгаз» і ОСОБА_1 укладено Типовий договір про надання послуг з газопостачання, за умовами якого
АТ «Хмельницькгаз» зобов`язалося безперервно надавати позивачці та членам її сім`ї послуги з постачання природного або скрапленого газу від групових резервуарних установок для побутового споживання з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та тиску, а ОСОБА_1 – своєчасно здійснювати оплату за спожитий газ і користування послугами за встановленими згідно із законодавством цінами в термін і на умовах, передбачених цим договором
(далі – договір).
Згідно з пунктом 6.2.19 договору АТ «Хмельницькгаз» як виконавець зобов`язалося своєчасно вживати заходів щодо локалізації та ліквідації аварійних ситуацій.
Пунктом 6.1.6 договору визначено, що у невідкладних випадках, пов`язаних з урятуванням життя людей та майна, виконавець вправі здійснювати проникнення до житла та іншого підсобного приміщення споживача, де розташовані внутрішньобудинкові системи газопостачання і дворові газопроводи, для проведення в них огляду та ліквідації аварій без отримання згоди споживача (несанкціонований доступ) у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з пунктом п. 6.1.1 договору виконавець має право припиняти постачання газу споживачеві, в тому числі в разі ліквідації наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт, а також у разі самовільного використання газу споживачем.
29 вересня 2020 року працівники АТ «Хмельницькгаз» відключили обладнання житлового будинку позивачки від системи газопостачання через витік газу шляхом встановлення заглушки на стояку, що підтверджується актом від
29 вересня 2020 року на відключення газових приладів, показаннями свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Під час встановлення заглушки абонент був відсутній.
11 лютого 2022 року працівники АТ «Хмельницькгаз» виявили несанкціоноване відновлення газопостачання житлового будинку. За результатами обстеження вони склали акт про порушення № КМ0000181 та відключили газове обладнання житлового будинку від системи газопостачання.
Комісія з розгляду акта про порушення рішенням від 28 березня 2022 року (протокол № 4) задовольнила акт про порушення № КМ0000181, внаслідок чого згідно з актом-розрахунком ОСОБА_1 нараховано необлікований (донарахований) об`єм та обсяг природного газу і його вартості за період з 10 січня до 10 лютого 2022 року на суму 47 471,21 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону відповідають.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Взаємовідносини між газопостачальником, газорозподільним підприємством, газотранспортним підприємством та споживачами природного газу регулюються Законом України від 09 квітня 2015 року № 329-VIII «Про ринок природного газу» (далі – Закон № 329-VIII), Кодексом ГРМ, Правилами № 2496, Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі – типовий договір № 2498), Типовим договором № 2500та іншими нормативно-правовими актами України.
Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГРМ у разі виникнення аварійної ситуації Оператор ГРМ зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи.
Із пункту 5 глави 5 розділу ІІІ Кодексу ГРМ випливає, що Оператор ГРМ має право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок та інших об`єктів всіх форм власності, на яких розташована газорозподільна система, для виконання службових обов`язків, передбачених законодавством. Для належного виконання Оператором ГРМ функцій щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій споживач зобов`язаний забезпечити доступ на власні об`єкти представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання службових обов`язків, зокрема, для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання.
Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119, та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у випадку несанкціонованого відбору природного газу, несанкціонованого відновлення газоспоживання, визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт
(пункт 1).
Припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування. При несанкціонованому відновленні газоспоживання (розподілу природного газу), відмові представникам Оператора ГРМ в доступі до об`єкта споживача для припинення газопостачання (розподілу природного газу), у тому числі для локалізації чи ліквідації аварійної ситуації, а також після закінчення (розірвання) договору розподілу природного газу Оператор ГРМ може здійснити припинення газопостачання (розподілу природного газу) шляхом механічного від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи (пункт 5).
Відповідно до пункту 5.7 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від
15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
08 червня 2015 року за № 674/27119, підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки за умови наявності витоку газу.
Як передбачено пунктом 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, зокрема, належить несанкціоноване відновлення газоспоживання.
Встановивши, що після припинення 29 вересня 2020 року газопостачання шляхом встановлення заглушки та опломбування позивачка несанкціоновано відновила газоспоживання, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності дій працівників
АТ «Хмельницькгаз» з відключення 11 лютого 2022 року житлового будинку від системи газопостачання.
Оскільки ОСОБА_1 не довела склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності АТ «Хмельницькгаз» перед нею за завдану моральну шкоду, то в задоволенні позову в цій частині суди відмовили також обґрунтовано.
Аргументи заявника про те, що працівники відповідача здійснили незаконний несанкціонований доступ до земельної ділянки позивачки, є безпідставними, оскільки відповідно до Кодексу ГРМ у разі виникнення аварійної ситуації Оператор ГРМ зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи. Оператор ГРМ має право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок та інших об`єктів всіх форм власності, на яких розташована газорозподільна система, для виконання службових обов`язків, передбачених законодавством.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновками судів першої й апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та необхідності переоцінки доказів. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого
2010 року).
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 04 листопада 2022 року та постанови Хмельницького апеляційного суду від 24 січня 2023 року – без змін, оскільки підстав для їх скасування немає.
З огляду на те що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат, понесених заявником, відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду