ПОСТАНОВА
головуючого Синельникова Є. В.,
суддів Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження питання про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва та зобов`язання до вчинення дій,
ВСТАНОВИВ:
1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва та зобов`язання до вчинення дій.
2. Рішенням Личаківського районного суду м. Львовавід 29 листопада 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
3. Постановою Львівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , до якої приєдналася Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, задоволено, рішення Личаківського районного суду м. Львова від 29 листопада 2021 року скасовано та ухвалене нове судове рішення про задоволення позову.
Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 усунути перешкоди
ОСОБА_1 у володінні її житловим будинком на
АДРЕСА_1 шляхом знесення побудованого самочинного житлового будинку на АДРЕСА_1 , за рахунок відповідачів.
4. Постановою Верховного Суду від 24 січня 2024 року касаційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено. Постанову Львівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року скасовано та залишено в силі рішення Личаківського районного суду м. Львова від 29 листопада 2021 року.
5. Частиною першою, третьою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
6. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7. З матеріалів справи вбачається, що за подання касаційних скарг сплачено судовий збір ОСОБА_4 у розмірі 1 536,80 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 0.0.2933038634.1 від 05 квітня 2023 року, ОСОБА_3 у розмірі 1 536,80 грн, що підтверджено платіжною інструкцією
№ 0.0.2939160031.1 від 09 квітня 2023 року, ОСОБА_2 у розмірі 1 536,80 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 0.0.2979942699.1 від 04 травня 2023 року.
8. Оскільки касаційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено, проте не вирішено питання щодо розподілу судового збору сплаченого відповідачами у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність ухвалення додаткового судового рішення.
Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду